Как в Житомире «Ласощами» полакомились

Українці є винахідливими і творчими – про це знає весь світ. На жаль, частіше це пов’язується з негативними явищами, які є наслідками тієї таки творчості і винахідливості.

Сьогодні у нас є всі шанси вкотре заявити про себена всю Європу і навіть США в контексті чергових «досягнень у сфері правосуддя»і «звершень на шляху укріплення демократії та верховенства права».

Закрите акціонерне товариство «Житомирські ласощі»- велике підприємство з багаторічною історією і великими виробничимипотужностями. Було. Три місяці кропіткої праціФеміди Житомирської і найбільший платник податків в регіоні, місце роботизначної кількості місцевого населення, стане лише згадкою. Тягне на рекорд!Громада повинна знати своїх героїв поіменно: суддя господарського судуЖитомирської області О.М. Тимошенко,суддя господарського суду Житомирської області Н.А. Сікорська, судді Житомирського апеляційного господарськогосуду І.А. Іоннікова,Л.О.Будішевська, О.А. Веденяпін, Н.Ф. Горшкова, суддя Богунського районного суду м. Житомир А.А.Шелепа та деякі інші колеги, якіносять мантії та нагрудні знаки судді. Розділити «лаври» з вказаними дійовимиособами має всі аморальні права і столичний суддя Окружного адміністративного судум. Києва, суддя Федорчук А.Б.

Почнемо роздавати медалі.

До господарського суду Житомирської областізвернулись два акціонери, які володіють по приблизно 0,00000000……1% встатутному капіталі ЗАТ «Житомирські ласощі», панянки Вдовиченко та Мельничук.Їм дуже пощастило, що їх позовні заяви були розписані на суддю, який ізрозумінням поставився до їхньої проблеми.

Так, наприклад, пані Мельничук, яка працюєголовним бухгалтером на ЗАТ «Житомирські ласощі» хотіла придбати пакет акцій,що складає 95% статутного капіталу. Але у неї не було достатньої суми коштів –всього-нічого 13 876 841,28 грн.

Вона пред’явила позов доЗАТ «Житомирські ласощі» і її мажоритарного акціонера, швейцарської компанії Дельта Кепітал СА, і просила суддю ТимошенкоО.М. перевести на неї права покупця за договорами купівлі-продажу, на підставіяких Дельта Кепітал СА у період з 2006 по 2010 роки сформувала пакет акцій,який дорівнює 95, 04% статутного фонду ЗАТ «Житомирські ласощі». Виходячи із положень цивільного законодавства ісудової практики, позов про переведення прав і обов’язківпокупця за договором купівлі-продажу акцій може бути пред’явленийлише у випадку, якщо продавцем за таким договором виступає один із акціонерівзакритого акціонерного товариства.

В нашій же ситуації акції відчужувало самеакціонерне товариство, а тому легальні підстави для заявлення відповіднихпозовних вимог були відсутні.

Крім того, законодавством встановлено імперативнувимогу щодо депонування позивачем на депозиті суду суми коштів, яку позивачповинен сплатити на користь набувача за відповідним договором. Адже за змістомправового механізму переведення прав і обов’язків покупця особа, яказвертається із відповідними вимогами повинна оплатити ціну відповідногодоговору, а це вже згадувані нами 13 з лишнім мільйонів. Порушення вказаноївимоги позивачем вказує на відсутність у позивача намірів набути майно назаконних підставах та неспроможність виконати фінансові зобов’язання покупця.

Мельничук чи її представник жодного разу в суд такі не з’явились, і звичайно, вказану суму на депозит судне було внесено. Будь-який би господарський суд в позові відмовив.

Але не Житомирський! З вірою у «чесність намірів»,а можливо, у те, що позивачки таки з’являться гроші…ну, щоб покластиїх судді (ой, даруйте, в  суд) на депозитза відповідним позовом, суддя Тимошенко О.М. залишив позов без розгляду. А цеозначає, що вона до суду може звернутись з таким же позовом ще раз.

До речі, саме за цим позовом суддя Тимошенко О.М. арештувавакції іноземного інвестора Дельта Кепітал СА, мовляв, ще комусь подарують чипродадуть.

Але це ще все квіточки… Ягідкою на нашомунеправовому полі є інша справа, порушена за позовом іншої акціонерки ВдовиченкоТ.С., яка винесла на до суд судді Тимошенко О.М. питання про те, якогопредставника швейцарської компанії Дельта Кепітал СА повинна була (із своїми 95% !) призначити до Наглядової ради акціонерного товариства. Суд, побачивши,певно закономірність у тому, які рішення потрібно виносити, і не зважив натакий дріб’язок як відсутність порушеного права позивачки чиелементарного зв’язку із нормативними положеннями, постановив: «незнаю кого, але точно не цього». Судді Житомирського апеляційного господарськогосуду І.А.Іоннікова, Л.О.Будішевська, О.А. Веденяпін, розглядаючи колегіально цю ж справу, також не знайшли нічого дивного утому, позовні вимоги суперечать іправу, і здоровому глузду, а тому лишили рішення суду першої інстанції беззмін.

Проте це ще не все. Чим далі тим веселіше.Найтрагічнішим моментом у всій цій історії стало вжиття заходів забезпечення,які фактично не дозволяли замінити керівника ЗАТ «Житомирські ласощі», аджеостанній був оголошений у розшук, пана Гамова Є.Б.! Адже у відповідній ухвалісуддя Тимошенко О.М. так і зазначив, оскільки ставиться під сумнів складНаглядової ради,то їй заборонено приймати рішення щодо зміни керівника ЗАТ«Житомирські ласощі» (тобто всі інші рішення приймати можна), а ще не можнадержавному реєстратору вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєструпідприємств, організацій, установ знову ж таки щодо керівника ЗАТ «Житомирськіласощі».

Таке забезпечення позовних вимог, яке взагалі нестосується предмета позовних вимог, жодної критики не витримує. І думається, щожодна колегія навіть Житомирського апеляційного господарського суду не залишилав силі таке забезпечення. Але вихід завжди є, якщо його добре пошукати!Принаймні, його знайшла суддя Житомирського апеляційного господарського суду Горшкова, яка направиладо касаційного суду так би мовити «погуляти» провадження з переглядуухвал-шедеврів судді Тимошенко О.М. Що було направлено в касаційний суд, так ілишається згадкою, адже ухвала при прийняття скарги до розгляду апеляційнимсудом взагалі не підлягає оскарженню!

Як би це не виглядало зі сторони (мається на увазіпрофесійної, юридичної), але мета досягнута – час втрачено!

Тому медалі вішаємо і судді Тимошенко О.М. (який,звичайно, у зробив найбільший внесок) і судді Н.Ф. Горшковій (роль якої хоча іне дуже помітна, але, погодьтесь, винятково важлива)!

Мало не забули! Особливим трудоголізмом вистраждавуспіх своєї справи суддя Богунського районного суду міста Житомир Шелепа А.А.,який аби заборонити проводити слідчі дії проти Гамова спеціально на пару годинвийшов із відпустки (а пам’ятаєте, яким спекотним було це літо?!) і навіть недочекавшись матеріалів кримінальної справи чи то інтуїтивно, чи по пам’яті,виніс таки ухвалу про недоторканність Гамова Є.Б. як голови Правління ЗАТ«Житомирські ласощі». Мабуть, між суддями Шелепою та Тимошенко був встановленийякийсь містичний телепатичний зв’язок: не допустити усунення Гамова Є.Б. зпосади, яка дозволяє «розбазарити» (даруйте на слові) все майно заводу«Житомирські ласощі». Так і хочеться сказати, Тимошенко і Шелепа для Гамова якхресні батьки, куми та й годі!

І йому медаль! От, чесно, Шелепі, не шкода!

Із дамською вишуканістю працювала суддягосподарського суду Житомирської області Н.А. Сікорська. Вона не тількипідтримала своїх колег у прагненні позбавити Дельта Кепітал СА всіх законнихправ і можливостей захищати такі права, але ще й винахідливо, як і притаманносправжній леді, знаходила можливість надати своїм абсурдним до сміху рішеннямсерйозного вигляду. Так, Дельта Кепітал СА просила скасувати незаконне рішенняголови Правління, але «навіщо? – запитала суддя Сікорська Н.А., ви ж акціонер,якому належить 95% статутного капіталу, скличте збори (дарма, що тільки черездва місяці) і прийміть будь-які рішення! Займіться, в решті-решт самозахистом!Спасіння утопаючих, справа рук самих утопаючих! Чи ви забули, що правосуддя вУкраїні немає?...»

Не хотілось би у це вірити. І хто такі Сікорські,Шелепи, Тимошенки, Федорчуки, щоб своїми спільними діями, добре узгодженими іпродуманими, могли переконати, що правосуддя в Україні  справді немає?!!

Завершальний, так би мовити «подвійний іменнийНельсон» наніс столичний суддя Федорчук А.Б., який діяв у найкращих традиціяхОкружного адміністративного суду м. Києва. Одним засіданням розібрався чоловіку ситуації: вирішив кому бути акціонером, а кому так у повітрі зависнути!

Вже відома нам пані Мельничук, у якої не вистачилокоштів на депозит судді (ой, знову вибачте, суду, господарському Житомирськоїобласті), стало таки тих самих коштів…(але ж ні адміністративне судочинствобезкоштовне!), історія замовчує чого, але чогось таки вистачило, щоб через 11!років оскаржити емісію акцій ЗАТ «Житомирські ласощі», при тому, що рішення процю емісію приймалось за її безпосередньої участі. «На щастя» суддю ФедорчукаА.Б. це не схвилювало, якщо треба позбавити права власності на корпоративніправа, то такі дрібниці дійсно не слід брати до уваги, а то ще й рішення будене таке… Потім  суддя Федорчук А.Б. винісухвалу, якою своє рішення про скасування всіх емісій акцій ЗАТ «Житомирськіласощі» детально роз’яснив: чиї саме акції потрібно списати з рахунків (чомусьвибірково?!). В результаті швейцарська компанія Дельта Кепітал СА булапозбавлена пакету акцій, реальна вартість якого оцінюється в сотні мільйонівдоларів США.

В цій справі залишилось багато запитань: по-перше,чому вона опинилась в Києві, якщо всі сторони знаходяться в Житомирі; по-друге,чому суддя не залучив Дельта Кепітал СА, якого позбавив пакета акцій (якийдорівнює  95% статутного фонду); інарешті чому він розглядав спір, непідвідомчий адміністративним судам? Ціпитання, мабуть, він собі поки що не ставив, а даремно. Думається, що рано чипізно йому доведеться на них відповісти… Всім доведеться відповісти…

А до того, якщо у когось, шановні, є бажанняпозбавити права власності свого сусіда або партнера по бізнесу, або взагалібудь-якого незнайомого підприємця - не зважайте, що це незаконно, звертайтесьдо когорти «фахівців»: суддів  О.М. Тимошенко (суддя господарськогосуду Житомирської області), А.Б.Федорчука (суддя Окружного адміністративного суду м. Києва,), Н.А. Сікорської (суддя господарського суду Житомирської області), І.А. Іоннікової (суддя Житомирського апеляційного господарського суду), Л.О.Будішевської (суддя Житомирського апеляційного господарськогосуду), О.А. Веденяпіна (суддя Житомирського апеляційного господарськогосуду), Н.Ф. Горшкової (суддя Житомирського апеляційного господарськогосуду), А.А. Шелепи (суддя Богунського районного суду м. Житомир).

Діївищевказаних суддів оскаржені у встановленому законом порядку. Длярозслідування «рейдерського правосуддя» у Житомирі створена спеціальна комісія Вищої Ради юстиції.  Інформація для реагування передана в усі компетентні органи України.