26-летняя Татьяна Минина седьмой год работает водителем троллейбуса

«Працювати водієм тролейбуса мені подобається, АЛЕ ЯКБИ ЩЕ ЗАРПЛАТУ ПЛАТИЛИ ВЧАСНО».

Тетяна Анатоліївна Мініна вже сім років працює водієм тролейбуса у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні (ТТУ) , і це при тому, що їй лише 26 років.

- Тетяно Анатоліївно, як Ви розпочинали свою трудову діяльність у ТТУ?

- Жила і навчалася я у селі Піски Житомирського району. По закінченні школи вступила до Житомирського державного технологічного університету за фахом "Програмне забезпечення автоматизованих систем". Навчаючись на другому курсі, пішла на роботу в ТТУ. Думала, що це тимчасово, проте пізніше знайти хорошу роботу за спеціальністю так і не вдалося.

Працювати водієм тролейбуса мені подобається, але якби ще зарплату платили вчасно. У листопаді я отримала заробітну платню за червень. За липень грошей не давали. Правда, ще в серпні отримала аванс 200 гривень і все.

- Як Ви вважаєте, міська рада може посприяти вирішенню проблем, пов'язаних із заборгованістю?

- Думаю, що так. Минулого року також була заборгованість, але потім усе швидко виплатили. Сподіваюся, що нинішня влада зверне увагу на те, що ми сидимо без грошей. Уся надія на неї.

Є ще й інша проблема. Якщо я напрацьовую 165 годин за місяць (це норма), то повинна отримувати 2200-2300 гривень зарплати. Але де ж ті години взяти?! Людей багато - машин мало. Немає на чому працювати. Більшість із наших старих тролейбусів просто розвалюється. Дивишся - двері випадають. Прикрутиш їх якось і їдеш.

- Ви намагалися ще десь підробляти?

- Звичайно, я і зараз працюю репетитором із фізики та математики. Коштів не вистачає, ось і доводиться займатися з учнями, а могла б цей час провести у спілкуванні з донькою Ангеліною.

- Який у Вас графік роботи?

- У кожного свій графік. Я працюю чотири дні, а п'ятий - вихідний.

Зараз живу з чоловіком у Житомирі і добиратися на роботу і з роботи легше. Раніше, коли жила у селі, було важко їздити на роботу. У депо я повинна бути о п'ятій годині ранку. В такий час автобуси ще не ходять, ось і доводилося їздити скутером. Правда, було таке, що витрачала на пальне більше, ніж заробляла. Це тоді, коли не вистачало напрацьованих годин.

- Деякі пасажири скаржаться, що у тролейбусах їх час від часу вражає електричним струмом. У Вас були такі випадки?

- Таке цілком можливо. Поручні повинні мати ізоляцію, але, зазвичай, тролейбуси дуже старі й ізоляцію навіть самі ж пасажири поздирали. Людина береться за металеві поручні і її реально може вразити електричним струмом. Якщо ж вода потрапляє на двигун, то швидше за все весь тролейбус стане наелектризованим.

У мене в самої був такий випадок. Падають штанги. Вийшла з кабіни, підходжу до тролейбуса, а мене на відстані одного метра пробиває струмом. Я дала команду пасажирам не виходити із тролейбуса, а вистрибувати, сама ж в цей час повідомила диспетчера.

- Вам видають якісь засоби захисту від електричного струму?

- Нам повинні видавати гумові рукавиці, які не пропускають електричний струм. Їх надуваєш, дивишся, чи не діряві, бо якщо так, то відразу проб'є. Але найчастіше в ТТУ навіть рукавиць немає. На все треба кошти.

Якось їду, падають штанги, і тролейбус стає прямо в калюжі. Щоб їх поставити, мені треба у воду майже по коліна зайти. Що ж робити? У мене й гумових рукавиць не було. Я боялася, але якось впоралася.

- Як часто оглядають і ремонтують тролейбуси?

- Якщо тролейбус протягом дня працює нормально, то його просто заганяємо у депо і все. У журналі тільки штамп ставлять, що ніби був проведений щоденний огляд. Насправді, ніхто тролейбус не оглядає. Якщо ж протягом дня щось погано працювало, то я пишу заяву, і за ніч машину ремонтують. Звичайно, якщо тролейбус за кимось закріплений, то він ще в кращому стані знаходиться, а так…

- З якою періодичністю у Вас проводять інструктажі?

- Один раз на місяць. У разі виникнення небезпеки (ожеледиця, туман тощо) проводять позачергові інструктажі.

- Назвіть, будь ласка, переваги і недоліки Вашої роботи.

- Перевага в тому, що кожного дня спілкуюся з людьми. Недоліків набагато більше. Тролейбус - великий магніт, який негативно впливає на роботу серця. У нас дуже багато працівників, які мають серцево-судинні захворювання.

Великим мінусом є також шум, вібрація, перебування у постійному нервовому напруженні, аварійні ситуації.

Самі ж пасажири змушують хвилюватися. Їздять у нас переважно пільговики, переважно пенсіонери. З першого рейсу до останнього катаються. Я, звичайно, не проти, щоб їздили, але більшість із них постійно чимось невдоволена. То я занадто швидко двері зачинила або відчинила, то їду дуже повільно або гальмую різко. Я ж також людина, можу помилитися, та й на таких старих машинах ідеально не поїздиш.

- Як Ви проводите свій вільний час?

- Вільний час намагаюся присвячувати своїй сім'ї, вихованню доньки.

Дуже люблю співати, а тому навчаюся в музичній школі. Ще з дитинства подобається шити. Зараз планую пошити подушки. Малюю, коли є настрій.

Ще б хотіла професійно займатися танцями, та поки що ні грошей, ні часу не вистачає.