Пішов з життя талановитий композитор і аранжувальник Андрій Остапенко

Вранці 7 жовтня пішов з життя талановитий музикант, композитор, один із кращих аранжувальників України Андрій Остапенко.

Сумна і несподівана звістка облетіла друзів-музикантів: не стало надзвичайно талановитого, визнаного майстра, музиканта від Бога, доброго друга, нашого земляка Андрія Остапенка.

Андрій Остапенко народився в Житомирі. Друг Володимир Шинкарук у своїй книзі написав про Остапенка: «На жаль, переїзд Андрія до Києва одразу перетворив Житомир на віддалену естрадну периферію».

Разом з Володимиром Шинкаруком та Костянтином Яновським Андрій Остапенко створив незабутні твори, які підкорили міжнародні фестивалі і вибагливу публіку. В Житомирі Андрій створив власну студію «Остап», на якій записувались, зокрема, й перші пісні Ірини Шинкарук.

Над першими альбомами нині заслуженої артистки України Ірини Шинкарук Андрій Остапенко працював як композитор та аранжувальник. Це саме Остапенко створив аранжації найвідоміших пісень Ірини: «Великодні дзвони», «Іду до вас», «Свіча», «Калинові острови», «Черемхова віхола», «Чорні, чорні очі». Як композитор, він створив для Ірини пісні «Зоряна криниця», «Побудь зі мною ще» та легендарну пісню «Я люблю рок-н-рол» на вірші Володимира Шинкарука.

Цього року в День міста Житомира Віктор Павлік згадував Андрія Остапенка, свого доброго друга, і навіть не міг уявити, що менш, ніж за місяць, Андрія вже не буде з нами.

Віктор Павлік співає одну з найвідоміших пісень Андрія Остапенка на вірші Вадима Крищенка «Листопад». Ця пісня увійшла в золотий фонд української естради і також - у репертуар Іво Бобула, Оксани Білозір та інших українських артистів. Оксана Білозір також виконує Андрієві пісні «Розкажу тобі думку таємну» та «Благословенна будь», яка для українців стала майже народною.

Працювати з Андрієм Остапенком вважали за честь кращі майстри естради. Більше 10 років Андрій був головним аранжувальником Софії Ротару. Саме наш земляк, житомирянин створив аранжації улюблених хітів народної артистки України, Росії та Молдови.

А починався творчий шлях Андрія Остапенка з Житомира, де в кінці 70-х на початку 80-х кипіло музичне життя. Культовим місцем, де збирались кращі музиканти міста, було кафе «Молодіжне». На джем-сейшни, які влаштовувались в супер-популярному кафе, тоді збирались професіонали, які пізніше гримітимуть на весь Союз. Варто сказати хоча б, що тут починав свою кар’єру Анатолій Говорадло, який згодом став солістом одного з кращих українських ансамблів – «Світязь».

У «Світязь» двоє друзів-житомирян Анатолій Говорадло та Андрій Остапенко прийшли 1987 року. Тоді до рідного Житомира приїхав у відпустку звукорежисер ансамблю «Світязь» Юрій Гусаров. Він повідомив, що «Світязь» набирає до свого складу нових музинкантів. Талановиті житомирські хлопці без проблем були прийняті до колективу.

«Світязь» працював із мега-популярним Василем Зінкевичем і об’їздив з ним увесь Союз. Та згодом Зінкевич обмежив свою концертну діяльність, і «Світязь» почав потроху розпадатись. Анатолій Говорадло із Дмитром Гершензоном створили з ансамблю дует, а Андрій Остапенко зайнявся власною творчістю.
Андрія Остапенка визнали одним з кращих аранжувальників України. На його студії в Києві записувались перші естрадні зірки. Талановиті аранжації Андрія допомогли багатьом молодим талантам поповнити естрадне сузір’я.

У Андрія Остапенка було багато творчих починань і планів, однак тяжка хвороба внесла в його життєвий графік свої корективи. Талановитого музиканта не стало надзвичайно сонячного, теплого осіннього дня. Сонце гріло, наче влітку, ніби віддаючи в останнє тепло людині, яка своєю музикою зігрівала серця слухачів. Андрій помирав на рідній поліській землі, а за вікном, наче у його пісні, кружляв осінній листопад.

Ховатимуть Андрія сьогодні, в суботу. Панахида і прощання відбудеться близько 13-ї години за адресою: Житомир, вул. Болгарська, 13.