Нє судітє, да нє садіми будєтє...

Завжди думав, що хто-хто, а міліція в нас - орган цілком структурований. Принаймні так має бути. От якщо в людському організмі наприклад з органами внутрішніми не лади, то в людини починається срачка (по-народному, швидка Настя). Але, на жаль, останні події довкола наших доблесних міліціонерів та їхня поведінка все-таки повільно, але впевнено штовхають державу до вищезгаданого неприємного недугу.

Після того, як колеги із "20 хвилин" побували на місці затримання Ігоря Коктиша, на що, нагадаємо тим, хто не обізнаний, мають цілковито законне право, їх із якогось дива прес-служба обласної міліції почала запрошувати дати свідчення. Уявляєте? Не слідчий, не прокурор, а працівник прес-служби. Очевидно, невдовзі слід очікувати, що всі міністерські справи вершитиме Стогній чи прес-служба МВС, я вже не кажу про Генеральну прокуратуру і СБУ.

Насправді ж "липовий злочин", або, якщо говорити мовою нашого міністра МВС і президента, то "фуфло, яке нам намагаються втюкнути" набуло такого резонансу, що прес-конференція начальника обласного управління - це вже не вихід. Тут без Могильова не розберешся... І починається замилювання очей, об'єктивів і т. д. А в той же час у центрі міста на квартирі у якогось там Пєті чи Васі під негласним прикриттям тих же людей у погонах, які "в долі", можливо, продається величезна партія справжніх наркотиків...

Майже чотири роки, які Ігор просидів у СІЗО без будь-якого обвинувачення (адже в разі інкримінування йому чогось, він мав одразу перейти до камери) підкосили його здоров'я і ті, хто мовчки, узявши під козирьок, свідомо виконували "замовлення" тих, хто стоїть вище, навіть не перепросили.

Прикро, але коли вперше з'явилася в пресі інформація про те, що міліція побила до смерті громадянина України. Тепер такі новини стають такими ж звичними, як кава вранці чи вечірні новини по телевізору. У той же час стара енкаведешна машина за звичкою перемелює тих, хто стоїть поперек горла. А піпл, чи то пак народ, даруйте на слові, "хаває".

Пропоную всім колегам-журналістам, яким усе-таки болить те, що відбувається, відмовитися від співпраці із міліцейськими прес-службами.