На найвищу точку України -"Kelty Goverla Race"

Ідея пробігти гірський забіг виникла у мене ще восени минулого року, коли приглядався до забігу "Chornohora Sky Marathon" на дистанцію 23 км.. Тоді у мене не вийшло взяти в ньому участь, тому я відклав ідею участі в гірському забігові на 2019 рік.

Відколи я почав займатись бігом, відвідав декілька трейлів, а саме "Wild North Way", "Salomon Winter Cross", "Wild Trail Ternopil", та гірського забігу в моєму списку поки що не було.

Вибираючи, з якого забігу розпочати знайомство з гірським бігом, зупинився на двох забігах: один у Польщі та один в Україні. Хоч і в Польщі на рік відбувається приблизно 200 гірських забігів, та з усіх них найбільше зацікавив "Bieg Tkacza" своєю доволі цікавою історією та дистанцією у 32 км. В Україні ж серед усіх гірських бігових подій під мої вимоги (бігти тільки основну дистанцію) підходив лише "Kelty Goverla Race" (основна дистанція - 24 км). Загалом в Українських Карпатах є і інші забіги: "Трейл Карпатія" основна дистанція у 101 км., "Chornohora Sky Marathon" - 60 км., "100 Буко миль" - 160 км., "Гуцул Трейл" - 52 км., "Fun Karpaty Dynafit Trail" - 59 км, "Skole Ultra Trail" - 101 км., "Bojko Trail" - 150 км, "Extreme Endurance Trail" - 55 км., "Wet Hills" - 42 км.. Майже у всіх з них (окрім "Wet Hills") основна дистанція – ультра (бігати ультра я розпочну не раніше чим через два роки).  Забіг же "Wet Hills" хоч і доволі цікавий, та входить до "Ukrainian Trail League" і бігти усю лігу набагато цікавіше чим один її старт, оскільки усі забіги "Ukrainian Trail League"  маюсь досить цікаві локації та маршрути. До того ж, коли ти в основному бігаєш по шосе та тренуєшся на рівнині, розпочинати знайомство з гірським бігом із гірського марафону – не є дуже гарною ідеєю, як на мене. То ж альтернативи обраному "Kelty Goverla Race" серед українських забігів для себе я не бачив. Чому я вирішив не їхати на "Bieg Tkacza"? Не дивлячись на гарний маршрут, цікавий стартовий пакет, головне було те, що досвіду бігу у горах у мене не було. Та і в гірському поході я був останній раз в 2016 році, а там може різне трапитись, тому було вирішено, що мій перший гірський забіг має відбутись в Україні. Та й маршрут "Kelty Goverla Race" був цікавий для мене, бо зимою 2016 року пробував зійти на "Говерлу" та "Петрос", тому знав, що маршрут з себе представляє і якщо заблукаю, як повернутись.

Реєстрація

Реєстрація на забіг відбувалась на сайті vseprobegi.org, де можна обрати дистанцію, яку хочеш
бігти. Їх було три: 8 км., 16 км. та 24 км.. При реєстрації можна було одразу ж замовити страховку. Для себе обрав дистанцію в  24 км. Основну інформацію щодо забігу організатори викладали у себе на сторінці у фейсбук, а за тиждень до старту створили групу в вайбері, де можна було дізнатись про всі важливі моменти забігу.

Біг

Діставатись до місця старту з Києва вирішив машиною у компанії Василя Мищенка та його друзів. Дорога хоч зайняла багато часу, але втоми не відчувся. В Лазещину ми дістались у п'ятницю ввечері, а у суботу зранку, що на переддень старту, вирушили до турбази Козьмещик за стартовими пакетами. В суботу стартували учасники на дистанцію 8 км. та 16 км., тому в нас був цілий вільний день, щоб насолодитись природою Карпат. Стартове містечко розташовувалось на галявині біля турбази Козьмещик. Забравши свої стартові номери, аби трохи вбити час я вирішив спостерігати за бігунами на 8 км та 16 км. Погода в суботу була не дуже сприятливий  до бігунів – після старту майже відразу пішов дощ, і це не всиляло оптимізму, що його не буде наступного дня. Та і по болоті не дуже хотілось бігти.

Старт забігу на дистанцію 24 км. був призначений на 8 годину 30 хвилин неділі, тому, прокинувшись зранку, ми відразу відправились до стартового містечка. Там вже збирались бігуни. Погода була досить сонячною та приємною, що радувало. Все ж не прийдеться бігти у дощ, як учасникам на 8 та 16 км. попереднього дня. Після невеличкої розминки  відбувся старт забігу на дистанцію 24 км.. Забіг складалась з одного кола та пролягав через вершини "Петрос", "Говерлу" та мав 4 контрольних пункти (КП) на яких також розміщувались пункти харчування для учасників. Два з них розміщувались безпосередньо на вершинах "Говерли" та "Петросу" та два біля підніжжя вершин. Весь маршрут проходив по бездоріжжю.

Перші декілька кілометрів ми бігли пологим підйомом, який з кожним кроком ставав більш крутий та піднімався у напрямку першої вершини "Петрос". Найцікавішою в першій половині забігу "Kelty Goverla Race" для мене був відрізок між першим КП та вершиною "Петрос",  так як вона доволі крута та кам'яниста і це не  дуже веселило. Якщо до першого КП я дістався без особливих проблем, то підійматись на сам "Петрос" великого бажання не було. Але діватись не було куди, тому не дуже поспішаючи розпочав підйом на неї. Чим ближче ставала вершина, тим частіше можна було зустріти бігунів, що уже спускались.

"Петрос" подарувала доволі гарним краєвидом, але насолоджуватись ним довго не було часу. Тому трішки підживившись водою та цукерками потрібно було спускатись донизу та бігти до "Говерли".

Спуск з "Петроса" також особливо радощів не вселяв. Досвіду бігу по гірським стежкам в мене особливо немає. Як результат – швидко бігти не виходило, хоч це мене не врятувало від декількох падінь. Дорога на "Петрос" та спуск з нього у мене зайняли 2:26:08.

На КП у його підніжжя "Петроса"  поповнив свої запаси води та трішки підживився фруктами та печивом, відправився до наступної вершини – "Говерли". Шлях проходив дорогою з невеличкими підйомами, що після підйому на "Петрос" здавався майже рівниною. Тут біглось досить легко, що давало змогу насолоджуватись навколишніми гірськими краєвидом.

Підбігаючи до "Говерли" здалеку можна було помітити, як на неї піднімались та спускались інші бігуни. Перевівши подих на КП у підніжжя "Говерли", я відправився на її штурм. Підйом був набагато легшим, аніж на першу вершину "Петрос". Подолати 10 миль мені вдалось за 3:54:32. Після підняття на "Говерлу", на мене чекав останній відрізок забігу – 8 км. спуску до місця фінішу. Перших 4 км – в основному проходили галявинами та пасовищами, а наступні 4 км – територією лісу. Сам ліс придавав бігу різноманіття, хоч і біглось вже досить важко. Але близькість арки з написом "Фініш" придавало сил бігти. Так як  після перетину таблички  "Фініш" втома пройде і в пам'яті залишаться тільки позитивні емоції від забігу "Kelty Goverla Race".

Враження

"Kelty Goverla Race" повністю виправдав усі мої сподівання. Чудова організація та позитивна атмосфера панувала увесь час проведення забігу. Маршрут забігу був гарно розмічений та дозволяв насолодитись гарними краєвидами Українських Карпат і водночас випробувати свої сили у гірському бігові та отримати новий досвід. "Kelty Goverla Race" – хороший варіант для новачків, щоб сформувати своє уявлення про гірський біг.

Маршрут забігу: https://www.youtube.com/watch?v=1xz2WGvXJjM

Матеріал взятий з сайта:  http://androshchuk.com/