Живой Журнал

Живой Журнал - обзор блогосферы и соцсетей.
Сегодня: Вторник, 24 Мая 2022    00:01:18
Живой Журнал » Статьи » Авторская колонка » Юрій Градовський »

Крайовєди, ч.8, бурштинова

Автор Юрій Градовський

Юрій Градовський

все статьи автора

А я би так написав про ловлю риби, «рибалку»?!

«Тетерів». Стояв ранок… Смерділо! Річкою пливла пластикова пляшка… «Сліпий карась»  вдарився в берег, повернув і знайшов пів-хробака на моєму гачку «0,5», «кований».

«Це добре на нитку «Сілон» витягувати форель: приготовану, в чистій воді, в Данії, або Німеччині. Зловив на кульку – поцілував – сфоткався – і назад в водойму»…?! Селфі.

Брюс Лі – Лі – Короп, короп – риба-шкідник, риба-бур’ян річок Янцзи і Хуанхе. Саме популярне прізвище бур’яну – Lee – хоч джинси, чухаси, а хоч артист. Можна цю рибу ловити, нищити, знешкоджувати, але Лі (Lee) залишиться прізвищем – колись було, залишилося, є…

Lee – Лі подвоєне, «ї» подвоєне»; «ж» – подвоєне («шш»), і «з» – подвоєне («зз») – в словах «бджола» і «ґудзик». Навіть Дзержинський протягували переписати в «Жоржинський», або «Георгінський»???

Доки не прибрали «подвоєнь», просто – «Залізний Фелікс». Християнство внесло закріплення, перший  період рабовласницького ладу, феодалізму – єдина столиця, єдина церква, козаки (шляхта) – свинопаси (презирливо)..?! Перші підприємства – комуни, кібуци, колгоспи, монастирі, Києво-Могилянську Академію, Іван Федорів – все в комуні, в монастирі, як тепер в Тибеті, куди їздять «нещасні митці» не розуміючи, що в Тибеті не створили навіть гармати для ядер. Але в Падуї навчався Іван Богун – майстер фехтування і «воєнних» хитрощів на річці Бог (до 1936 р. всі карти).
Грецька держава мала до християнства назви «Союз Пелоппонесу»  – союзу полісів – Афіни, Спарта ...?

І в нас це були союзи Русі, гарнізонів, Січі..?! Київської Русі, Ростовсько-Суздальське – Володимир-на-Клязьмі – Русь, Новгородська Республіка – Русь..? на картах Галілеї і Іудеї 70 р. н.е. – Скіфопілі,  і Рушшалєм-Ієрусалим – стоянка руської кінноти. Русь – Січ – Майдан.

Органи альтернативного управління – це «Поліська Січ»?!

«Є кар’єр – є армія» (Тарас Бульба-Боровець). Людина, що керувала кар’єром в теперішній Рівненській області розуміла, як Шухевич – є земля. «Срібна Земля», ідеї  – що приносять доходи, дають АРМІЮ: з амуніцією, боєприпасами, командармами.

Коли вбили Пєрацького, кинули гранату в Гданську до Геббельса, зрозуміло стало, що дві «фашистські держави» – Німеччина і Польща – не досягнуть Союзу. Про «Пакт» знали Литва, Румунія, Угорщина, Польща. І совєтський фільм «Граніца на замкє», де за Новоградом-Волинським – «фашистський стяг» і фашисти в вишиванці – можна подивитися на дату кіно, імена артистів, уніформу – в Ютубі і «1939».

Солідні крайовєди зауважили, що при фашизмі і, особливо, соціалізмі і Русь, і Січ, і Майдан неможливі. Так як цим пильно слідкують професійні антифашисти, які є і там, і там. Вони ходять із стиснутим кулаком і вітаються молдавською «Бандера росса», чуючи відповідь «Вони не пройдуть». Бо всім відомо, що Бандера молдавською, хоч італійською, хоч іспанською – «Нє!» «Нє» то й «нє»… не посперечаєшся.

Виходячи з фільму «Граніца на замкє» ми розуміємо, що 1939 р. Польща ще є, фашизм в ній з свастиками на прапорах і уніформі теж є, а антифашизму ще поки нема… Хоча Бандера теж є, але не той, що молдовською і румунською «червоний»…! Більше того, регулярно звідти – сюди від них – до нас, тобто до їх… заплутався… в СРСР, підказують крайовєди, регулярно проносять в вишивках шифровки. Таких в «вишиванках» теж регулярно ловлять воїни-антифашисти, воїни-спортсмени, це як воїни-інтернаціоналісти, або воїни-беркутівці…

Тепер про тих, хто в «вишиванках»? В тих місцях, де зараз копають бурштин і побили морду прокурору, якісь члени «Сєктора», на базарі польського Рівно поліція спіймала Тараса Боровця, що продавав «Історію України». Ту саму, що написав Михайло Грушевський «Ілюстрована історія України» і через яку нажив неприємностей молодий В’ячеслав Тіхонов, майбутній Штірліц, що грає молодого вчителя-крайовєда, який приїхав «трохи повикладати» в кінці 40-х на Західну Україну і де йому хотіли дати-почитати її в книжковому магазині. Добре, що хоч хлопці з МГБ «спасли» від тих «знань». Саме завдяки їм виріс Тіхонов від простого стукача-крайовєда в справжнього штандартенфюрера-антифашиста, почавши з кіно «Етаго нєльзя забить» в 1954 році.

В поліції швидко пояснили, що «Рівно – польське місто», а за розповсюдження «Історії» від польських крайовєдів – концтабір Береза-Картузька, де вже сиділи інші «історики» - Бандера, Арсенич, Лебедь… Не допомогло навіть, що видобув, в свій час, у себе в кар’єрі, граніт, для мавзолеїв і Пілсудського, і його матері.

Але якщо довго дивитися на річку, то «труп твого ворога все одно по ній попливе». Час плине, крайовєди змінюються спочатку на крайовєдів антифашистів, а далі на – крайовєдів-фашистів».

«Є кар’єр, то є і армія». 28 червня 1941 р. Тарас Бульба-Боровець оголосив про створення УПА «Поліська Січ». Далі роззброїв міліцію і захопив місто Сарни. Проголосив Олевську республіку, де запрацювала «історія» – театр, кінотеатр, ярмарки по вівторках, ГЕС і фарфоровий завод, і самооборона. Пішли гуляти в трикутнику Сарни – Пінськ – Олевськ газета «Гайдамака» і фото атамана бульби в солдатській формі з синьо-жовтими стрічками на пілотці і пов’язкою на лівому рукаві.

Але напали на січ спочатку антифашисти, що підірвали електростанцію, а після фашисти, «незадоволені» відмовою  зайнятися вбивством євреїв.

Все, як в часи Коліївщини, в часи, коли діяли Іван Бондаренко, Микита Швачка, Семен Неживий… Які мотивуючи і «козаків» і «свинопасів» простою «мамайкою» – образом козака Мамая, козака-характерника і піснями-думами, піснями-легендами про нього. Проти рабовласництва, проти кріпацтва, за селян, що ще не знали як себе назвати. То називали просто за духовитість – характерниками. Як у-шуїсти Китаю – іхетуань «повстання боксерів». Куди придушувати припхалися і російська армія, і православні «донські казаки» за медаллю «За паходъ в Кітай. 1900 р.». Що й показав артист з «здвоєними звуками прізвища Брюс Лі в фільмі «Китайський зв’язківець» (Лютий кулак). «Ми не слабка нація», з чистим сумлінням говорить він переможеним феодалам-японцям.

Згадавши Юрка Тютюнника, що громив ворогів під час розгрузки з вагонів, Бульба-Боровець провів Шепетівську операцію 19 серпня 1942 р. Трофеями стали 4 вагони добра, продовольчі склади і два ешелони розпущених остарбайтерів.
Гарне, довге життя прожив Тарас Дмитрович Бульба-Боровець. Гарне, майже 80 років. Помер в 1981 р. в США, де й спочиває під козацьким хрестом, вільної людини.

Слава Героям!!!

P.s. Може десь все-таки з’явиться дев’ятиметровий монумент книголюбу, любителю ілюстрованої історії і української преси Тарасу Дмитровичу Бульбі-Боровцю. Воєначальнику, що започаткував УПА, «Поліську Січ», Парашутну Бригаду в Італії, провів Шепетівську операцію взяв під військовий контроль Рівненську область, разом із столицею рейхскомісаріату.
 

Юрій Градовський | 16 Декабря 2015 | Просмотров: 1815 | крайовєди
Редакция "Журнала Житомира" может не разделять точку зрения автора статьи
и ответственности за содержание материала не несет.
Комментариев: 0

Читайте также на эту тему:


Обратите внимание:


Читайте ЖЖ.инфо