Земельные границы Житомира. Как городу развиваться?

Кожному місту, щоби розвиватися не тільки висотними будовами, але й територіально, потрібен запас земельних ділянок. Скажімо, до Києва дорожній знак "міська смуга" зустрічає нас ще за кілька кілометрів до перших його міських дворів - столиця розрозстатиметься і вшир і вздовж. А як Житомир?

На цю, далеко не байдужу кожному житомирянину тему, кореспондент "Міста" розмовляє із заступником начальника управління регулювання земельних відносин міської ради Єлизаветою Лалименко.

- Єлизавето Володимирівно, Президент України поставив вимогу перед головами місцевих державних адміністрацій навести порядок у обліку земель державної і комунальної власності. Що маємо на сьогодні у нашому місті?

- У грудні минулого року обласна рада прийняла рішення "Про погодження розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів на території Житомирської області", яким рекомендовано місцевим радам передбачити у своїх бюджетах кошти для проведення цих робіт. На виконання зазначеного рішення та "Програми земельної реформи в м.Житомирі на 2010-2012 роки" минулорічна груднева сесія міської ради передбачила у цьогорічному бюджеті 166,6 тис.грн. для проведення робіт із розмежування земель державної і комунальної власності в межах міста.

В першу чергу належить проінвентаризувати земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти комунальної власності та оформити права користування земельними ділянками під майновими комплексами закладів освіти. У березні поточного року депутати міської ради надали дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовно площею 0,5 га для будівництва плавального басейну на вул.Коростишівська, 3-а. Ці роботи та виготовлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, також проводитимуться за вищевказані кошти.

- Якими є межі Житомира і як вони змінювалися останнім часом?

- Останній раз межі нашого міста змінювалися у 1973 році, коли до складу його земель розпорядженням Ради Міністрів УРСР було передано 956,4 га земель Житомирського району. З тих пір площа міста є незмінною і становить 6083 га. Але досі межі Житомира не визначені як це належить за законом.

На виконання доручення голови облдержадміністрації за підсумками наради-співбесіди із житомирським міським головою у травні минулого року міський голова видав розпорядження "Про створення комісії із визначення меж м.Житомира". Вже проведено 6 засідань комісії, виїзди у сільські ради, що мають вкраплені контури на території міста, звірено площі і угіддя цих вкраплень.

- Як відреагували прилеглі до міста сільські ради?

- По-різному. Рішення щодо погодження на передачу в адміністративне підпорядкування міської ради вкрапленої на території міста земельної ділянки прийняли Вересівська сільська рада - щодо 28,9 га, Іванівська сільська рада - щодо 17 га, Оліївська сільська рада - щодо 1,5 га, але на земельні ділянки площею 20 га згоди не дала.

Відмовили у передачі місту вкраплених у його територію земельних ділянок депутати Станишівської, Глибочицької, Левківської, Кам'янської сільських рад.

Міська влада двічі: 8 листопада 2011 року і 17 січня поточного року направила клопотання в Житомирську райдержадміністрацію стосовно прийняття розпорядження з включення вкраплених контурів Вересівської, Іванівської і Оліївської сільських рад відповідно до прийнятих ними позитивних рішень в адміністративне підпорядкування Житомирської міської ради. Проте погодження Житомирської райдержадміністрації досі немає, незважаючи й на клопотання міської ради з цього приводу на адресу керівників області.

- Єлизавето Володимирівно, виходить, що не вдається належно оформити навіть ті земельні ділянки, які фактично є територією нашого міста?

- Саме так. На них є погодження сільських рад, на цих землях побудовано житло, люди зареєстровані як жителі Житомира, користуються усіма міськими благами, а юридично досі землекористувачами тут виступають  сільські ради. Зволікання з боку Житомирської райдержадміністрації щодо включення цих земель в адміністративне підпорядкування Житомирської міської ради є нелогічним і незрозумілим.

- Хто чи що може вплинути на керівництво Житомирської райдержадміністрації?

- Ми сподіваємося, що нам допоможуть голови облдержадміністрації і обласної ради. Адже діюче законодавство передбачає лише добру волю як сільських рад, так і адміністрацій сільських районів. Тим часом у нас є багатоквартирні будинки, юридична межа міста яких ділить на частини...

- Чи можна сьогодні говорити про нові земельні ділянки для розширення меж Житомира?

- Думаю, що наразі - ні. Про земельні ділянки для розвитку міста реально йтиметься трохи згодом. Наразі ж, ми маємо впорядкувати те, чим фактично користуємося. Але, як бачите, натрапляємо на нічим не обгрунтований спротив.

Скажімо, Генеральним планом Житомира, остаточний варіант якого вже на виході, передбачено включення прилеглих земельних ділянок Зарічанської сільської ради. В той же час Генеральний план Зарічан облікує ці землі як свої. Цілком очевидно, що зарічанські депутати не захочуть передати землю Житомиру. Цей і подібні конфлікти може розв'язати хіба що нове законодавство з питань землекористування, яке, наскільки мені відомо, вже незабаром побачить світ.