Что делать с бродячими собаками в Житомире?

УБИВАТИ ЗАБОРОНЕНО ТЕРПІТИ

Пригадується, в одній із дискусій запеклому прихильнику заборони тортур щодо підозрюваних у скоєнні злочину навели такий варіант ситуації: уявіть, що ваша родина летить у замінованому літаку, до вибуху залишились лічені хвилини, а злочинець-організатор теракту не зважає на ваші умовляння назвати код, що розрядить вибуховий пристрій...

Очевидно, що стосовно безпритульних собак у нашому місті також можливі випадки вжиття найрадикальніших заходів. Втім, чинне в Україні законодавство передбачає кримінальну відповідальність - 3-5 років ув'язнення - за жорстоке поводження з тваринами.

Проблема бездомних собак у Житомирі зайшла в глухий кут. До такого висновку прийшло засідання "круглого столу", що відбулося в мерії за участю заступника міського голови Олександра Марцуна, начальника управління житлового господарства міськради Світлани Півоварової, окремих депутатів міськради, керівників і спеціалістів міських прокуратури, ветлікарні, санепідемстанції, приватної ветлікарні "Багіра", представників засобів масової інформації.

У стрімкому зростанні кількості нічиїх собак на вулицях міста немає винуватців. Наприклад, міська прокуратура, якій чи не найбільше телефонують городяни, цілком аргументовано заперечує те, що, буцімто вона заборонила вбивати собак. Протест міських прокурорів міській раді з цього приводу стосувався лише узаконеного поводження з тваринами. Треба було довести, що препарати з евтаназії собак не належать до курареподібних, а отже спричиняють їм смерть у більш "гуманний" спосіб.

Вітчизняна ветмедицина не має препаратів, якими б можна було назавжди усипляти собак відповідно до міжнародних норм. Тому кількість їх постійно примножується в усіх містах України.

За інформацією Світлани Півоварової, у Житомирі перебуває близько 30 тисяч бездомних собак (їх популяцію визначають за спеціальною методикою). Власник "Багіри" Олег Нікітін називає цифру удвічі меншу, що однаково свідчить про надзвичайно велику кількість цих тварин.

У приватному володінні, за офіційною статистикою, у Житомирі знаходиться близько 3 тис. собак. Учасники "круглого столу" припускають, що реально собак з нашийниками - не менше 5 тисяч. Тобто припустима максимальна кількість домашніх собак є утричі меншою припустимо мінімальної кількості бездомних. Але у 44% випадків звернень городян в медичні установи щодо покусання їх собаками ці укуси зробили домашні тварини.

Іншими словами, вуличні собаки, у яких життя більш "собаче", все-таки лояльніші до людей, ніж домашні. Можна сказати й по-іншому: перехожі житомиряни утричі краще поводяться із вуличними собаками, ніж житомиряни-власники зі своїми домашніми чотириногими друзями...

Створення притулків для бездомних собак само по собі не вирішить проблему з кількох причин. Такий притулок, за словами С.Півоварової, може утримувати не більше 100 собак. Для його будівництва необхідно передбачити в бюджеті міста 1 млн.грн., плюс 76 грн. на кожного собаку щодня. В той же час - обмаль коштів навіть для пільгового забезпечення інвалідів і учасників війни.

Інший напрямок роботи - стерилізація собак, завдяки чому вони припиняють розмножуватися і стають менш агресивними. Цей шлях видається найбільш реальним та ефективним. Справа в тому, що цикл відтворення в собак становить 6-7 місяців, пояснює Олег Нікітін. Сучка в середньому народжує 6-7 цуценят, половина з яких - жіночої статі. І хоча з новонароджених виживає близько половини собак, однак кожного наступного сезону кількість продуктивних собак збільшується у кілька разів.

Приватна клініка "Багіра" за три місяці првела стерилізацію і щеплення від сказу 170 собакам. Вартість стерилізації сучки - 62 грн., пса - 48 грн. Кошти виділяє міський бюджет. Саму стерилізацію і утримання прооперованих собак протягом 3-4 днів "Багіра" здійснює за власний кошт.

За підрахунками Олега Нікітіна, 15 тис. собак можна простерилізувати за участю викладачів і старшокурсників ветеринарного факультету агроекологічного університету (є така домовленість) протягом одного року.

За правильно організованої стерилізації популяція собак у місті помітно скорочуватиметься кожного місяця. Якщо врахувати, що вік собаки 8-12 років, то вже в недалекому майбутньому Житомир може стати цілком європейським містом у контексті ліквідації проблеми бездомних у ньому тварин.

Є ще одна умова, без якої наше місто не зможе досягти бажаного статусу - це наведення порядку з утримання житомирянами собак удома, як одного із головних джерел поповнення їх безпритульної зграї.

Начальник управління міської ветеринарної медицини Василь Кравченко розповів про випадок, коли знайомий житомирянин, який нині мешкає в Португалії, заплатив 400 євро за те, що померлого пса закопав у лісосмузі. У Німеччині, наприклад, річний податок на утримання собаки становить 100 євро...

Українці платять податок на утримання однієї домашньої тварини аж... 1 грн. 80 коп. на рік. У Житомирі практично відсутній контроль за купівлею-продажем тварин на ринку. Немає місця захоронення померлих тварин. Ніхто ні з кого не питає, куди поділася його собака тощо.

Очевидно, проблему бездомних собак необхідно вирішувати комплексно: стерилізацією, посиленням контролю за утриманням у приватній власності і створенням притулків, які будуть в нагоді за мінімізації популяції цих тварин.

Учасники "круглого столу" зійшлися на необхідності долучення до цього коштів меценатів , інших спонсорів з числа пересічних городян. Цікаво, чи погодилися б житомиряни на те, аби, попри усі недоречні останнім часом колізії довкола комунальних платежів, у квитанціях з їх оплати все ж з'явилася окрема графа, скажімо, такого змісту: "1 грн. на утримання бездомних собак"? Результати опитування своїх читачів з цього приводу "Місто" надрукує в наступному номері.