ЖЖ інфо » Статті » Прес-релізи, Місто, Україна |
Незважаючи на вихідний день та ранковий час, на шиномонтажній «точці» в передмісті Житомира зібралася невелика черга. «Скажи, а ти бачив, ДАІшники ще стоять на повороті, - звернувся до мене чолов’яга, що чекав на «перевзування» свого старенького «Опеля». – Знову, так їх перетак, виїхали на полювання.» Я трохи здивувався: у словах дядька звучало не класичне автомобілістьке невдоволення ДАЇшними діями, а неприхована ненависть. Чого це він? Мій особистий досвід зустрічей з ДАІ свідчив: якщо не порушуєш, то боятися тобі нема чого. Через півгодини я зрозумів причину цієї ненависті – коли на тому самому повороті потрапив у підготовлену ДАІшниками пастку.
З шиномонтажу я повертався у гарному настрої – навіть якщо завтра випаде сніг, можна не хвилюватися. Пам’ятаючи про попередження чолов’яги в черзі, їхав максимально коректно: чітко тримав дозволену швидкість і навіть кілька разів пригальмував перед порожніми пішохідними переходами – про всяк випадок.
Попереду – перехрестя. Півтори години тому я проїхав його без жодних проблем, хоча це, зазвичай, напружене місце: тут виїзд з Житомира у південному напрямку.
Тю, а це що таке? Попереду на під’їзді до перехрестя – скупчення машин. Під’їжджаю ближче і бачу: світлофор блимає жовтим кольором, посеред перехрестя – регулювальник, біля узбіччя з трьох сторін – ДАЇшні машини. Незрозуміло, з чого такий переполох, але що робити – чекаю, коли можна буде повертати наліво. Регулювальник пропускає перпендикулярний потік машин, потім дає сигнал рухатися «моїй» вулиці. І в цей момент чорний позашляховик «Туарег», що стоїть за мною, починає сигналити й блимати фарами – мовляв, чого стоїш, їдь...
З фактичної точки зору, я не зробив нічого небезпечного. З увімкненими лівими поворотниками виїхав на перехрестя, пропускаючи зустрічний потік – точнісінько так само, як зробив би на зелене світло світлофора. Але в тому-то й річ, що в регулювальника є окремий жест, що дозволяє рухатися тим, хто повертає наліво. Я про це знав – але відволікся на нахабу ззаду.
Ну й результат – регулювальник жезлом вказує на узбіччя, саме туди, де стоїть одна з ДАІшних машин. Зліва від мене з прискоренням проїжджає той самий «Туарег» - його регулювальник не зупиняє. Зупиняюся, намагаюся пояснити – ви ж бачили, що мене по суті спровокували на порушення, а ви навіть не затримали це авто... Жодної реакції.
А далі – знайома всім автомобілістам неприємна процедура. Протокол, постанова про адміністративне порушення. І штраф – 425 грн за порушення правил дорожного руху – «проїзд на забороняючий жест регулювальника».
Здавалося б, про що тут говорити? Порушення було, все законно. Як би не так.
«Кажеш, тебе зловили на перехресті Жуйка та Великої Бердичівської»,
- в голосі знайомого, що добре орієнтується в навколоДАІшній практиці в
Житомирі, відчуваються єхидні нотки. – І світлофор не працював, і на
всіх вулицях, що відходять від перехрестя, по патрульній машині? Вітаю,
ти попав на класичний «розвод», в тому місці це відбувається регулярно.
Вони приїжджають на перехрестя, навмисне вимикають світлофор, ставлять
регулювальника.
І «косять» штрафи. Злагоджено, як на конвейєрі – порушник відразу потрапляє в руки інспекторів – вони з усіх сторін перехрестя, не проминеш. А що «Туарег» не зупинили – так це зрозуміло. Ти вже попав, тебе будуть обробляти, а зайві машини їм навіщо?»
Експрес-опитування знайомих та друзів, що проживають в Житомирі, підтвердило: так воно і є. Схема проста, безвідмовна і навдивовижу ефективна. Світлофор вимикають, на перехресті виникає напружена ситуація, в якій водії неминуче допускатимуть помилки. Хтось не розбереться й поїде не на той жест, хтось забуде про поворотники чи невчасно зреагує на пішохода. Ось вам і стовідсоткове порушення – і «бригада» ДАІшників за кілька годин може виписати стільки протоколів, які всі вони разом не набрали б і за день.
Або й не виписати. Я не буду стверджувати, що інспектор взводу ДПС Житомира старший сержант Нагорний Роман Валерійович вкрадливим голосом запросив мене до салону ДАІшної автівки – мовляв, там зручніше – з незаконними намірами. Так само я не скажу, що пан старший сержант вимагав у мене хабаря – цього не було. Ну виписував інспектор Нагорний постанову та протокол вдвічі довше, ніж на це пішов би час у людини, яка більш-менш впевнено володіє ручкою. Ну кидав час від часу репліки на кшталт «Ну от, ви порушили, що ж ви так, тепер штраф заплатите» з тими ж вкрадливими інтонаціями, з якими запрошував до машини.
А от що я буду стверджувати: так це те, що в 90% водіїв, які потрапляють в подібну ситуацію, виникає бажання «домовитися» з інспектором. Дати 150-200 гривень і їхати далі. І буду відвертим: спокуса піти цим шляхом була і в мене. Що ж до опитаних мною житомирян, то вони вважали подібний розвиток подій найбільш вигідним в ситуації, коли сума штрафу становить третину від середньомісячного заробітку більшості з них.
Однак, ще ідучи з інспектором до машини, я прийняв рішення з ним не «домовлятися». А навпаки – спробувати оскаржити постанову про адміністративне порушення на тій підставі, що мене до цього спровокував інший автомобіль, який уникнув не просто покарання, а навіть звичайного попередження.
Тепер я розумію – ідея про оскарження була правильною, але мотиви
оскарження мають бути інакші. Якщо виправдовувати свої порушення
порушеннями іншого – справа сумнівна (кожен сам відповідає за себе), то
СВІДОМЕ СТВОРЕННЯ НАПРУЖЕНОЇ СИТУАЦІЇ НА ДОРОЗІ СПІВРОБІТНИКАМИ ДАІ – це те, чому треба дати найжорсткішу відсіч.
Те саме перехрестя в Житомирі, яке ДАІ регулярно перетворює на пастку
В переліку основних завдань Державтоінспекції, наведених в Положенні про ДАІ Міністерства внутрішніх справ, є такий пункт: «удосконалення регулювання дорожнього руху з метою забезпечення його безпеки та підвищення ефективності використання транспортних засобів».
Я переконаний - зумисне вимикання світлофора та організація "конвейєрної пастки", свідком і потерпілим від якої я був, суперечить не лише духові, але й букви Положення про ДАІ. Замість того, щоб підвищувати безпеку на дорозі, співробітники зумисне створюють на найнебезпечнішій її ділянці - перехресті - напружену ситуацію. Підвищена кількість зафіксованих в цей час порушень - однозначне підтвердження того, що це саме так і є.
Зрозуміло, що довести зумисність вимкнення світлофора важко. Однак є питання, на які хотілося б отримати від місцевого ДАІ пояснення. Наприклад: як часто виходять з ладу світлофори на певному перехресті? В чому причина систематичного виходу з ладу і хто виконував ремонт? Чим пояснюється присутність на перехресті не тільки регулювальника, а ще декількох патрульних машин?
І ще. Багато хто з українських високопосадовців, починаючи від Президента, неодноразово висловлювали обурення тим, що співробітники ДАІ "полюють на порушників з кущів". Мовляв, їх справа - не ловити порушників, а запобігати виникненню порушень.
Логіка зрозуміла. Але як в такому випадку оцінити дії співробітників ДАІ, які самі створюють на дорозі ситуацію, що провокує появу порушень?
PS. В цієї статті кілька завдань, і порятунок від штрафу до їх переліку
не належить. Найголовнішим я вважаю привернення уваги як громадськості,
так і посадових осіб до ситуації, про яку йдеться вище. Якщо ДАІшники
сьогодні вимикають світлофор, і це вважається нормальним - можливо,
завтра нормальним вважатиметься копання канав поперек дороги.
Автор: Сергій Лук'янчук, редактор рубрики "Місто" на ЖЖ.info
http://zaua.org/