Автономное отопление: кому разрешено и какой порядок

За великим рахунком, кожний з нас має право на комфортні умови проживання, і ніхто не повинен перешкоджати їх створенню. Однак за умови, наголосив Микола Петрович, якщо твоє благо не завдає незручностей, тим паче не створює небезпеку здоров'ю і життю тим, хто мешкає поруч з тобою. Цей аргумент і є головним стримуючим фактором на шляху повальної індивідуалізації обігріву наших помешкань.

Мінуси "індивідуалки"

Якщо припустити, що індивідуальне опалення облаштовано в усіх багатоповерхівках Житомира, і воно запрацювало, то, за твердженням екологів, місто буквально задихнулося б від продуктів згоряння домашніх котлів.

Микола Боровець розповів, що морозної днини навіть неозброєним оком чітко простежується шлях викидних газів з індивідуальних котлів. Від місця їх виведення в стіні конденсат осідає на будинку в напрямку... відчиненої кватирки кухні поверхом вище. Торік за скаргами городян зафіксовано 29 випадків потрапляння продуктів згоряння у помешкання над квартирами власників автономного опалення.

Друга небезпека - якість самих пристроїв для обігріву. Чи то котлів, чи тих же газових колонок. Довіряти на "всі сто" документам з їх сертифікації - означає самому приспати власну пильність. В яких умовах та з яких матеріалів можуть збирати котли і газові колонки , а видавати їх під авторитетними брендами - про це розповідають майже детективні історії. До речі, найбільше полюбляють смакувати цими розповідями у деталях і зі знанням справи ті, хто працює на конвеєрі з виготовлення пристроїв.

Інша, не менш важлива обставина. Якщо в централізованих котельнях цілодобово працюють кваліфіковані спеціалісти, котрі щомиті контролюють параметри роботи агрегатів, то у випадку автономного котла в квартирі уся відповідальність лягає на його власника.

Як не сумно про це говорити, але минулого року дві родини житомирян загинули саме через неправильну роботу пристроїв індивідуального опалення.

Долучайтеся до реконструкції газової мережі

Позиція міського голови, за словами Миколи Боровця, полягає в тому, що не може бути винятку для окремих городян, яким надають дозвіл, а решті - ні. Разом з тим автономізація обігріву житла може бути лише для цілого під'їзду чи будинку. Визначено 31 багатоквартирний будинок, до яких подання тепла з міських котелень є проблематичним чи малоефективним. Їх мешканцям і надано можливість облаштовувати "індивідуалку" в першу чергу.

Практично в усіх випадках надання дозволів необхідно заздалегідь реконструювати газові мережі, оскільки нині діючі неспроможні забезпечувати потреби індивідуальних котлів. Науковці спеціалізованого інституту розробили типовий підхід вирішення цієї проблеми. Вартість реконструкції газових мереж для кожного власника квартири залежно від типу будинку (є 4 типи будинків) становить від 4 до 7 тис.грн. Брати участь у реконструкції газових мереж мають усі власники індивідуального опалення порівну, у т.ч. й ті, котрі облаштували його у попередні роки.

Поки що невирішеним є питання щодо частки участі "автономників" у обслуговуванні місць загального користування будинку. Але вихід буде знайдено, запевнив Микола Петрович.

Порядок надання документів

Його, як сказав промовець, значно спрощено порівняно із попереднім. Встановлено перелік документів. Обгрунтуванням необхідності індивідуального опалення є акт-претензія за підписом трьох сторін: заявника, жека і теплопостачальної організації щодо аргументів з від'єднання від централізованого джерела.

Спеціально утворена комісія з виїздом на місце перевіряє це обгрунтування і надає свої пропозиції на засідання міськвиконкому, рішення якого і є остаточним. У попередні роки дозволи на облаштування індивідуального опалення надавала міжвідомча комісія. Нині контроль і відповідальність значно посилено.

Досвід Європи

Микола Боровець розповів, що у європейських країнах індивідуальне опалення квартир практикується лише в тих будинках, де це передбачено проектно-кошторисною документацією їх будівництва. Решту багатоквартирного житла обігрівають даховими чи іншими будинковими міні-котельнями, роботу яких легко переобладнати на альтернативні енергоносії.

Європейські експерти, які знайомляться із нашим житловим фондом, за словами М.Боровця, "хапаються за голови, коли дізнаються, що кожний господар є власником своєї квартири, а будинок при цьому залишається нічиїм".

У Європі немає такого, щоби покрівля багатоповерхівки перебувала на відкупі мешканців верхнього поверху, підвальне приміщення було проблемою власників житла першого поверху, а решта мешканців не брала участі у догляді ні даху, ні підвалу.

Цьогоріч, сказав Микола Боровець, міська влада виділила для капітального ремонту житла 1,6 млн.грн. Потребували його 205 багатоповерхівок. Зазначених коштів вистачило лише для будівництва шиферної покрівлі на двох будинках, ремонту м'якої покрівлі на шести та заміну інженерних мереж у чотирьох будинках.

Зрозуміло, що переважну більшість житлового фонду міста не буде капітально відремонтовано й протягом найближчого десятиліття. Тому участь громадян власними коштами у його впорядкуванні є обов'язковою, що, окрім усього, ще й сприятиме більш бережному ставленню городян до споруд, в яких вони проживають.

Насамкінець варто зауважити на тенденцію дорожчання енергоресурсів. У Європі газ для індивідуального обігріву у рази дорожчий, ніж для будинкових котелень. У нас наразі все навпаки. Проте це не означає, що цінова політика використання газу у нашій країні також не набуде європейського підходу. Принаймні такі прогнози висловлюють фахівці ЖКГ. Ці зміни, стверджують вони, лише питання часу...