Яка вода тече з-під явора?

На вулиці вирує літо, вабить своїми принадами, однією з я ких є купальний сезон. Звичайно, спекотної літньої пори усі поспішають до водойм. Далеко не всі мешканці сільської місцевості можуть собі дозволити поїхати на омріяне море, а ось відпочити на березі річки або озера, розташованих неподалік від домівки, хочуть усі.

Памятаєте, як романтично змалював красу маленької сільської річки Тарас Шевченко?

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.

Такий райський куточок є практично в кожному населеному пункті. На території Житомирського району протікають малі річки Гуйва, Кам`янка, Гнилоп`ять, Шийка, Бобрівка т інші, які живлять більш потужні водні артерії України. Однак нині відпочинок на березі цих водойм, на жаль, не завжди залишають приємні спогади.

Учень 11 класу Озерненської гімназії Дмитренко Олександр під керівництвом вчителя географії Яцюк С.В. упродовж 2012-2013 років займався науково-дослідницькою роботою на тему «Дослідження долини річки Гуйва в районі села Скоморохи Житомирської області», яку було представлено на обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України в секції «Гідрологія». Дозволимо собі зробити декілька посилань на його роботу.

Річка Гуйва бере свій початок в Козятинському районі Вінницької області, а далі – несе свої води до річки Тетерів, правою притокою якого вона є, через Андрушівський та Житомирські райони Житомирської області. Є притокою другого порядку Дніпра.

Як згадують старожили села Скоморохи, ще 50-60 років тому річка була набагато ширшою, а саме головне – глибшою. Про це свідчить той факт, що в районі сьогоднішнього моста, який з’єднує дві частини села Скоморохи, стояла металева вишка для стрибків у воду і біля неї кожного літа відбувалися різноманітні свята і спортивні змагання зі стрибків у воду для жителів слища Озерне та села Скоморохи, глибина річки в тому місці була приблизно 5 м. Ще не так давно по річці можна було плавати на моторному човні, зараз, навіть, гумовими човнами вже ніхто не користується. Після будівництва цілого каскаду великих і малих водосховищ річка стала міліти.

В ХХ столітті на річці Гуйва збудовано три великих водосховища – Андрушівське, Ліщинське, Млинищинське. В останні десять-п'ятнадцять років частина русла річки взята в оренду приватними підприємствами – від моста до моста, від греблі до греблі, які розділені між собою металевими сітками. У цих ставках розводять рибу, що є досить прибутковою справою. Та чи подумав хтось про річку? Ще 50 років тому під час літніх паводків річка виходила з берегів і заливала всю заплаву. Останній подібний паводок на річці спостерігався влітку 2006 року, тоді рівень води піднявся приблизно на 1,5 – 2 метри. А ось влітку 2012 і 2013 років навіть після потужних злив рівень води в річці суттєво не піднявся.

Щоденна, навіть непомітна діяльність людини, погіршує стан берегів і води в річці. Річка поступово міліє, заростають її береги рогозом та комишем, вже давно не водиться в річці велика риба, а впродовж останніх років бажаючих скупатися в ній ставало все менше й менш: вода вкривалася кілько сантиметровим шаром водоростей, мала зеленуватий колір і неприємний запах. Досить часто сміття відпочивальниками викидається прямо у воду, в якій ще через 50-100 років можна поранитися уламками битого скла або порізатися бляшанкою від консерви. Люди кажуть, що на це місце вони завтра прийдуть знову. Якщо так буде продовжуватися, то на нашу річку чекає екологічна катастрофа.

Причиною забруднення річки може бути надмірний розвиток водної рослинності. Водорості енергійно розмножуються у воді в якій є великий вміст нітратів та фосфатів. Водорості можуть розмножуватися 2 способами: статево і нестатево (вегетативно та спорами). Так як річки повільно, але впевнено міліють вода встигає швидко прогрітися тим самим створюючи сприятливі умови для розмноження водоростей. Плівка з водоростей, що утворюється на поверхні водойм, ускладнює кисневий обмін, сприяє загниванню, внаслідок чого гине риба, флора і фауна водйома. Вода, забруднена синьо-зеленими водоростями втрачає свої смакові якості, у неї з`являється неприємний запах, вона стає небезпечною для споживання.

Юним науковцем було проведено деякі дослідження, зокрема визначення прозорості води. Прозорість води обумовлюється вмістом у воді завислих, органічних і мінеральних речовин, розчинених гумусових речовин, планктону. Прозорість вимірюють у сантиметрах, одночасно ця глибина приблизно означатиме глибину літоралі, тобто прибережної смуги, де можуть рости прикріплені до дна рослини. За правилами прозорість води визначають за допомогою диску Секкі. За відсутністю такого диску, вони поклали в сітку тарілку діаметром 30 см і занурювали її у воду, закріпивши на мотузці. На ділянці з піщаним дном вода була відносно прозорою до самого дна і прозорість води склала 60 см. В серпні визначити прозорість води можна було лише в окремих віконцях чистої від водоростей води, вона значно знизилась – всього 35 см.

Було також визначено каламутність води, запах води. Деякі проби було завезено до санепідемстанції і проведено лабораторні дослідження, які показали, що вода має завищені показники окисності, ХКС, вмісту аміака, нітритів, нітратів, хлоридів, хоча за офіційними даними вода в річці має більшість показників в нормі.

Тривога за долю малих річок зростає з посиленням господарського навантаження на навколишню природу та водозбірні площі річок. На сьогодні у більшості країн, напевно, не залишилось річок, які б мали первісний вигляд. Тому проблема охорони і раціонального використання малих річок – об’єктів, більш чутливих і схильних до стрімких негативних перетворень, ніж середні та великі водостоки, - віднесена до числа найважливіших державних проблем. Охорона малих річок полягає у комплексній системі заходів для забезпечення максимального самоочищення, доведення річкових вод до природного стану. У більшості регіонів розроблені програми, які передбачають заходи щодо охорони водних ресурсів, однак вони мають обмежене фінансування або взагалі не фінансуються.

Ми хочемо жити в Європі, а чи готові мидо європейського життя? Адже кожна крапля води там цінується на вагу золота. Тільки тоді, коли ми почнемо цінувати все, що дала нам природа, можливо, по-справжньому будемо щасливими.

Хочете жити в кращому світі? Почніть із себе.