Житомирський суддя Ациборенко закони України вважає «невідомо чим з інтернету»

Суддя вирішила, що Олег просто напросто намагається приховати за безпідставними звинуваченнями справжній свій злочин - проїзд на червоний сигнал світлофора. Хоча насправді в цьому випадку правил дорожнього руху водій не порушував і їхав на зелений. А даішник просто не міг цього побачити, бо знаходився з іншого боку світлофора. Але про все по порядку.

Загадковий червоний

Зустріч житомирянина Олега Халімончука з інспектором Василем Паключенко сталась місяця два тому в районі заводу Ліктрави. Інспектор разом з двома колегами "працював" на перехресті вулиць Баранова і Київського шосе, а Олег повертав на Київське шоссе в бік центру Житомира з вулиці Бугайченка.

- Я якраз повернув в бік міста на Київське шоссе, проїхав світлофор біля Ліктрав і мене одразу зупинив інспектор. Поки він перевіряв документи, інший - це був інспектор Паключенко - сів до себе в автомобіль і почав щось писати. Мені теж запропонували пройти до автівки даішників. Я відмовився, бо не зобов'язаний по закону цього робити, - згадує ті події Олег.

За словами Олега, як доказ його порушення, інспектор показав запис із цифрової відеокамери, де він нібито проїжджає на червоне світло. Але з тієї позиції, звідки знімав інспектор, ніяк не можна побачити яке світло горить для транспорту, який рухається в бік міста.

- Інспектор стояв і знімав з протилежного боку, від світлофора і на камері зафіксовано світло, яке горить для автівок, що рухаються з міста в бік Києва. Я ж їхав в напрямку міста. Там складне перехрестя і складний режим роботи світлофора. Тому коли з боку інспектора був червоний, для мене горів зелений. Але на цю дрібничку ніхто не захотів зважати, - каже Олег.

Обурює водія навіть сам факт використання відеокамери. Адже це була звичайна домашня відеокамера, ака ніяк не призначена для роботи даішників. Інспектор, скоріш за все купляв її для себе за власні гроші. А згідно закону, інспектори під час роботи мають використовувати лише сертифіковані прилади, видані на службі.

- Я написав, що з протоколом не згоден, написав чому. Почав вимагати, щоб протокол підписали два свідки, як цього вимагає закон. Інспектори одразу дуже оперативно зупинили дві автівки, розповіли їх водіям ситуацію і що від них вимагається. Але які з цих водіїв можуть бути свідки? Вони ж нічого не бачили, що сталось. Вони виконали роль, по суті, звичайних понятих.

Зрозуміло, що Олег аж ніяк не міг погодитись із рішенням даішників і вирішив опротестувати їх дії в суді. А в якості консультанта попросив допомоги у давнього друга Олександра Мацюка. Олександр, хоч і не юрист, але дуже добре орієнтується в правовій стороні роботи нашого ДАІ. Справу взялась розглядати суддя Корольовського районного суду міста Житомира Наталії Миколаївни Ациборенко.

Перший шок

- Ми взагалі були певні, що без проблем виграєм справу. Думали, що просто зачитаємо судді чималий перелік законів і розпоряджень, які порушив інспектор і цього буде достатньо. Але сталось геть інакше, - розповідає Олександр Мацюк. - Суддя все рівно стала на сторону інспектора. Більш того, Наталля Миколаївна Анциборенко ніяк не могла змиритись з тим, що якщо інспектор, будучи певним у своїй правоті, повинен ще й дотримуватись якихось там нам норм і законів, щоб притягнути порушника до відповідальності...

Суддя була переконана, що раз інспектор сказав "порушив", значить він правий. І її страшенно обурила позиція водія та його друга, які поставили цей постулат під сумнів. Тому прийняла справу до розгляду і назначила друге засідання.

Друга спроба

Після першої поразки друзі вирішили більш грунтовно підготуватись до наступного засідання. Вони поїхали на місце пригоди до злосчасного перехрестя, зафіксували режими роботи світлофора, де чітко зрозуміло, що з того місця, де стояв інспектор, взагалі не видно який колір показує світлофор з вулиці Бугайченка. Але суддя цей доказ просто не прийняла до уваги.

- Коли я запитав дозволу долучити цей запис у вигляді доказу, то суддя запитала чи погоджується на це інспектор Паключенко. Звісно, він був проти. Суддя мені відмовила, мотивуючи, що відео зробили не експертами. Але ж даішники - теж не експерти. Але їх відео суддя використала як доказ без проблем і нікого не питала. На першому засіданні Паключенко, на основні відзнятого відео, зробив за допомогою стоп-кадру серію фотографій і роздорукував їх як доказ порушення. Виходить, що Паключенко є експертом у відеозйомці, а ми не експерти. Де тут логіка?, - обурюється Олег.

Суддя не прийняла до уваги і інші докази. Сказала, мовляв в даному випадку будь-які докази інспектора є доказами і немає значення, законно чи незаконно вони були зроблені. А ситуація з Олегом була критичною і тепер він просто намагався приховати свій злочин.

- Судді знадобилось всього двадцять хвилин, щоб прийняти рішення. Вона вийшла і повернулась із вже готовим текстом рішення, надрукованим на трьох аркушах. Я дуже сумніваюсь, що за двадцять хвилин це можна було зробити. Значить рішення вже було готове зазделегідь, - певен Олег.

А вже після суду репліка судді Ациборенко ще більше шокувала Олега. Суддя заявила, що він з товаришем начитались невідомо чого з інтернету і намагалися за своїм позовом приховати реальний злочин. А ось якби Олег сам доказував свою невиновність у суді, все б було по іншому.

- Яким чином наявність чи відсутність людини, що розуміється на законах, може визначати винна людина чи ні, я не розумію, - скаржиться Олександр Мацюк. Виходить, якби Олег не почав захищати себе, то суддя б визнала його невинним. Це просто нонсенс.

- Проблема не у штрафі в 450 гривень. Це надто мала сума, враховуючи скільки часу і зусиль я витратив. Я просто не хочу відповідати за те, чого не робив, - каже Олег. - Тому навіть не збираюсь зупинятись і буду далі оскаржувати це рішення.

На жаль, поки ми не отримали коментарі ні інспектора ні судді, але вони завжди мають можливість висловити свою позицію на сторінках нашої газети. Ми продовжимо слідкувати за розвитком цієї справи. Звертаємось до всіх житомирських водіїв: якщо ви мали досвід спілкування або з інспектором Паключенко, або ваші справи розглядала суддя Ациборенко, надсилайте ваші історії до редакції.

Інспектор порушив

1.При складанні протоколу інспектор грубо порушив конституційні права водія, а саме не роз’яснив ст. 63. КУ, ст. 268 Адмін кодексу., порушуючи цим самим свій внутрішній наказ № 77 від 26.02. 2009р ( З оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) .

2.Адмін справу про правопорушення розглядав без присутності водія, точніше не розглядав, а написав протокол і постанову у себе в машині, чим саме порушив ст. 279 , 280 Адмін Кодексу.

3.Не прийняв до уваги клопотання «Про Надання Права На Захист» згідно ст.. 268 Адмін Кодексу, чим порушив ст.59 КУ та Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997.

4. Використовував для відсівання правопорушення побутову відеокамеру, яка не має сертифікатів та висновків метрологічної експертизи – чим порушив наказ № 33 від 01.03.2010 ( про ПЕРЕЛІК технічних засобів, що використовуються в Підрозділах Державтоінспекції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху), а також порушив інтрукцією № 111 від 27.03.2009 ( ІНСТРУКЦІЯ з питань діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державтоінспекції МВС Пункт 19.2 – Використання під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув .

Суддя проігнорувала

Всі вище перечисленні пункти, за які наступає кримінальна відповідальність для інспектора, та Постанова ВАСУ про незаконність відеофіксації побутовою камерою, від 2 вересня 2010 року К-16031/10. ВАСУ – Вищий Адміністративний Суд України.

Чому тут так важлива постанова ВАСУ - тому що саме на доказах ґрунтується обвинувачення згідно ст. 251 Кодекс України про адміністративні правопорушення, згідно ст. 252 того ж кодексу, інспектор повинен оцінити докази. Отже виходячи з постанови ВАСУ, виходить що докаів немає, а значить і не можна притянути до відповідальності.

Але сама абсурдність ситуації полягає якраз в тому, що на відеозаписі зображено, що водій не порушував. На засіданні судя обмежилась лише словами інспектора, який стверджував, що водій порушив і зроблені ним уже статичні фото-знімки з відеозапису. Сам відеозапис ніхто не дивився – суддя відмовила в перерегляді.

Сергій РОЗДУМ, газета 20 хвилин