Политический пиар в день памяти погибших

ЧИ ДОРЕЧНО? АБО ПОЛІТИЧНИЙ ПІАР В ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ЗАГИБЛИХ.

Якщо на вулицях більшає партійних прапорів, то це означає, що скоро вибори. Особливо багато їх було помітно вчора, під час святкування 66-ї річниці Перемоги. Члени партій несли сотні своїх «опізнавальних знаків» знаходячись в колонах.

Журналіст, серед тисяч житомирян, теж брав участь у святі, яке ще називають святом зі сльозами на очах. У багатьох людей воно асоціюється з днем памяті жертв - мільйонів загиблих в війні, в якій вирішувалася доля кожного з нас, нині живучих.

Треба розуміти, що хеппі енду, щасливого кінця в тій війні для нас, нашої країни, могло і не бути. Треба розуміти і те, що перемога була виборена не генієм ставки Верховного командування, а кількістю тих, хто, часто без зброї, піднімався в наступ. І гинули. І тому - десятки мільйонів загиблих.

Я запитав учасників демонстрації, що вони думають про сотні різнокольорових – рожевих і біло-сердечкових, синіх і зелених, і інших прапорів політичних партій, що знаходились в колонах.

Відповіді різнилися. Дійсно, ми всі різні. І маємо свої думки, погляди, хоча буває і так, що зовсім не хочемо думати і мати їх. Про це говорили відповіді респондентів. Наприклад, такі - «влада ж дозволила вийти політичним партіям з їх прапорами? Виходить, мають на це право». Подібну відповідь на моє запитання дала четверть опитаних.

Василь Столяренко, пенсіонер: «Я скажу, що перемогу, яку ми сьогодні святкуємо, не треба змішувати з політичною метушнею. Це політична метушня. Тут повинні бути державні прапори, і прапор перемоги, а не політичні знаки».

Петро, робочий: «Це самозванці. Понатикували тут своїх прапорів. Тут місце тим, хто шанує і пам’ятає подвиг наших дідів, батьків. В руках прапори, а чи є в їх серцях тепло і бажання допомогти тим же ветеранам. Нема».

Віктор Миколайович, інженер: «Хіба ці партії брали участь у війні? Не брали. Це великий гріх в такий день робити собі піар, робити свої політичні ставки. Бо це особливе свято – нашого болю, наших втрат. І що ми залишились вільними людьми».