Житомирский театр закрыл 64-ый сезон. ФОТО

Успіхом прем’єрного спектаклю завершився 64 сезон Житомирського обласного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги.

- Ми йшли до цього моменту рівно три роки. Разом з цією прем’єрою збулися наші мрії, - радіє директор театру Наталя Ростова, - після вистави містом пішов великий резонанс і тільки позитивні відгуки.

Постановку сучасної притчі «Божі тварі» за мотивами п’єси Марії Ладо «Дуже простенька історія» житомирський глядач сприйняв із захопленням і емоційним піднесенням. У певні моменти публіка ридала, в інші сміялась, і постійно – аплодувала. Було за що.

Комедія, трагедія, лірика і гротеск. На перший погляд сюжет вистави доволі простий – такі собі Ромео і Джульєтта в звичайному селі: Даша і Лесик закохуються, хоча їх батьки в дуже поганих відносинах. Батько Даші – працьовитий господар, який не бажає мати нічого спільного ні із своїм сусідом, що геть спився після смерті дружини, ні з його сином. Але коли Даша завагітніє і про це дізнаються батьки, вони одразу вирішують – потрібен аборт.

Але особливість п’єси в тому, що всі події відбувають в... хліві. А такі прості для людей речі показані через сприйняття тварин: кобили, корови, півня, свині, собаки. Їм доведеться стикнутись із жорстоким і абсолютно незрозумілим світом людей, де так просто і в той же час безглуздо вирішують питання життя і смерті.

- Було доволі важко поставити виставу. Адже половина дійових осіб – тварини, а половина – люди. Причому ми не грали казку. Це навіть не казка для дорослих. Ми провели доволі серйозну роботу, починаючи безпосередньо від постановки, акторської гри, пошуку сценічних ролей, - розповіла художній керівник театру і режисер-постановник вистави Наталя Тімошкіна. У виставі потрібно було передати одну сюжетну лінію через дві паралелі – світ людей і світ тварин, де останні – це той наїв і чистота, якої так не вистачає нам, людям. Актори дуже чесно відпрацювали свої ролі.

Спектакль доволі складний технічно. В ньому використовуються елементи польотів. Тому було закуплене альпініське обладнання, яке під час репетицій не витримало і тріснуло. - буквально за декілька днів до прем’єри. Часу, щоб купити нове - не було, тому звернулись до парашутистів. Приїхали десантники, привезли спорядження, яке довелось одягати навпаки - заважали ремені спереду. Довелось переробляти костюм, крила. Повністю проблема вирішилась лише за день до прем’єри.

Для вистави довелось консультуватись із святенниками. Адже у фіналі герой скоює самогубство аби стати ангелом-охоронцем.

- Тут скорше не самогубство, а самопожертва людини в ім’я наступного життя. Хоча рішеня  далося мені дуже важко, - пояснила Наталя Тімошкіна.

Наступний театральний сезон відкриється у кінці вересня. Він буде ювілейним, 65. Тому на глядачів чекатиме багато приємних сюрпризів і прем'єр.