Гибель рыбы в Радомышле. Новые подробности. ФОТО. ВИДЕО

19 липня 2009 року в м.Радомишлі загинуло близько 20т. риби. Причина загибелі ще не відома, але у жителів міста є власна думка про цю екологічну катастрофу.

Дехто вважає, причетним до цього, є підприємство Петра Порошенка, ВАТ ПБК "Радомишль", інші говорять про те, що міська каналізація теж може бути причетна до трагедії.

Офіційна причина інцидента встановлюється.


17 липня, п’ятниця.

Мальовниче містечко Радомишль (райцентр Житомирської області) сколихнула «радісна» новина – у ставку біля пивзаводу (ВАТ ПБК "Радомишль") спливає риба!

Старі та малі, з сумками, мішками та підхватками кинулись до ставка – короп! Щука! – один одному хвалились кількістю та вагою здобичі.

Вони до сих пір не знають та не хочуть вірити, що риба отруєна; їм ніхто не сказав, що вживати її в їжу абсолютно не припустимо; місцева СЕС не виставила жодного попереджувального знака навколо ставка.


18 липня, субота.

Мені особисто довелося побувати на згаданому ставку. Побачивши немаленьку щуку, котра плавала коло поверхні води та жадібно хапала ротом повітря, я піддався масовому психозу та заліз у воду. Смерділо. Поверхня води вкрита якоюсь плівкою. Але ж ЩУКА!

Мій улов – дві майже живі щуки вагою по десь по кілограму кожна. Опинившись на березі та трохи отямившись від азарту я запропонував рибу другові – він відмовився. Здобич негайно «реквірували» два місцевих хлопчаки.

Жодних представників місцевої алади чи СЕС на місці лиха не помічено. Так само як і жодних слідів їхньої турботи про наше здоров’я: ні одного попередження, ні однієї таблички ні одного представника правоохоронних органів.


19 липня, неділя.

Ми відвідали місце події.

До ставка метрів 200-300, Боже, як же смердить. Ні я не дійду. Але репортерська жилка таки змусила дійти. Тухла, гнила, смердюча риба. За підрахунками незалежних експертів 20 тон риби.

На містку де було взято інтерв’ю у місцевого жителя мене стало сильно нудити і я відійшов на безпечну відстань. Максим виявився значно міцнішим та заходився фотографувати та знімати відео. Поки він займався репортажем мені дорогу перебігло кілька знайомих хлопчаків кожен з яких мав чималенький пакет повний раків – «Юра, Юра – дивись скільки ми раків наловили! – вони саменькі вилазять на берег!!» Я даремно намагався пояснити їм, що їх слід викинути у воду, вони невідомо чим отруєні – хлопці втекли до своїх домівок.

Зрештою ми спустилися за місток, за заставки, униз за течією річки Мика – народ завзято ловив рибу та раків – сітками, руками.


У місті Радомишль неділя це базарний день. Працює «Великий базар». Риба з’явилася на базарі за «дисконтними» цінами: кілограм півгнилого затрутого коропа – 10 гривень.
Базар пройшов цілком успішно – місцева санепідемстанція, представники міської влади не перешкоджали у реалізації здохлятини.

Напевне були зайняті в церкві – ставили свічки за упокій невинно убієнної риби та за наше з вами та наших дітей здоров’я.

Зі слів місцевого жителя, 25 років, раннього свідка подій (мовою оригіналу):
«Ото стою в четверг [14-те липня, ред.]на мостку коло півзавода коли дивлю пливе пятно цвєта дєтскіх нєожиданностей. Таке красно-корічнєве. А дєвкі, дурні, полізли у воду. На следущій день встречаю їх а по них такі волдирі як ото наче кропивою попекло. Добре шо я в воду не поліз»

Що ж – дівчатам можна тільки поспівчувати: лізти у воду, глупо розраховуючи що їх життя та здоров’я справді комусь цікаве.












Автор: Юрій Горобей, Radomyshl.com