Секрети успішних "інвестицій" (Всерйоз про головне 2)

• Хто збагатився від «реконструкції» фонтану на майдані Соборному?
• Куди зникли майже 80 мільйонів з місцевого бюджету?

Житомирський Антикорупційний Рух – продовжуємо говорити

ВСЕРЙОЗ ПРО ГОЛОВНЕ (випуск 2)

Лише 1-го квітня я – Ігор Іваницький, екс-депутат Житомирської міської ради п’ятого скликання і головний редактор «КРОК Радіо» (102,2МГц) – в ефірі якого час від часу виходить аналітична програма з аналогічною назвою, зрозумів: ідея матеріали журналістських розлідувань, що вміщуються у тій програмі, публікувати ще й в друкованому вигляді – мети своєї досягла: зателефонував до мене давній знайомий, що наразі займає досить значущу посаду в апараті Житомирської міськради. Зателефонував не з подяками або компліментами, навпаки –розмова відбулася приблизно наступного змісту:

«Ігоре Миколайовичу! Як зрозуміти, що тут розповсюджується якась чи то листівка, чи то буклетик, і під оцим непотрібом стоїть Ваш підпис… - Перепрошую, що Ви називаєте непотрібом? – Ну як же... поважних людей Ви поливаєте якоюсь блювотиною…»

Мова велася зокрема про матеріал щодо кількох останніх рішень міськради, якими певному колу осіб з числа депутатів, працівників апарату виконавчих органів ради та/або наближених до вищого керівництва ради – було безкоштовно, без будь-яких конкурсних процедур, черг тощо – передано кілька гектарів земельних ділянок у найелітніших районах міста, здебільшого на узбережжі річки Тетерів. Підставою для такого щедрого жесту було визначено нагальну потребу «найдостойніших із житомирян» у веденні «сінокосіння, садівництва та городництва». До матеріалу було додано і фотокопію рішення останньої сесії з переліком прізвищ 22-х садоводів-мічурінців.

Звичайно, що я з неабияким задовленням відповів, що, по-перше – не бачу підстав поважати когось із перелічених осіб (і ніколи цього не приховував), по-друге – кращого визначення до згаданих рішень, ніж «блювотина» - годі, як на мій погляд, й уявити – і пообіцяв обов’язково ознайомити з таким вдалим формулюванням широку громадськість. Дотримуючись обіцянки, не можу заради «повноти картини» не додати сюди ж пізніше відкопані в хитро прихованих додатках імена ще кількох «поважних людей» з числа тих, хто має намір «збирати з верби груші»:

Особливо мене зацікавило приєднання до славної когорти житомирських фазендейро Костюченка Миколи Васильовича – депутата міської ради, педагога – директора школи… відтепер, сіючи розумне, добре та вічне – Микола Васильович матиме можливість посилатися на власний досвід… а то ще й монографію напише, чи підручник – до якого увійдуть найяскравіші уроки «місцевого самоврядування по-житомирські» - і не лише з його участю, але й як от, наприклад, наступні:

Хто збагатився від «реконструкції» фонтану на майдані Соборному?

Куди зникли майже 80 мільйонів з місцевого бюджету?

Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.Характерною ознакою корупції є конфлікт між діями посадової особи та інтересами його працедавця або конфлікт між діями виборної особи і інтересами суспільства.

Вікіпедія – вільна енциклопедія

СЕКРЕТИ УСПІШНИХ ІНВЕСТИЦІЙ, або

Хто збагатився від «реконструкції» фонтану на майдані Соборному?

«Скільки не кажи «цукор, цукор» - у роті солодше не стане» - так вважав герой східного фольклору премудрий Насреддін. Наївний. У кого не стане, а у кого… зокрема, сучасні політтехнологи вже давно взяли на озброєння методу, яка зазвичай називалася простіше: брехати «на голубом глазу».

Відшуміли-відгуляли урочистості з приводу «відкриття світло-музичного фонтану в реконструйованому сквері на майдані Соборному в м.Житомирі», захват якось дуже швидко змінився розчаруванням – «якось-шось-воно там вже потекло і повідклеювалося», і паркан, що майже півроку «прикрашає» центр міста… звикли потихеньку пересічні громадяни, й чутки-плітки різноматнітні, одна одної цікавіші – обсмоктувати припинили.

А вже 23-го березня в місцевій Інтернет-мережі з’явилася чергова реляція:

Реконструкция сквера на площади Соборной, в центре Житомира, может быть завершена ко Дню Победы. Об этом «Журналу Житомира» на пресс-конференции сообщила городской председатель Вера Шелудченко.

Назвать точную дату пока невозможно - нужно учитывать капризы погоды.

- Если погода будет способствовать, мы постараемся завершить все работы ко Дню Победы. Но нам нужна плюсовая температура для того, чтобы выкладывать плитку - отметила Вера Шелудченко.

Реконструкция сквера началась в прошлом году и своеобразной «первой очередью» стало восстановление фонтана, который открыли в День города 11 сентября 2009 года.

"Сквер на Соборной площади будет выложен гранитной плиткой также, как и около фонтана. Ещё планируется посадка новых деревьев, установка лавочек и фонарей с рекламными ситилайтами (похожие находятся на улице Московской)." - рассказал тогда начальник управления капитального строительства Житомирского горсовета Виктор Уминский.

Напомним, согласно сметной документации, стоимость всей реконструкции составляет 4197 тыс. грн., в т.ч. стоимость проектных работ и комплексной экспертизы - 127,8 тыс. грн.

По результатам проведенных тендерных торгов на закупку работ и материалов для реконструкции площади Соборной заключено договоров на сумму 3036 тыс. грн, в т.ч. на 2009 год - 2230 тыс. грн. На 2009 год городским бюджетом предусмотрены средства в сумме 2400 тыс. грн. и средства спонсоров в сумме 650 тыс.грн.

По состоянию на 30 сентября 2009 года профинансировано и использовано средств на реконструкцию сквера и фонтана на площади Соборной в Житомире 1 млн.676 тыс.926 грн, в том числе:

на проектные работы и экспертизу проекта - 116 тыс. 742 грн;

на строительные работы и материалы - 1 млн. 307 тыс. 247 грн;

на устройство фонтанного оборудования - 252 тыс. 937 грн.

«Журнал Житомира» - 23.03.2010р. (http://zhzh.info/news/2010-03-23-7001)

І воно ж таки й сумніву немає – колись та зроблять… чи не зроблять?

До 9-го? Чи в четвер, після того як «погода поспособствует»? Ох вже ця погода… але чи лише одна погода винна в негараздах, які дивним чином супроводжують усі добрі починання Житомирської міської влади?

Дослідження цього природного феномену, на мою думку, варто почати з цитати, яка вже наводилася в нашому першому випуску (від 20.03.2010р.). Отже:

Завжди будуть дірки, скільки б ми не давали на дахи шкіл, на ТТУ, на труби – завжди буде потреба в грошах… сьогодні я вважаю, що це нормальна річ, а ті хто боїться, що це… на фонтан – давайте, кажуть, краще дамо на труби… будь куди, де б його не було видно, де ніхто не буде бачити скільки під землею ми переклали труб… а це (фонтан – прим.редактора) побачать всі й оцінять. Я думаю, що це нормальна інвестиція.

Ігор Гундич– заступник Житомирського міського голови, вересень 2009⁽¹⁾

Оте модне слівце іноземного походження – «ін-ве-сти-ці-я»… солодке, солодке. Якщо звернутися за роз’ясненням його змісту до Вікіпедії (вільної енциклопедії), то можна дізнатися: «за фінансовим визначенням, інвестиції — це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу». Тож зрозуміло, що вищенаведене висловлювання пана Гундича викликало не одну посмішку – ще в ті самі труби вкладати, воно куди не йшло – хоча б зрозуміла економія на втратах води, - а от які доходи з фонтану, скверу тощо? Сміялися, інколи вголос… а дарма. Є доходи, ще й які!... «вміти треба».

Щоправда… але, по порядку.

Потрапили мені до рук деякі документи. Які підтверджують: доходи можна отримувати не лише вкладаючи власні кошти, але й з чужих, зокрема громадських (про такий спосіб Вікіпедія сором’язливо не згадує… хоча згадує Кримінальний кодекс України, зокрема Стаття 364 «Зловживання владою або службовим становищем»). Тож спочатку – про документи.

Зі зрозумілих причин з окремих копій видалено реквізити організацій, але всі вони стосуються одного – витрачання коштів територіальної громади м.Житомира на об’єкт«Реконструкція майдану Соборного в м.Житомирі». А от з того, що там викладено – так і випирають не лише ознаки дій, що можуть бути кваліфіковані за вже згаданою Статтею 364 ККУ, але й зміст Статті 366 «Службове підроблення»… судіть самі:

«Згідно інформації за підписом заступника голови Житомирського міськвиконкому Гундича І.П. реконструкція майдану Соборний м.Житомира проводилась за кошти міського бюджету… Замовником будівництва являється управління капітального будівництва Житомирської міської ради. Станом на 30.09.2009 профінансовано та використано коштів… 1676925,75 грн., у тому числі… на будівельні роботи та матеріали – 1560183,80 грн.… Проведеним аналізом наданих документів по тендерних процедурах встановлено, що має місце ряд розбіжностей між документами… Викладене дає підстави вважати, що тендерні процедури проведені формально так як виконавець робіт був визначений заздалегідь. Згідно консультативної оцінки спеціалістів-будівельників сума завищення виконаних робіт може скласти близько 400-500 тис.грн.»

Ну, і ще КРУ деяких «дрібничок»накопало:

«Проведеною апаратом КРУ в Житомирській області… ревізією фінансово-господарської діяльності в Управлінні капітального будівництва Житомирської міської ради (начальник управління Умінський В.Ю.) за період з 01.05.2008 по 01.11.2009, виявлено фінансових порушень, що призвели до втрат на загальну суму 83,5 тис.грн.… по об’єкту «Реконструкція майдану Соборний в м.Житомирі» 66,96 тис.грн. … 12,73 тис.грн. … 3,03 тис. грн. …

Вищезазначені порушення вчинено з відома головного спеціаліста Управління капітального будівництва Житомирської міськоє ради Липи О.М.»

Уважно погляньте на цифри: з близько півтора мільйони гривень, вже витрачених на будівельні роботи і матеріали та облаштування фонтанного обладнання – щонайменше півмільйона фактично… скажімо так – неефективно використано. Хоча й дитині зрозуміло – гроші не зникають, вони просто змінюють власника.

Отака от «інвестиція»: закопуємо у фонтан півтора мільйони громадських грошей – а з під фонтану випливає не лише дурна водичка, а ще й півмільйона грошей у чиюсь особисту кишеню. Третина. А тепер подивіться вище загальну кошторисну вартість, і підрахуйте – скільше ще витече за такого «ефективного інвестування»?

І – в чиї спритні руки витече?

І знову будемо чухати ріпу, даремно намагаючись збагнути:

КУДИ ЗНИКЛИ МАЙЖЕ 80 МІЛЬЙОНІВ З МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ?

Відповідь на це, аж ніяк не риторичне, запитання досить прозоро випливає з тексту Зведеної довідки про результати ревізії бюджетів на території Житомирської області (витяг по м.Житомиру), проведеної Головним Контрольно-ревізійним управлінням України за період 2007, 2008 та перше півріччя 2009 року (тобто ні «фонтану», ні «сінокосів» тоді ще й близько не було. Немає сенсу цитувати виділене в документі – читайте самі:

Натомість лише зверніть увагу.

41,9 мільйони гривень – втрати фінансових та матеріальних ресурсів, тобто – «живі» гроші територіальної громади міста, які просто змінили власника на більш конкретних осіб.

До цього 36,5 мільйони гривень – «зайво витрачено внаслідок прийняття неефективних управлінських рішень», простіше кажучи – «коту під хвіст»…

Ось воно – істине обличчя корупції (від лат. corrumpere, тобто — псувати). Що не хапну чужого – то понадкушую, спаскуджу, викіну на сміття – як не мені, то вже нехай нікому?

І хапають. Квартири, землю, об’єкти комунального майна. Приховують доходи та/або штучно доводять до банкрутства комунальні підприємства. Пересічні громадяни десятиліттями стоять у черзі на житло – практично без перспективи, бо в цей час керівники місцевої влади не соромляться хапати навіть готівкою…

До речі, тема банкрутства КП «Житомирбудзамовник», як і тема про деякі методи вирішення «квартирного питання» окремими місцевими можновладцями – тут у мене також документів цікавих підзібралося, сподіваюся присвятити їм частину наступного випуску. Але – лише частину. Бо є й інше нагальне питання, яке вже кілька років поспіль загрожує місту техногенною аварією – до припинення водопостачання включно. Яке відоме будь-кому у міській владі, але жодного кроку до розв’язання проблеми і посьогодні не зроблено – «грошей немає»… чи не дивним, щонайменше, а то й навіть нахабним, виглядає останнє твердження на тлі наведених вище цифр?

Майже 80 мільйонів гривень безпосередньо втрачених коштів, а якщо врахувати встановлену перевіркою КРУ загальну суму фінансових порушень – то разом це вже 99,4 мільйони гривень лише задва з половиною роки. Та ще й переважна їх частина – у «докризових» цінах… Пригадайте попередній випуск нашого бюлетеню? Десять мільйонів євро зібралася позичати міська влада у Європейському банку реконструкції та розвитку для «реконструкції КП «Житомиртеплокомуненерго» на, м’яко кажучи, грабіжницьких умовах (до цього питання нам також ще не раз доведеться повернутися). Також наполягають – «немає коштів»… а цифра, наведена вище – то що?

Я розумію, що Ігор Петрович Гундич, заступник міського голови Віри Тимофіївни Шелудченко – естет. І не личить справжньому естету перейматися якимись трубами, каналізацією тощо. Краще про гарне – фонтанчик там, лавочка… «інвестиції» знову ж таки. Хотілось б і мені про гарне – і товариші, що приєдналися до нашого кола – неформального Житомирського Антикорупційного Руху, також висловлювали сумнів – чи на занадто лише про «негативи»? Але ж що тут поробиш?...

Давно дотримуюся думки, що не варто на кицьку ображатися за те, що скочила до столу, хапнула шмат ковбаси, та ще й, втікаючи, потрощила посуд. Тварина, що з неї візьмеш. Теорія Дарвіна наполягає на тому, що людина походить від мавпи, та й за фізіологічною побудовою своєю – таки що та ж сама тварина. Але, на відміну від мавпи – людина має ще й певні психологічні здобутки – розум, совість… деякі з людин. Бо інколи як глянеш на діяння їхні – жах бере і в ЖАР кидає.

І ще. Дійсно, «хто винен» - нема чого й гадати, і кожен нехай сам собі вирішує – чи влаштовують його й надалі у місцевій владі подібні представники напівцивілізованої фауни?

А от зауваження стосовно того, що, викриваючи, варто було хоча б якусь альтернативу накреслити… буде в наших публікаціях і «конструктив» - команда підбирається ще та, від студентів до фахівців з неабияким досвідом. Та про все це – вже в наступних публікаціях нашого бюлетня.

Наразі ж, з повагою –

за потреби телефонуйте: 47-00-60, 413-714 або заходьте: вул.Домбровського, 86, секція 257, «КРОК Радіо» (в робочі дні) 

Висловлюю подяку тим, хто вже допомагає з друком і розповсюдженням нашого бюлетня, підготовці матеріалів, проведенні розслідувань та/або аналітичних досліджень, консультацій тощо. Зокрема особиста подяка Кісельову Андрію Сергійовичу, Юрченко Ігорю Вікторовичу, Микитенко Олександру Миколайовичу, Іщуку Володимиру Володимировичу, Кругляку Едуарду Борисовичу, благодійному фонду Михайла Заславського і ще цілій низці людей, які зі зрозумілих причин (службова залежність від діючої міської влади) побажали залишитися неназваними.

Певно, подяку треба було б висловити Житомирському міському голові Шелудченко В.Т., її заступнику Гундичу І.П. та певному колу їх підлеглих і депутатів міської ради – за те, що «не залишають нас без матеріалу для чергових розслідувань»… треба було б – але рука не піднімається писати «дякую».

Те ж, на що піднімається… (читайте в наступних випусках «Всерйоз про головне»)

P.S. Окрема подяка Адміністратору сайту "Журнал Житомира" за допомогу в розміщенні цього та попереднього матеріалів.