Живой Журнал

Живой Журнал » Статьи » Пресс-релизы, Наш город, Украина » Нестор Правдін

Собаче місто: хто кого?

Схоже, Житомирська міськрада незабаром буде змушена створити нове управління – соціального захисту собак (на кшталт управління праці та соціального захисту населення).

Адже підстави для цього явні: чисельність бродячих звірів перевалила за 30 тисяч, щомісячне утримання яких в притулку буде обходитися у 50 млн. грн. А ось видатки міського бюджету на соціальну допомогу людей на цілий рік склали аж 1 млн. грн.

Часто багато хто з нас скигле на «собаче життя», не розуміючи того, що тепер це словосполучення втратило первинне смислове навантаження, бо ще не відомо кому краще живеться тепер: людям чи їх четвероногим друзям.

Бездомні собаки Житомира нині на особливому, привілейованому рахунку. Вони майже герої: переможно, безтурботливо і поважно блукають вулицями, скверами, біля мерії та облдержадміністрації, іноді заходять навіть до магазинів! Їх багато, кажуть, що вже більше 30 тисяч! Влада час від часу хапається за проблему, і в паніці пропонує то один, то інший варіант її вирішення. Хоча віз і нині там. А точніше – ще далі ніж був раніше, бо чисельність хижаків збільшується, причому за геометричною прогресією. І характерно, що саме зараз, весною, народжується нове покоління собак міста. Тож залишається чекати приплоду...

Що робити? Коли до керма управління Житомиром прийшла нова команда, десь перед новим роком заступником мера Миколою Боровцем було ініційовано питання про відстріл собак. Однак це зустріло достойний супротив громадських організацій – захисників тваринного світу, тому всю зиму житомиряни боялися ходили вулицями, бо собак часом було більше ніж народу. Як альтернатива пропонувалось також створити собачий притулок, але проект чомусь завис у повітрі, певно, тому що, коли прорахували потрібні гроші, вирішили почекати: а раптом законотворець відмінить страту тварин, чи, можливо, їх «покосить» якась епідемія, або вони просто залишать обласний центр. Не дочекались: Житомир поступово перетворюється у собаче місто. Відтак «Що робити?» залишається вкрай актуальним.

– Так, відстріл собак заборонений, – ділиться своїми думками директор ветеринарної клініки «Багіра» Віктор Нікітін. – Є кілька варіантів вирішення проблеми. Перший – умертвити більшу частину собак, другий – створити притулок, і третій – альтернативний – людям залишити місто собакам. При цьому всьому не слід забувати, що утримання собаки в притулку буде обходитися близько 60 грн. на добу (для порівняння: на утримання одного хворого в стаціонарі міських лікарень тепер виділяється в межах 20 грн.) Тому, коли мова заходить про гуманізм, думаю, буде більш гуманно виділяти цих 60 грн. злиденним городянам.

А я (автор) скажу про те, що людям дуже треба. Зовсім недавно до мене потрапила статистика матеріального рівня життя значної частини жителів міста. Цифри оприлюднила начальник управління праці і соціального захисту населення Житомирської міської ради Любов Петренко, яка доповідала на засіданні міськвиконкому:

– Станом на 01.01.2011р. в Житомирі проживало 270 тис. 546 осіб, з яких майже 70 тис. – пенсіонери. При пенсійному забезпеченні 850 грн. 85% осіб витрачають на продукти 50% усіх коштів, на ліки – 25%, на оплату комунальних послуг – 25%. В 2010 видатки на соціальний захист склали 2 млн. грн., в поточному році вдвічі менше.

Тепер висновки. Що ж виходить? Житомир – місто не тільки собак, а і злиденного народу. З 270 тис. городян 70 тис. – пенсіонери (тобто порядком 20%), переважна частина яких отримує пенсію на рівні 900 грн. То справді, чи не краще отих 60 гривень, що пропонується пустити на утримання собак, роздавати бідним людям? Сума-то виходить астрономічна. Бо тільки одна доба функціонування собачого притулку буде обходитися в 1 млн. 800 тис. грн. (розрахунок 30 тис. собак по 60 грн. на добу), а місяць відповідно 50 млн. грн. «Притулок» для усіх пенсіонерів обходиться значно дешевше...

Автор: Нестор Правдін
Наш город | 03 Мая 2011 | Просмотров: 8706 | собаки, Житомир, животные
Комментариев: 0

Читайте также на эту тему: