ЖЖ » Новини » Війна в Україні » 2024 Декабрь 18 » 16:11:23 |
Командувач безпілотних систем ЗСУ Вадим Сухаревський оголосив про появу в України власної лазерної зброї. Це повідомлення стало резонансним, оскільки раніше про розробку нічого не було відомо, а перспективні зразки бойових лазерів мають лише декілька держав. То що ж таке лазерний "Тризуб"?
"Сьогодні Україна є, якщо я не помиляюся, п'ятою країною, яка може сказати, що в неї є лазер. Ми вже на висоті понад 2 км цим лазером можемо збивати літаки", - цитує заяву Сухаревського "Інтерфакс-Україна".
Про це оголосили під час конференції "Європейська оборонна промисловість: перспективи співпраці з українською оборонною промисловістю" 16 грудня.
За словами командувача СБС, лазерна зброя України має назву "Тризуб". Зараз працюють над її масштабуванням і посиленням.
З короткої заяви Сухаревського не зрозуміло, як саме виглядає ця зброя, які її характеристики і чи випробували її в бойових умовах.
Розробляти бойові лазери провідні країни почали ще 60-70 років тому. Ідея отримати відносно недорогу, безвідмовну, універсальну, багаторазову і ефективну зброю була надто заманлива для військового керівництва таких наддержав, як СРСР і США.
В теорії потужний промінь мав би за лічені секунди пропалювати техніку противника і так знищувати її. Така зброя могла б застосовуватись як для оборонного, так і для наступального озброєння. Виглядало, що це ідеальне знаряддя для знищення. Проте на практиці все виявилось складніше.
Голосні заяви радянської і американської влади про можливість збиття ракет і літаків лазерами виявлялися на практиці лише заявами. Дослідні зразки розроблялися, а потім стрімко згорталися через брак фінансування і перспектив.
Основні перепони – необхідність потужного джерела енергії для живлення лазера і його охолодження після роботи, залежність від погодних умов, проблеми з влучанням в декілька рухомих цілей одночасно, вартість компонентів.
Наприкінці минулого сторіччя держави вирішили сконцентрувати ресурси на вдосконаленні вже існуючих систем "звичайної" зброї, в першу чергу далекобійних ракет.
Але нові виклики, зокрема російсько-українська війна, надали новий імпульс розмовам про бойовий лазер. Це пов'язано з пошуками доступного і багаторазового засобу протидії дешевим безпілотникам, які виявились ледь не основною масовою зброєю війни.
Витрачати на них дорогі ракети – неекономно, а спроби збити БПЛА з наземних кулеметних установок часто виявляються безрезультативні.
Випалення корпусу дрона потужним лазерним променем, пострілом "копійчаної вартості" виглядає як відповідне рішення.
Клуб країн, які оголошували про наявність в них лазерної зброї, невеликий. Крім вже згаданих вище США і Росії (як наступниці СРСР), такі технології ймовірно мають Китай, Британія, Південна Корея, Японія та Ізраїль.
Американська влада казала про розробку лазерних протиракетних модулів, а також систем для флоту і авіації.
Щодо китайських розробок, то відомо про системи ППО і лазерні гвинтівки, які використовують правоохоронці для завдання опіків учасникам заворушень.
В Росії ж Володимир Путін ще декілька років тому публічно хизувався "унікальним" комплексом "Пересвет", що начебто здатний засліплювати лазерним променем навіть космічні супутники.
Ізраїль восени цього року замовив першу партію лазерних систем Iron Beam, що має бути у війську вже до кінця 2025 року. Це система протиповітряної оборони, що має знищувати малорозмірні цілі на відстані від сотень метрів до кількох кілометрів.
Південна Корея і Японія представили свої прототипи систем лазерів для знищення безпілотників і ракет.
Британія розраховує поставити на бойове чергування свою лазерну систему DragonFire не раніше 2027 року. Ця техніка в розробці вже майже десять років і досі на стадії прототипу. Мова йде про систему, яка використовує лазерний промінь потужністю 55 кВТ, що фокусується з 37 окремих каналів. Це дозволяє пропалювати метал на відстані близько 1 км.
В квітні 2024 року британська влада не виключала можливу передачу Україні системи DragonFire для випробування в бойових умовах.
Жодних даних про розробника, характеристики і вид української бойової лазерної установки немає.
Однак у своїй промові полковник Сухаревський навів певні дані. Зокрема, він сказав, що "Тризуб" може збивати літаки на відстані 2 км.
Це доволі вагомий показник, адже, як уже згадувалося, британський DragonFire збиває об'єкти на відстані 1 км. Вдвічі більшу дальність має ізраїльський IronBeam, але і його потужність складає 100 кВт, а не 55, як у британців.
Якщо український "Тризуб" дійсно може уразити літак, то він повинен мати систему тривалого фокусування на рухомій цілі. Наприклад, DragonFire може фокусуватися на відстані у 1 км з точністю 23 мм.
Виходить, Україні за короткий час, ймовірно, вдалося створити прототип ефективного бойового лазера. Створити в умовах інформаційної тиші про цю розробку.
Український експерт з озброєння і колишній працівник "Укроборонпрому" Олег Катков каже ВВС, що це можливо. Він наводить низку аргументів. Найголовніший – технологій і компоненти для створення лазерної зброї стали доступніші і простіші за минулі півсторіччя.
Тож зараз український ОПК, а також приватний сектор, цілком могли розробити зразок бойової лазерної системи.
"Є водорозділ між тим, як українська оборонка виглядала до 2022 року і як вона виглядає зараз. Я буду абсолютно не здивований, якщо виявиться, що розробка лазерної зброї в Україні – це ініціатива і результат роботи якогось приватного стартапу, а не державного конструкторського бюро", – зауважує Катков.
Однак, наголошує фахівець, ефективність лазерної зброї дуже комплексна і залежить від безлічі факторів. Мова йде і про вибір технології формування лазерного променя, про його фокусування на відповідній відстані і позиціонування на рухомій цілі. Плюс, звичайно, висока залежність від погодних умов.
"Лазерна зброя насправді є в багатьох країн на стадії тестової експлуатації. Але є низка пересторог, зокрема й тому, що ніхто досі не випробував її в реальних умовах. Зараз країни намагаються банально "намацати", як саме її застосовувати на практиці", – пояснює експерт.
Якщо "Тризуб" є не просто дослідним зразком, а стане серійним продуктом з високою ефективністю в бойових умовах – це буде "справжня революція", каже він.
Але станом на зараз говорити про це ще зарано.
Олег Черниш, ВВС Україна