Психологія: Розвиток молодих людей до і після навчання

Студенти, що мають досвід вчитись краще за інших так само мають досвід отримувати усну нагороду від вчителів та адміністрації навчального закладу. Отже за роки навчання людина вже має сформований психотип успішної людини. Навіть сама скромна людина, якщо гарно вчиться, з часом стає певним авторитетом, до неї приходять за порадами менш успіваючі студенти. Звертаються за допомогою в проведенні докладів, семінарів вчителі. А участь в між університетських змаганнях певним чином впливає і на популярність людини. Це добре і з цим важко сперечатись.

Є і інша сторона медалі. Чому більшість відмінників, коли виходять за межі учбового закладу не отримують минулих переваг перед сокурсниками, а навпаки стають (в більшості своїй) не керівниками (навіть маючі в Інституті статус старости), а виконавця, в кращому випадку менеджерами середньої ланки.

Щоб розібратися в питанні треба чітко розділити на етапи розвитку життя успішного студента. Я поділю його на роки навчання, вступ та вихід за межі учбового закладу.

Вступні іспити

Перед вступом кожен  майбутній студент готується до екзаменів. Вчить профільні науки, готується до найвищих балів, щоб в конкурентній боротьбі перемогти і виграти почесне місце студента.

Якщо колищній «хорошист», або «трієчник» намагається не вникати глибоко в науки, шукає шляхи упрощення процессу екзаменів (іноді іде всупереч установленим правилам), то відмінник – завжди сумлінно визубрить основні правила і термінологію, буде сам себе тестувати та інше.

Відміннику майже з дитинства батьки допомагали морально бути відмінником. Преміювали за п’ятірки і «ставили в куток» за двійки. Батьки, як найкращі порадники в житті дитини, інтегрували бажання отримувати «відмінно» в школі по більшому рахунку для власних цілей, власного іміджу і в великій кількості основуючись ще на радянських соціальних принципах: «Вчитись, Вчитись і ще раз вчитись», «Хто не працює той не їсть» і так далі. Геть не завжди батьки й досі можуть розуміти відносність цих слів. Адже є деякі істини які ніяк не піддаються сумніву «Лінь – двигун прогресу» і «Хто не ризикує, той не п’є шампанського».

А «наш» відмінник набере набагато більше балів ніж потрібно, отримає місце студента, його за це похвалять батьки і бабуся з дідом. «ТИ ВИКОНАВ НА ВІДМІННО».

Навчання

Тепер треба проговорити що означає бути відмінником в навчальному закладі. Це означає приділяти більше увагу книжкам і конспектам ніж друзям і спілкуванню. А значить бути менш кампанійському ніж «трієчник». Це також означає не ризикувати і перестраховуватися коли є можливість не правильного тлумачення завдання вчителів, питати наприклад «Що саме треба визначити в результаті досліджень і чи є якісь приклади розв’язання подібних задач?».

Адже щоб виконати на відмінно треба або знати яким методом найкраще вирішувати задачу (математика), або про що саме чекає вчитель від твору на задану тему (при аналізі твору якого не будь письменника), навіть як краще готувати доповідь про історичну особистість, на яку рису характеру звернути увагу?!

Так і є. А що робить «трієчник»? Він не звертає уваги на те, що від нього чекають, так як це робить відмінник. Він дає свою оцінку історичній особистості, на основі тих знань якими володіє так само. А якщо замислитись, чи можемо ми відповідально зазначити що Богдан Хмельницький наприклад був найвеличнішою постаттю в Українській історії? Не можемо. Бо в кожного історика буде свій погляд на таке питання. Хоча кожний цей погляд повинен бути не заученим, а значить до уваги ми будемо брати тільки не звичайні (прописані в книжках) погляди на фактичні події в Історії? Інші погляди ми вже чули!

Так само, під час навчання в інституті – головна мета студента з рисою характеру «відмінник», буде чекати щоб його рідні та близькі, вчителі казали «ТИ ВИКОНАВ НА ВІДМІННО». Адже поки що (до виходу в реальне життя) це єдиний показник успішності людини. Тому всі почесті від сокурсників та інших тільки множаться і тим самим преміюють людини продовжувати отримувати відмінно.

А значить відношення до наукових робіт, художніх творів, історії і інших гуманітарних як мінімум наук стає ДУЖЕ суб’єктивним, придушуючи індивідуальність в мисленні.

А в більш точних науках у відмінника можливо і самі найкращі показники успішності, але в любій точній науці є геть не один спосіб розв’язання задач. А трієчник має більше шансів спробувати як мінімум три, коли забуде спосіб що вивчали на «вчорашніх» уроках. Саме так і з’являлися нові теореми в математиці і нові закони в фізиці.

Реальне життя

Відмінник вже зі школи має багато шансів стати найкращим бухгалтером, фінансистом, адміністратором, молодшим менеджером в якомусь торговому центрі. Тобто для відмінника дуже мало шансів в житті отримати роботу пов’язану з ризиком, креатином та іншими показниками, на які впливає … мислення. Парадокс?!?

Для того, щоб це доказати треба звернутися до статистики.

80% керівників підприємств, уходячі з поста не будуть довіряти своє місце людям що є ідеальними виконавцями.

90% початківців в бізнесі не беруть з собою в новий бізнес в напарники людей котрих не знають, і з котрими не опинялися в стресових ситуаціях (ситуаціях коли потрібно було зробити щось не звичайне, або знайти вихід з надзвичайної ситуації)

Але це не погано і не добре. Статистика просто доказує що супер-успішність  в школі, або інституті не означає що ви будете супер-успішними в житті і на роботі.

Піменов В.В. (Маркетолог, Консультант з бізнесу)