Бизнесмен Сергей Голишевский про свою работу депутатом горсовета

Сергій Голішевський працює депутатом Житомирської міської ради четверте скликання поспіль. Основне місце роботи - керівник публічно-акціонерного товариства (ПАТ) "Фірма "Рада", член Партії регіонів.

У чому полягає відмінність нинішнього депутатського корпусу міськради від першої каденції Сергія Анатолійовича? - з цього запитання розпочалася розмова кореспондента "Міста" із паном Голішевським.

- 20 років тому переважною більшістю депутатів міської ради були педагоги і медичні працівники. Треба сказати, що працювали вони досить активно, захищали інтереси виборців вміло і послідовно, оскільки усі прийшли у міську раду по мажоритарних округах.

Крім педагогів і медпрацівників, депутатами були ще кілька керівників крупних підприємств і я, як єдиний на ту пору представник малого і середнього бізнесу.

Сьогодні депутатський корпус міської ради на 90% складається із підприємців. Це - переважно молоді і енергійні люди. Брак життєвого досвіду і депутатської роботи позначився лише у перші місяці діяльності теперішньої каденції. Навіть для мене стало приємною несподіванкою те, наскільки швидко мої колеги оволоділи роллю депутата. Рівень розгляду питань з життя громади на засіданнях постійних комісій і на сесіях ради нині є досить високим і відповідає вимогам ефективної роботи виборчого органу.

- У якому стані, на Ваш погляд, перебуває малий бізнес у Житомирі?

- Спершу з'ясуємо, хто є представниками малого бізнесу. Це люди, котрі через припинення діяльності бага­тьох підприємств міста, таких як "Електровимірювач", "Хімволокно", завод верстатів-автоматів, льонокомбінат, опинилися на вулиці і вимушені були шукати якогось заробітку, щоби утримувати сім'ю. Крім того, практично кожний малий бізнесмен надає робочі місця ще кільком городянам.

Як на мене, держава, образно кажучи, має молитися на малий бізнес і всіляко йому сприяти. Разом з тим, якщо у розвинених країнах малий і середній бізнес становить більше 40% у формуванні ВВП, то в Україні - до 20%. Така ж ситуація і в Житомирі.

Незважаючи на те, що очолювана мною фірма займається переважно торгівлею, я проти того, щоби промислове виробництво перетворювалося на торговельні установи. Міська рада сьогодні намагається максимально спростити дозвільну систему для організації приватної справи. Вже маємо певні позитивні зрушення. Але досі ще не налагодили належну роботу так званого єдиного вікна. Сподіваюся, що Президент підпише закон, прийнятий Верховною Радою, згідно з яким повертається система єдиного оподаткування малого бізнесу, і справи в нього підуть на краще.

Серйозною перешкодою на шляху малого бізнесу є відсутність кредитування комерційними банками. Якщо кому і вдається одержати кредит, то це під такий відсоток, що сама приватна справа втрачає сенс. Люди вимушені навіть закладати майно у ломбард, щоби одержати хоч якийсь стартовий капітал. Тому Національний банк повинен змінити свою позицію щодо допомоги підприємцям кредитами на прийнятних умовах.

Головною запорукою розвитку малого і середнього бізнесу, на мою думку, є створення рівних умов діяльності, без чого неможлива добросовісна ринкова конкуренція. Треба, щоби усі учасники ринкових відносин працювали в одному законодавчому полі.

Наприклад, у нашому місті на легальних засадах на ринках працюють близько 5 тисяч торговельників. А майже 500 продавців торгують на вулицях незаконно. Перші сплачують податки, оренду за місця, а другі працюють лише на себе, завдяки чому можуть продавати свій товар дещо дешевше, та ще пікетують владу, коли вона хоче закликати їх до порядку. Про яку конкуренцію тут може бути мова?

Тому вважаю правильною ініціативу міської влади припинити вуличну торгівлю. Спеціально створена депутатська комісія наразі вивчає усі обставини з переміщення вуличних торговельників на місця в ринках, і це питання постане на одній із сесій міської ради.

- Наскільки ефективною, на Вашу думку, є співпраця депутатів із виконавчими структурами влади?

- Звичайно, хотілося б більшого порозуміння. Разом з тим скажу, що останнім часом намітився прогрес. Насамперед, у співпраці депутатів з міським головою Володимиром Михайловичем Дебоєм. Ці зміни радують і вселяють оптимізм, оскільки позначаються конкретними результатами роботи, скажімо, у підсумках 9-ти місяців поточного року.

Думаю, що давно пора навести лад щодо комунальних підприємств. Їх у нас аж 64! Це - тільки діючих. Мені, наприклад, не зрозуміло, чому керівники КП розпоряджаються чистими прибутками на власний розсуд, тоді як ці підприємства фінансуються з міського бюджету і в цьому фінансуванні передбачено прибуток? Як на мене, усі прибутки КП мають надходити до міського бюджету, і міська рада повинна сама вирішувати, кому і скільки їх розподіляти. Цю пропозицію я подаю вже близько двох десятків років, але жодна попередня влада до неї не прислухалася. Наша постійна комісія з питань економіки, транспорту, зв'язку, підприємництва та торгівлі подасть її на наступну сесію, і я сподіваюся на підтримку депутатів.

- Яку вигоду може дати мандат депутата міської ради?

- Ніякої. Хоча депутат міської ради працює, на жаль, на громадських засадах, і для виконання депутатських обов'язків йому потрібно багато часу. Особисто я за 20 років депутатства не заробив у міській раді і тисячі гривень. Все навпаки. У 1989 році міська влада передала у підпорядкування нашій фірмі (тоді - кооператив "Рада") міський полігон із захоронення твердих побутових відходів. Ми облаштували його настільки взірцево, що тодішнє Міністерство комунального господарства на його базі провело республіканський семінар, де рекомендувало усім обласним центрам порядкувати на аналогічних полігонах саме так, як у Житомирі.

Ми перші в Україні придбали сучасні сміттєвози німецького виробництва, які, проте, змушені були продати для сплати... податків. За час нашого господарювання на полігоні місто заборгувало нам належних платежів майже у 200 тис. доларів США.

Єдине, що наша фірма придбала у міста, - це земельну ділянку під "Староміський ринок". Але зробила це за найвищими розцінками, аби упередити будь-які підозри і докори.

- Сергію Анатолійовичу, назвіть виборцям дні і години, коли Ви їх приймаєте?

- Я ніколи не регламентував прийом громадян. Зустрічаюся з людьми тоді, коли у них є в тому потреба, а я перебуваю на робочому місці. Адреса нашої фірми (до речі, в області - найстарішої і єдино незмінної щодо назви) та ж сама: вул. Якіра, 18.

Житомиряни звертаються здебільшого з вирішення побутових проблем: облаштування умов проживання, надання допомоги з придбання ліків, приходять навіть з проханням грошей на харчування... Їхні звернення задовольняю в силу наявності власних коштів, через звернення до відповідних структур влади чи до друзів або просто знайомих і небайдужих до людської долі підприємців.

Антон БЕЗДІТКО, газета Місто