Агроготелі України: перспективи ровзитку сільського еко-туризму

В статті досліджено перспективи розвитку етнографічних агроготелів України. Одним з найбільш затребуванихта актуальних видів туризмуу вітчизняних туристів єсільський зелений туризм. Для розвитку агроготелів Україна маєусі необхідні складові: історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут та мальовничі природні ландшафти українського села, які вразять сучасних туристів. Комплекс усіх складових сприяє перспективному розвитку етнографічних агроготелів на вітчизняному ринку.

ВСТУП

Україна володіє значними природними і соціально-економічними рекреаційними ресурсами, які використовуються або можуть бути використані для відпочинку, оздоровлення, лікування і культурно-пізнавальної діяльності людей. Їх склад, структура, якість, потужність, ступінь використання та освоєння характеризуються значною регіональною диференціацією [4].

Найважливішим у ефективному використанні рекреаційних ресурсівє наявність туристичної інфраструктури. Це готелі, агроготелі, мотелі, будинки відпочинку, заклади харчування, транспортні засоби, заклади для розваг, атракціони.

Нині готельна індустрія України помітно поступається розвиненим кра їнам світу. Але загалом, незважаючи на певне зниження темпів розвитку цієї сфе ри бізнесу, компанії з правильно вибраноюмоделлю управління, підібраними кадрами й адекватним поєднанням ціни та якос ті п родовжують функціонувати.

Сфера готельногобізнесу в Україні характеризується динамічним розвитком та стає важливим чинником культурного таекономічного прогресу країни. Тенденції сучасногорозвитку економічної ситуації в Україні характеризуються позитивною динамікою, активізацієюструктурних зрушень на користь сфери послуг, загостренням конкурентної боротьби. Основнимизавданнями в сфері готельного бізнесу, згідно міжнароднихстандартів, повинно стати створенняконкурентних переваг і підвищення конкурентоспроможності, пошук нових шляхів розвитку, оновлення власної політикиз урахуванням специфіки ринку готельних послуг [7 ].

Одним з перспективних напрямків розвитку індустрії гостинності є функціонування підприємств готельної сферив сільській місцевості.

Така тенденція спричинена тим, що жителі великих міст відчувають нестачу в своєму житті «присутності природи» (особливо це стосується городян з індустріальних міст), тому вони намагаються провести свій відпочинок подалі від метушні, гамору, великих натовпів людей і всіх інших атрибутів міського життя. [1]

Проблема розвитку і організації зеленого туризму для вітчизняної науки є досить новою, проте вона перебуває в центрі уваги багатьох науковців. Значний внесок у дослідження проблеми розвиткузеленого туризму зробили таківідомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Л. Г. Агафонов, О. О. Бейдик, П. В. Гудзь, П. А. Горішевський, В. П. Васильєв, Ю. В. , Н. М. Загайна, В. А. Квартальнов, В. Ф. Кифяк, Н. Н. Кузнєцова, В. В. Рибак, С. М. Олексюк, В. Д. Пепеля, О. І. Трембіцька, В. О. Ткач, В. І. Цибух, І. М. Школа.

Виклад основного матеріалу.

Спостерігаючи за туристичною галуззю світу на сучасному етапі розвитку бачимо, що туристичний інтерес змінився від звичайних поїздок на відпочинок до змістовних, пізнавальних подорожей. Активно зрост ає роль зеленого туризму, який пропагує не лише збереження природно-за повідних територій, ай сприяє розвитку культурної свідомостітуристів. На туристичних маршрутах увагутуристів все більше привертає історико-культурна спадщина України, яка в основному зосереджена в невеликих містечках та селах.

Українське село має надзвичайно багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також лікувально рекреаційні ресурси. Тобто, існують всі передумови розвитку відпочинку в селі, який можна розглядати як специфічну форму підсобної господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного потенціалу регіону, або як форму малого підприємництва, яке дає змогу певною мірою вирішити проблему зайнятості сільського населення, поліпшити його добробут, повніше використовувати природний та історико-культурний потенціал сільської місцевості. [5]

Вже зараз серед жителів невеликихмістечок ісіл чимало охочих зайнятися організацією даного виду туризму. Що, в свою чергу сприяєрозв итку, побудові та експлуатації сільськими підприємцями у курортно-рекреаційних районах України агроготелів. Готельданого типу є перспективним та високо конкурентним різновидом сільського зеленого туризму як виду основної діяльності. [1]

Кожна окрема областьУкраїни церегіон звласним природними умовами, національним колоритом, що виражений відмінними традиціями, звичаями, фольклором, історичними подіями, гастрономічними відмінностями.

Полтавська область

Полтавщину здавна називають духовною столицею України, вона також має сприятливі умови для розвитку готельного господарства і сфери розваг. Полтавський регіон має багаті туристичні можливості, які на сьогодні використовуються не в повній мірі. Це, перш за все, пояснюється багатогранною спадщиною, неповторною красою краю, збереження давніхтрадицій народного промислу району, цілющі мінеральні води, екологічні чисті зони та інше. [6]

Полтавська область входить до списку 10 найпопулярніших областей України за рейтингом відомих брендів та місць відпочинку, що створюєможливості для інтенсивного розвитку туризму. Так, зокрема, за рейтингом, складеним за відгуками клієнтів щодо лікування та сервісу, організації харчування, чистоти і комфорту, місцезнаходження закладу, а також співвідношення ціни та якості послуг і оприлюднених на відомих сайтах бронювання(Uahotels. info, Booking. com, Tripadvisor. com), Полтавщина посіла 2-е місце після Закарпаття. Її рейтинговий бал склав 7, 9(з максимально можливих 10 балів) при середньому по Україні – 6, 9 та найвищому у сан аторіях Закарпатської області – 8, 2 [6].

Останнім часом у регіоні зростає інтерес населення до туристичної діяльності, а саме – надання послуг відпочиваючим у етнографічних агроготелях.

Нині на території Полтавської області нараховується близько 75садиб зеленого туризму(табл. 1). Агроготелі Полт авщини концентруються вздовж найбільших річок – Дніпра, Псла, Ворскли, Сули, на якихможна порибалити і влаштувати пікнік. Або сходити на тихе грибне полювання.

Крім чистого повітря, свіжих продуктів і сільського колориту, власники агроготелів(сільських зелених садиб)прагнуть здивувати туристів якоюсь род зинкою (інноваційною послугою).

Відпочинок туристів в агроготелях Полтавщини побудований на трьох взаємозалежних принципах: бачити, брати безпосередню участь, купувати. Гостям агроготелів Полтавщини пропонується велика кількість різнопланових майстер-класів (гончарство, виготовлення глиняних свистунцівта дерев’яних іграшок, ліплення вареників та інші), тематичні заходи, вечорниці та театралізованих дійств, в яких пропонується брати безпосередню участь.

Агроготель «Золота Сота» розташований поблизу Полтави села Петрівка. Сама назва вказує, що родзинкою цього місця є бджільництво, і це справді так: У агроготеліпропонують багато розваг на бджолину тематику. Також гостямпропонуютьмайстер-класи: виготовлення льодяників, розпис медовихпряників і п риготування страв на вогні з нового осіннього урожаю.

Гостям агроготелю«Затишна оселя», що знаходиться в с. Диканька, пропонують колоритну вечерю в компанії гоголівськихгероїв на Хуторі поблизу Диканьки.

В с. Опішні в ЕтноСадибі-м узеї «Лялина Світлиця»туристам пропонують автентичні борщики з печі, кількість яких під час щорічного етнофестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» доходить до 100 різновидів. Також тут проводять майстер-класи із виготовлення мотузяних коників, різдвяного Дідуха, різдвяних пряників («баринь» та «вершників»), весільного обрядового печива: медяників, лежнів, дивнів, верчів, шишок та прикрас до весільного короваю.

Етнопоселення «Старий хутір» пропонуєрозміщення в хатах, збудованих у 1914-1930 роках, міні-ставок ізрибою, крафтове пиво із власної міні-броварні та продукти з еко-ферми.

Садиби зеленого туризму Полтавської області, [2]

Район	Кількість	Назва туристичного об’єкта
Великобагачанський	5	Агрооселя сільського зеленого туризму;cадиба зеленого туризму «Едем»; відпочинковий комплекс «Козацький стан»; приватна садиба зеленого туризму «У Оксани»; садиба зеленого туризму (приватнаоселя)
Гадяцький	2	Оселя зеленого туризму«Гостинна садиба »Садиба зеленого туризму
Глобинський	1	Садиба зеленого туризму
Диканський	18	Гостинна садиба «Біла хата»; заїжджий двір «Хутір поблизу Диканьки»; садиба «Рушничок»; Садиба «У Миколи над яром»; туристичний етно культурний центр «Весела садиба » та 13садиб зеленого туризму
Зіньківський	2	Гостьовий дім «Старий хутір»; садиба зеленого туризму «У Михалича»
Козельщинський	4	Садиба зеленого туризму «Улинівські вечорниці» та 3 садиби зеленого туризму
Котелевський	3	3 садиби зеленого туризму
Лубенський	5	5 садиби зеленого туризму
Кременчуцький	3	3 садиби зеленого туризму
Лохвицький	2	Садиба зеленого туризму «Під старими липами»; торгово-побутовий комплекс «Нектар»
Миргородський	16	Готель-хутір «Гоголь»; громадська організація з підтримки ініціатив жінок села «Гордіївна»; музей української садиби «Світлана»; садиба зеленого туризму «Зозулині Вечорниці»; садиба зеленого туризму; приватна оселя«У Ганни Василівни »та 10 садиб зеленого туризму
Новосанжарський	4	Готельно-розважальний комплекс «Гостинний двір»; зелена садиба «Над Ворсклою»; зелена садиба «Тетянин Гай»; садиба зеленого туризму
Пирятинський	2	Садиба зеленого туризму «До Марини в гості»; садиба зеленого туризму
Полтавський	7	Агрооселя, міні-готель «У Віри»; садиба зеленого туризму «Русский пар»; 5 садиб зеленого туризму (приватних осель)
Шишацький	1	Садиба зеленого туризму

 

Висновки

Аналізуючи вищевикладене можна зробити висновок, що туризм та підприємства готельного господарства нерозривно поєднанніодин з одним. Сучасні туристи намагаютьсяпровести свій відпочинок подалі від метушні, натовпулюдей й іншихатрибутів міського життя, хочуть «поринути», «поєднатися» з природою, тому активно користуються послугами наявних сільських зелених садиб (агроготелів) України.

Україна має значні перспективирозвитку агроготелів, що дає можливості вирішити соціально-економічні проблеми українського села, втримати наявні трудові ресурси зменшити міграційні процеси, підвищити рівень життя сільського населення, що в свою чергу сприятиме підвищенню рівня добробуту, розвитку інфраструктури українського села та підвищенню його іміджу.

Опираючись на проведений аналіз Полтавської області, було визначено, що регіон має усі необхідні складові(природні, культурно-історичні, культурно-дозвіллєві, етнічні) для розвитку зелених садиб. Такий розвиток позитивно впливає на економіку та екологію Полтавщини, сприяє відродженню, збереженню та розвитку місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток, історико-культурної спадщини.

Література:

• 1.Антоненко Т. В., Голікова Т. П., Рак В. П. Агротуризм як напрям розвитку індустрії гостинності в Україні //Будущее. – 2017. – С. 79.
• 2.Офіційний сайт – спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в україні. URL: https://www.greentour.com.ua.
• 3.Снігова О. Ю. Розвиток рекреаційного потенціалу України: оцінка умов та перспектив //Економіка промисловості. – 2009. – No. 4. –С. 184-192.
• 4.Снісаревська Я. В., Бутенко Л. Ю. Сучасний стан та перспективи розвитку агроготелів в Україні //Актуальні проблеми природничих ігуманітарнихнаук у дослідженнях молодих учених «Родзинка–2019»/XXI Всеукраїнська наукова конференція молодих учених. – 2019. – С. 178-180.
• 5.Чирка А. Р. Проблеми та перспективи розвитку сільського зеленого туризму //Алфавітний покажчик. – 2017. – С. 55.
• 6.Шима новська-Діанич Л. М., Капліна А. С. Оцінка ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємств готельного господарства Полтавського регіону //Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Економіка. – 2013. – No. 6.
• 7.Федишин Н.А., СавіцькаО. П. Формування конкурентоспроможного потенціалу підприємства сфери готельного бізнесу як напрям підвищення ефективності його функціонування //Економічна теорія та історія економічної думки. – 2018. – С. 67-70.
• 8.Determinants of Innovation and Investment Development of Multi- 82 Branch Entrepreneurship, Tourism and Hospitality Industry : Collective monograph. / V. Yatsenko, S. Pasieka, O. Yatsenko and others: [Ed. by Doctor of Economic Sciences, Prof. Yatsenko V.M.]. Nuremberg: Verlag SWG imex GmbH, Germany. 2019. 431 p.

Пасха, А. и Пушка, О. (2021) «ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЭТНОГРАФИЧЕСКИХ АГРООТЕЛЕЙ УКРАИНЫ», SWorldJournal, 2(10-02), сс. 73–77. doi: 10.30888/2663-5712.2021-10-02-046.