Вівторок і четвер завжди водночас і радісні і сумні дні.Бо виписують бійців - кого додому, кого відправляють назад в АТО! Навідуючись в шпиталь щодня, причому по декілька разів, сильно звикаєш та емоційно пронизуєшся станом тих, хто знаходиться на лікуванні. Всі тримаються в пам'яті. Хоч на звільненому ліжку вже під крапельницею хтось інший і ти знайомишся, починаєш відкладати в голові нові імена, діагнози, настрої, потреби...проте завжди думаєш, а як справи у попереднього, а в того, що перед попереднім був і ще в того, що перед ним...І отак постійно думаєш -думаєш, кожен осідає в твоїй пам'яті та серці! Кожен без виключення!