Не громкими акциями следует "бороться с цензурой", а исключать возможность обоснованных претензий в недостоверности публикуемой информации - тем самым формируя достаточно прочный фундамент защиты себя от возможного "произвола". Работать, короче, надо - на совесть и ответственно работать. Все же подобные "протесты" - не более чем ИМИТАЦИЯ дистанцирования от власти, позволяющая, ничем по сути не рискуя, типа-авторитет заработать в общественном мнении... отрыжка политики.
К слову, ни разу не слышал жалоб на "цензуру" со стороны САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ журналистов, а "преследования"... см.выше.
В том же, что касается НЕ самостоятельных - извините, но есть такое понятие как "редакционная политика": не устраивает позиция редакции - ищите другое СМИ, более соответствующее вашим взглядам.
Также есть такое болезненное явление как самоцензура - дядя "рекомендовал" не пускать в эфир - ну и не будем пускать, от греха подальше.
А самоцензура - есть.
Но отнюдь не от того, что "дядя не рекомендовал" - в подавляющем большинстве случаев это от собственных ментальных (генетических?) фобий на тему "дяди" (а я вот, к примеру, в детстве жутко Бабая боялся - он у родителей под кроватью каждую ночь приходил, сволочь эдакая).
Хотя есть и другой вид самоцензуры - элементарные "человеческие обязательства" (это да, это очень трудный ньюанс... порой и не "переступить" без потери самоуважения).
Ну и, естественно, самоцензура как "оперативная необходимость" ("источник информации - святое для опера" ;)).
В любом из двух последних случаев допустимость и оправданность самоцензуры - на совести каждого конкретного индивидуума. И тут уж тем более неча пенять на то, что "кто-то кое-где у нас порой работать нам мешает".
Кінець 2004-го:
ОСОБИСТА позиція головного редактора:
ПРОТИ незаконних методів зміни влади (державного перевороту),
ПРОТИ заангажованої брехні переважної більшості загальнодержавних ЗМІ (на користь "помаранчових" сил - щляхом нав'язування непідтвердженої навіть і потому "інформації"),
ПРОТИ окремих персоналій у якості претендентів на владу (крім критичної публіцистики, ще рік потому у ефірі "КРОК Радіо" не використовувалося словосполучення "Президент Віктор Ющенко" - виключно "Віктор Андрійович Ющенко" або "Віктор Ющенко на посаді президента"),
ПРОТИ непродуманого "вибору" і попередження про його можливі наслідки (повністю справдилися).
Жодного "ЗА" (не дивлячись на численні провокаційні "запитання").
РЕДАКЦІЙНА "політика":
Повністю відкритий дискусійний ефір для ВСІХ бажаючих - як "біло-блакитного", так і "помаранчового" таборів - на рівні коректних дискусій, без обмежень і будь-якої цензури (відкрита студія і телефоні лінії безпосередньо в ефір) за винятком очевидно неприпустимої поведінки (брутальної лайки, образливих висловлювань на адресу опонентів тощо) - обмеження застосовувалися однаково для всіх (знову ж таки - в "пікових" випадках).
Архів тих 140 годин прямих ефірів за трохи більше місяця - зберігається належним чином (у скороченому вигляді транслювався у відповідний період 2005-го року - що викликало чергову порцію жовчної слини).
2005-й: теж саме, крім "прямих ефірів" (ні з ким вже було - поховалися та повтікали). Плюс згадана "зворотня реакція", суттєва - до обстрілу машини головного редактора включно і спроб до анулювання Ліцензії, накладання "штрафів", вилучення майна тощо ;).
2006-й: підтримка ПР як єдиного опонента існуючій "владі", протистояння незаконному призначенню міським головою представника НУ Віри Тимофіївни Шелудченко (практично - "до останнього"), в подальшому - активне висвітлення деструктивної від початку "діяльності" нового складу міської ради (у т.ч. - публічне дистанціювання від фракції ПР), активна участь у господарських проблемах міста (очисні споруди каналізації, ТТУ, вул.Саєнка і "по мєлочі").
2007-й: продовження "висвітлення діяльності" заполітизованої міської ради, до "конфлікту" з НУ додаються "напружені відносини" з БЮТ і ПР, конфлікти з персоналіями виконавчої влади, що капостять і крадуть під "політичним прикриттям" тощо, продовження активної участі у господарських проблемах міста (зному ж таки вул.Саєнка, очисні споруди - Східна промзона взагалі і затруєння Тетеріва сірчаною кислотою з "Уніпром"у тощо, вдале перешкоджання тіньовій приватизації "Житомиртеплокомуненерго"... і "по мєлочі" ;))
2008-й: активне протистояння БЮТ під час незаконної зміни керівництва обласної ради (цікавий ситуативний союз з в минулому найзатятішим ворогом - Іриною Синявською, але на той час вже й вона стала... "потерпілою", кінець-кінцем "прихватизацію" 19-ти гектарів новогуйвинськї землі таки з її ініціативи вдалося зупинити ;)), "зворотня реакція" (спалений автобус), остаточний розрив з ПР (з ініціативи міської фракції - на той час вже неприхованих союзників В.Шелудченко), послідовне оприлюднення фактів і причин такого розриву, продовження активної участі у господарських проблемах міста (екологічна проблема на території "Електовимірювача" тощо)
2009-й: Чесно зароблений відпочинок? певно що так. До Виборів-20010 - абсолютний нейтралітет з позиції "всі вони однакові", саме на цій позиції - подальша співпраця з ГО "Житомирська ініціатива" (Синявська).
2010-й: Повторення 2004-го, але навпаки... бажання комусь щось безрезультатно доводити зникло так само швидко, як з'явилося. Відхід від "Житомирської ініціативи" - з причини відмови керівництва ГО від раніше задекларованого конструктивного нейтралітету (Ірина Максимівна приймає участь у виборах на боці ПР). В подальшому і посьогодні - остаточно обрана позиція "поза великою політикою", виключно на захист інтересів територіальної громади міста. Активна, більш ніж активна (так? ;))
Але цензура не в особистій підтримці когось, а в тому, що позиція Іваницького в свою чергу безпосередньо, всебічно і всеохоплююче відображається в матеріалах його радіо. У тому числі новинах.
Все ж просто і зрозуміло - ти, з невеликого розуму, намагаєшься "постучать на Іваницького"... дурнику, я свого особистого відношення до Партії Регіонів і окремих її представників не приховував з грудня 2006-го (що добре відомо), зокрема і особливо під час президентських виборів (пригадую, навіть нарвався на звинувачення від "баби Василя" у "душевному стриптизі" ;)). Так шо давай - "стучи", і голосніше (певно у вашої кодли більше не залишилося варіантів "втихомирити Іваницького"? ;)).
P.S. Ви, пане Пучич, цього разу дозволили собі не "вольність", а неприховане хамство... зрозуміло - істерика, церебральні конвульсії, так би мовити.
Нє грустітє - 5-й випуск вже готовий до друку, а наступний буде ще цікавішим - маю таки на руках найсвіжіші проекти Договору між ЄБРР та ЖТКЕ (з приміткою "конфідеційно" ;)) і Договору гарантії між ЄБРР та Житомирською міськрадою (скільки б ви не їздили до столиці безпечно помітингувати проти "зради інтересів України" - а тут, на місті, зраджуєте громаду не менш справно, якщо не більш цинічно).
P.P.S. Де "викладка по цифрам", пане брехун?
Зі свого боку, поважаючи Вашу своєрідну також "послідовність", розчарований тим, що ви за весь цей час так і не змогли піднятися до рівня об'єктивної дискусії - традиційно обмежуючись блазнюванням і безпредметним марнослів'ям.
P.S. Як там на рахунок "На тому тижні зроблю викладку по цифрам"? Тиждень вже того - тю-тю...
П. С. Шо обіцяв - зроблю, але вже напевно не цього тижня.
Володя, профонтан теж не забув;)
П. П. С. Ігоре Миколайовичу, то де ж Ваш обіцяний автограф під матеріалами?
Послідовність - то повага до себе і до власного життєвого досвіду. Відповідно і вчинки - на підставі очевидного а не вимріяного. Я - поважаю свої принципи, тому без сумніву відкидаю тих, хто зраджує мене (і моїм принципам). Я - сам за себе відповідаю, саме це і є - Послідовність.
А от щодо "найпотужнішої команди" згоден: нині в Житомирі при владі - найпотужнішша команда злодіїв в історії міста (і це вже давно ні для кого не секрет ;)).
P.S. на "П. С. Шо обіцяв - зроблю": не брешіть, нічого ви не зробите, як і раніше - лише блазня з себе й надалі корчити будете, та брудом розкидатися. І "про фонтан"... ну не соромно? (а люде подумають: "Ой, який же він зайнятий, цей Пучич - з ранку до ночі десь паше, паше - і все, певно, заради Держави"... дійсно - всцятися можна ;)).
Автограф вам уклінно принести? "на блюдечке с голубой каемочкой"?.. на прийом записуватися?.. прийди, щеня, і візьми. Задовбав, блазень.
Говорить о цензуре в век всеинформативности, когда даже на уровне предположений сразу же появляются десятки статей и версий - не приходится. Не получилось напечатать и дать информацию в одном источнике - есть масса иных.
Якщо інформація необгрунтована або наклепницька - в суд, але щоден чинуша(як і власник ЗМІ)не має ані морального ані юридичного права втручатись в роботу редакції.
Ну, і крім того, стосовну другого абзацу - саме так, Владе, саме так!
Більше того - повторюсь:
"Не громкими акциями следует "бороться с цензурой", а исключать возможность обоснованных претензий в недостоверности публикуемой информации - тем самым формируя достаточно прочный фундамент защиты себя от возможного "произвола"
Что касается детей... Вы опять меня толкаете на "предположения"? )))
Любое насилие, совершаемое на глазах у детей - оставит свой след ОБЯЗАТЕЛЬНО. Независимо от того - "справедливое насилие" это, или наоборот. С развитием цивилизации в определенные периоды считалось моральным для Воина, если нет иной возможности, кроме насилия - хотя бы закрывать детям глаза. Увы, цивилизация явно сменила вектор движения на обратный - уже давно не считается зазорным поощрять в детях животные инстинкты. Потому и становится общество с каждым следующим поколением все более жестоким.
Те, кто наплевав на окружение, открыто позволил себе грубое обращение с женщинами - тоже жертвы воспитания, но оправдания им нет - даже если бы и шла речь о "задержании особо опасных преступников" (как-то людям нашего с Вами возраста повезло застать ещё тот период, когда жестокость не приветствовалась, а в понятие "собственным примером" вкладывались вполне определенные гуманистические категории). Вот именно поэтому следующие за ними - будут ещё более жестоки и равнодушны.
Общество глубоко и, похоже, неизлечимо больно... достаточно даже и большую часть комментариев, написанных посетителями этого сайта в разных обсуждениях, проанализировать.
P.S. Знаете... недавно в одной беседе столкнулся с поразившим меня... мировоззрением? Речь шла о документалистике в кино, и как-то пришелся к слову фильм Вайды "Корчак" (кстати, очень сильный фильм, даже знающему фабулу в определенные моменты трудно смотреть). Естественно, о Януше Корчаке заговорили отдельно... и вот один из собеседников выдал: "А чего вы так его выхваляете? Он же еврей. И дети у него в основном еврейские учились"... достаточно грамотный, образованный человек, и Корчака читал...