Відбулася перша в Україні Міжнародна конференція з відкритих державних даних

Головною метою конференції було продемонструвати громадянам України та світовому співтовариству, що запровадження системи відкритих урядових даних дійсно стоїть на порядку денному в Україні та є невід'ємною складовою багатовекторної стратегії розвитку держави. Спікери розповіли про досвід інших країн, подальші практичні кроки уряду з відкриття даних, найактуальніші теми попиту на державні дані з боку громади та неурядових організацій, мотивування ІТ-розробників до співпраці та продемонстрували можливості відкритих державних даних у створенні соціально корисних додатків.

Експерти визначили труднощі, з якими вони стикаються при втіленні в життя принципу відкритості державних даних, вказали можливі ризики на підставі міжнародного досвіду, а також навели приклади кейсів, що стали успішними за теперішніх українських реалій.

Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного врядування України, запевнив присутніх, що ухвалення закону дозволить державі рухатися набагато швидше у напрямку відкриття даних. “У  суспільстві існує величезний попит на відкриті державні дані. Ми сподіваємося на розуміння іншими учасниками процесу тих труднощів, з якими стикається держава при узгодженні документів, та запрошуємо присутніх до вироблення спільних кроків для подолання цих проблем”.

Ініта Пауловича, заступник Постійного Представника ПРООН в Україні, висловила сподівання, що прийняття згаданого закону сприятиме стрімкому демократичному розвитку української держави: «Революція Гідності взимку 2013-2014 продемонструвала величезний попит людей на відкритість, підзвітність та прозорість влади на всіх рівнях. Цей попит разом із задекларованою політичною волею до відкриття системи урядування відкрив в Україні справжнє вікно можливостей щодо відкриття урядових даних у системний спосіб та у відповідності до міжнародних стандартів».

Максим Ключар, експерт Програми розвитку ООН в Україні розповів, що «…сприяння розвитку підзвітності та прозорості органів влади завжди є пріоритетами у діяльності ПРООН. Протягом багатьох років в Україні проводилася робота щодо відкриття державних даних, в тому числі, через підтримку соціальних ініціатив, заснованих на відкритих державних даних, оскільки це є дійсно важливим для здійснення демократії. В Україні вперше в її історії склалися умови, коли уряд буде змушений стати відкритим. Процес такого відкриття не буде легким, адже для дійсних змін потрібно поміняти свідомість багатьох чиновників, щоб вони розуміли, навіщо відкривати дані, та громадян, щоб ті вміли та мали бажання ними користуватися”.

Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», пояснив, що «відкриті державні дані – це не просто технічний інструмент доступу до певної інформації. Це і спосіб контролю громадянами відкритості та звітності уряду, державних та бізнесових структур, вплетених у державні закупівлі тощо. Головне, що розкриття даних дає нам інструмент боротьби с корупцією. Тому фонд давно підтримує цей процес.»

Під час конференції неодноразово піднімали болюче для більшості громадян питання так званих «відписок», які є звичайною реакцією державних установ на будь-яке звернення. Учасники наводили приклади, як чиновники вимагають пояснень щодо кожного запиту на дані та, якщо і реагують на них запити, то у такій формі та в такі терміни, що відповідь вже нікого не цікавить. Проблему супротиву чиновників ідеї публікації даних було піднято під час однієї з панельних дискусій. Її учасники визначили, що можливим способом мотивування чиновників буде роз'яснення їм причинно-наслідкового зв'язку «публікація даних — вироблення на їхній базі соціально-корисних програм — прибутки ІТ-компаній — податки до бюджету».

Михайло Шмельов, директор з технологічної політики «Microsoft Україна», пояснив, що він особисто і компанія, яку він представляє, активно підтримує громадські ініціативи, спрямовані на відкриття державних даних. «Що таке держава? Це фахівці, яких ми з вами найняли собі за наші податки. Держава має надавати потрібні нам послуги, а не питати нас про те, навіщо вони нам потрібні. Державу можна порівняти з машиною, а відкриті урядові дані — це як приладова дошка автомобіля, без якої водій не може нормально рухатися. Уявіть, що для перевірки рівня пального, або швидкості, з якою ви рухалися, вам слід щоразу відвідувати СТО», - підкреслив Михайло.

Одним із питань, що обговорювалися, стало визначення прибутковості та вимірювання суспільно корисного ефекту від відкриття даних. Зокрема, присутніх цікавили і приклади електронних послуг, створених на основі відкритих даних, які поєднували в собі комерційну вигоду та суспільну користь. Стівен да Коста з Австралії розповів про додаток, здатний аналізувати поведінку покупців та ті зміни, що в ній відбуваються після запровадження нових продуктів або їхнього репозиціонування. За словами Ганеса Гассерта, експерта з Open Knowledge Foundation, цю суспільну користь та економічний ефект не завжди можна прорахувати, але це не означає, що інвестиції є марними. Він порівняв їх із новонародженою дитиною, здібності якої ще не можна визначити, але яку слід плекати. Він поділився ідеєю швейцарських колег, які збирають відкриті дані корпорацій та надають їх у систематизованому вигляді банкам для оцінки стану і перспектив для прийняття рішень щодо співпраці. Пан Гассерт зазначив, що громадська полеміка щодо того, чи мають такі послуги бути безкоштовними, тривають на рівні світової спільноти і досі.

Для учасників конференції було важливим дізнатися, як процес відкриття даних відбувався в пострадянських державах. Ратко Мутавджич, експерт Projektura, розповів, як це було у балканських країнах. Він зазначив, що в Хорватії та Болгарії робота з відкриття даних почалася пізніше, ніж, наприклад, в Естонії, де ще у минулому тисячолітті вже був розроблений Skype.  Але зараз в багатьох балканських містах утворилися ІТ-спільноти з численними ідеями мобільних додатків, що презентуються на хакатонах і отримують кошти міжнародних компаній та організацій для подальшої розробки. Пан Мутавзич визнав, що досвід Естонії є позитивнішим і сказав, що, на його думку, “…Україна дуже хоче бути схожою на Естонію, але насправді на даному етапі вона більш подібна до Хорватії”.

Представниця Офісу з питань е-урядування Молдови Лівія Туркану описала законодавчі рішення, ухвалені урядом її країни, та розповіла про заходи, подібні українській International Open Data Conference, які сприяли налагодженню діалогу між громадськістю та урядом. Вона зазначила, що Світовий банк виділив Молдові 20 мільйонів доларів на розвиток електронного урядування, у тому числі на проект з відкриття державних даних. Водночас учасники дискусії зауважили, що на відміну від Молдови Україна не має бюджетних коштів на відкриття даних, тому спирається на підтримку донорів: ПРООН, Фонду “Відродження”, Міністерства закордонних справ Данії в Україні, інших міжнародних інституцій, а також технологічних партнерів, таких як Майкрософт Україна.

На конференції було представлено ідеї та кейси, розроблені представниками громадськості та ІТ-фахівцями східноєвропейських країн. Експерт ПРООН Франческо Кеккі серед інших прикладів розповів, як словацькі активісти розробили мапу родинних контактів між співробітниками судової системи в різних населених пунктах країни. Представник громадської організації, що працює у сфері електронного урядування, ePaństwo Foundation з Польщі Якуб Горницькі поділився досвідом, як система відкритих даних торувала собі шлях не «згори», через державні органи, а «знизу», завдяки співпраці між ІТ-спільнотою міст і муніципальною владою. Він навів показовий приклад Гданська, який почали наслідувати інші міста, що викликало лавиноподібні процеси.

Під час конференції стало відомо, що Україна теж може похвалитися прикладами добровільного відкриття даних державними органами. Так, завдяки співпраці між новим керівництвом Міністерства освіти та науки України та Центром соціальних та трудових досліджень було оприлюднено всю бухгалтерію міністерства завдяки програмі “Відкрита бухгалтерія”. Експерт Захар Попович, який працював над впровадженням даної програми, зазначив, що вже сьогодні є результати: кожен може зайти на сайт і побачити, що інформація оновлюється щоденно, в режимі реального часу. Завдяки цьому відбулася оптимізація витрат МОН та їхній прозорий перерозподіл. Ця програма не є зручною для комп'ютерного читання і потребує доопрацювання, проте головною метою і волонтерів, і міністерства була швидкість та максимальне здешевлення розробки. Учасники дискусії висловили сподівання, що ухвалення закону з детальними нормами дозволить доробити і підтягнути до нових критеріїв вже наявну програму, зокрема у питанні машинного зчитування, а також використати цей досвід у інших державних органах, одразу створюючи програми високої якості.

Не менший інтерес проявила аудиторія до інших українських громадянських ініціатив. Так, Антон Мойсеєнко поділився досвідом складної взаємодії з державними органами, коли його команда створювала мобільний додаток щодо руху громадського транспорту Києва перед Євро-2012. За його словами, він не міг отримати від керівництва “Київпастрансу” навіть таких простих даних як розклад руху, і був змушений застосовувати особисті контакти, щоб їх побачити. Артем Сердюк продемонстрував програму, який дозволяє порівнювати рейтинги шкіл на підставі об'єктивних даних — середнього балу ЗНО. Він зауважив, що цей продукт зацікавив батьків та представників ВНЗ, проте практично не отримав підтримки серед учителів, які підсвідомо опираються ідеї конкурентності освіти. Дмитро Чаплинський розповів, як невелика команда ініціативи Garna Hata зібрала та виклала інформацію про об'єкти нерухомості, що належать державним чиновникам та їхнім родичам. Учасники панельної дискусії привітали новий закон, який передбачає розслідування походження статків чиновників, якщо обсяги їхніх офіційних прибутків відверто суперечать вартості майна.

Експерти та учасники дискусій дійшли висновку, що Україна має всі шанси найближчим часом реформувати сам механізм державного управління і зробити прозорими рішення, які приймаються чиновниками. Наша країна входить до п'ятірки найбільших держав з ІТ-аутсорсингу, а кількість учасників її ІТ-спільноти складає понад 100 000 осіб. Тому вона має величезний потенціал для розвитку соціальних ІТ-рішень, очікуваний прибуток від запровадження яких може щороку підвищувати ВВП. Деніс Гурський, засновник  ГО SocialBoost, підсумував: “Сьогоднішня подія є надзвичайно важливою для усіх присутніх. Я сподіваюся, що новий закон сприятиме демократизації процесів у суспільстві, прозорості роботи державних органів, а також створить новий ринок для соціально значущих інтернет-проектів”. Він висловив впевненість у тому, що тепер зрушення в системі державного управління відбуватимуться набагато активніше та призведуть до якісних змін у питанні відкриття державних даних: “Ми рухаємося у правильному напрямі. Головне завдання зараз — зробити так, щоб рух став не лише правильним, але й швидшим”.

Цей висновок в цілому відповідає стратегічному вибору, зробленому українцями торік і неодноразово підтвердженому попри численні внутрішні та зовнішні виклики.

Міжнародна конференція була організована громадською організацією SocialBoost, та відбулася за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН), Міністерства закордонних справ Данії, Міжнародного фонду “Відродження” та Державного агентства з питань електронного врядування України, а також завдяки підтримці технологічного партнера “Майкрософт Україна”. Українське суспільство щиро зацікавлене у відкритті державних даних, то ж захід зібрав на одному майданчику понад 150 осіб, зокрема, представників державних органів, ЗМІ, ІТ-фахівців, громадських діячів, журналістів та інших учасників.

Довідка

SocialBoost (http://socialboost.com.ua/) – технологічна громадська організація, яка координує і стимулює діяльність понад 1000 IT-ентузіастів, IT-компаній та державних органів в Україні. Проводить хакатони на соціально-важливі теми, зокрема пов'язані з новітніми медіа, візуалізацією даних та відкритими державними даними. SocialBoost вже розробила державні ресурси data.gov.ua, ogp.gov.ua і десятки інтерактивних карт, сайтів для нішевих спільнот.

Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) є глобальною мережею ООН в галузі розвитку. ПРООН тісно співпрацює з усіма верствами суспільства, допомагає розвитку країн, здатних протистояти кризам, підтримувати економічне зростання, націлене на покращення життя кожної людини. Працюючи в 177 країнах, пропонує глобальне бачення з урахуванням специфіки місцевого розвитку для розширення прав і можливостей людей та підвищення життєздатності держав. Докладніше про ПРООН – на http://www.ua.undp.org

Міжнародний фонд «Відродження» (http://www.irf.ua) є однією з найбільших благодійних фундацій, покликаних сприяти становленню відкритого, демократичного суспільства в Україні. Фонд входить до мережі Фундацій Відкритого Суспільства, заснованої фінансистом та філантропом Джорджем Соросом. Фонд підтримує зусилля громадянського суспільства України з протидії корупції, захисту вразливих груп громадян та протидії їх дискримінації, розвитку системи безоплатної правової допомоги та доступу до правосуддя. Крім того Фонд підтримує роботу Стратегічних дорадчих груп (СДГ) – ініціативи, покликаної сприяти новій владі України у розробці стратегії реформ.

Державне агентство з питань електронного урядування України є центральним органом виконавчої влади, який відповідає за реалізацію державної політики у сфері інформатизації, електронного урядування, розвитку інформаційного суспільства в Україні. http://www.dknii.gov.ua/