Сьогодні: Пт, 22.11.2024 00:04:51
| ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Юрій Градовський |
Крайовєди, ч.10, топонімічно-антисовєцька
Автор: , 12.02.2016, 17:03:36
|
Юрій Градовськийвсе статьи автора |
З ухваленням Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" український парламент поставив знак рівності між двома першими в світі соціалістичними режимами – СРСР і ІІІ рейху.
Пропаганда тоталітарних режимів заборонена в Угорщині, Польщі, Чехії, Грузії, Латвії, Литві, Молдові та Естонії. На черзі – Україна.
У рамках декомунізації, що проходить в Україні, назви населених пунктів, вулиць та інша топоніміка, що пов'язана з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади.
На Житомирщині є два районних центри, назви яких найбільш уражені більшовизмом – Володарськ-Волинський («Гольшдтейн-штадт») і Червоноармійськ. Наше головне завдання – змінити назви населених пунктів. І це не данина часу, це – акт історичної та людської справедливості.
Теперішню назву Володарськ-Волинський отримав за часів тоталітаризму. Ну, по-перше, не "волинський", а "поліський"! По-друге, повне і справжнє ім'я комуністичного діяча В.Володарського – Гольдштейн Мойсей Маркович; його дії ніяк не пов'язані з містечком Горошки, а тим більше з добробутом цього краю, швидше навпаки, зі злочинами Радянської влади в Україні. Ще одне – маєток Горошки використовувався фельдмаршалом М.І. Кутузовим з 1801 по 1806 р. – ще до православної "Атечествєної войни 1812 р." проти Наполеона І. І цей маєток він отримав за "завоювання і впокорення Криму". Яка доцільність утримувати бюст цьому російському генералу, з огляду на кримських татар? Назва цього населеного пункту повинна змінитися.
Про попередні назви іншого населеного пункту, Червоноармійська, нам сповіщають лише місцеві краєзнавці – вчителі історії СРСР. Вони вказують лише на дві назви: Пулини і Чортоліси. Але, виходячи з "провінційності" таких досліджень і пошуків, варто пошукати й третю, і четверту і більше назв. Питання: хто це зробить і де? Але потрібно.
Нам відомо, що російські документи під назвою "Сказкі" з'являються на Житомирщині лише 1793 р. "Пулин" – досить популярне польське прізвище, про що нам говорить "Вікіпедія". Ситуація з землями українців, що віддали Ганські така ж сама, як із землями наданими Кутузову.
21 листопада 2015 в Умані, недалеко від найбільшої синагоги в Україні, з'явився пам'ятник Гонті і Залізняку, подобається це комусь, чи ні. За однією з версій, поляки з'явились тут після погромів гайдамаків, але це земля українців. В самій Польщі "Перемишль" перейменовано в "Пшемишль", а "Бреслау" у "Вроцлав". Чому ж щось має називатись польським прізвищем???
Національні меншини є "гостями" української землі. Разом з російськими "сказками" тут з'явилися німці. Спочатку – як спеціалісти по порцелянових виробах із міста Мейц, далі – як колоністи, згодом це був Пулинський німецький автономний округ, а в Володарськ-Волинському "савхоз імені німця Фрідріха Енгельса"! З фольксдойчів у В'язовці організовано під час Другої Світової війни школу "шуцполіції". Грізний командир УПА "Верещака" розбив ці "війська" під Устинівкою Потіївського району в 1943 році. 300 поліцаїв покарано і розігнано, близько 150 викладачам і обслузі – німцям відрубані сокирами голови. Охочим прочитати спогади: Макс Скорупський "Туди де бій за волю" і Лев Шанковський "Історія українського війська".
Відносно іншої назви – "Чортоліси"– можна вказати таке. Попередня, дохристиянська, релігія чомусь носить назву "язичницька", тобто "релігія без'язиких – німих". Так чи інакше, але послідовники "Перуна, Стрибога, Солов’я-розбійника, Сокола" своїми храмами вважали гаї й ліси, де співає над водою соловей. Тому назви Стрибіж, Соколів, Радомисль (радісна думка), Іскоростень і Чортоліси є справді старовинними, які зовсім не варто втрачати, з огляду на російських, польських, німецьких, грецьких і римських колоністів. Німецькі окупанти, враховуючи походження місцевих назв, велику частину Житомирської місцевості назвали "Хегенвальд" – втаємничиний ліс. Тобто, ліс де живуть міфічні істоти – мавки, русалки, гноми, ельфи ...
Звичайно багатьом жителям містечка доведеться "звикати" до українських назв вулиць – Бандерівська, Шухевича, Сокола та цікавитися їхніми діяннями. З огляду на замовчування про діяння групи УПА Володимира Сокола варто прочитати книгу досліджень Вікторії Жилюк "Діяльність ОУН-УПА на Житомирщині". Доведеться зрозуміти, що різні споруди й стели з прізвищами жертв Другої Світової війни зовсім лишнє: вони мають комуністичні атрибути – "Серп і Молот", "Червона зірка", "Червоний прапор", "Радянська каска", "Радянський автомат".
Перше: під цими знаками ніякий покійник не лежить, це більшовицький шабаш на імітації могил. Друге: призовний вік загиблих в 1941-1945 рр. – 18-20 років, це 1922-27 р.н.. Загиблим в 1939 р. в Польщі й в 1940 р. у Фінляндії чомусь нічого не поставлено...
В 1923-33 рр цим хлопцям, під час Голодомору, було по 10 років, а під час репресій-розстрілів 1937 р., було може по 16-17 років, ну не могли вони хотіти помирати за партійні квитки ВЛКСМ чи ВКП (б), чи за колгосп, що влаштував голод...
Партизанські загони, "утворені" в 1946-49 рр. на базі Коростишівського райкому партії з міліціонерів, дезертирів, грабіжників, НКВДистів, і просто тих хто "боявся" і односельчан за співпрацю з комуністами.
Село Теньківку спалено через пограбування німецької підводи, ближче ніж 6 км від села, дезертирами Червоної армії, що переховувалися в лісі. Охочі можуть прочитати всі п'ять книг Методія Волинця.
«Гості» повинні поважати місцеві назви древніх річок: Тетерів, Случ, Тня і не надавати "дивних" назв населеним пунктам тому, що все "змішається" при вивченні стародавніх літописів, які є більш древніми, ніж деякі народи. Місцеве населення не є аборигенами, язичниками, меншим братом.
Місто Бердичів і річки навколо не носять назв польської чи єврейської "домінант". Місто Одеса (Хаджибей) не заснували російські моряки, чи єврейські гумористи. Подивіться на назви річок навколо.
Трипільські поселення знаходяться біля сіл Веселого, Ягодинки, Курного – датовані 6 тис. років тому. Яке відношення до головної назви адміністративного центру має фільварок поляка Пулина, тай ще й в районі с. Ясна Поляна…? За заслуги перед ким?
Пропаганда тоталітарних режимів заборонена в Угорщині, Польщі, Чехії, Грузії, Латвії, Литві, Молдові та Естонії. На черзі – Україна.
У рамках декомунізації, що проходить в Україні, назви населених пунктів, вулиць та інша топоніміка, що пов'язана з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади.
На Житомирщині є два районних центри, назви яких найбільш уражені більшовизмом – Володарськ-Волинський («Гольшдтейн-штадт») і Червоноармійськ. Наше головне завдання – змінити назви населених пунктів. І це не данина часу, це – акт історичної та людської справедливості.
Теперішню назву Володарськ-Волинський отримав за часів тоталітаризму. Ну, по-перше, не "волинський", а "поліський"! По-друге, повне і справжнє ім'я комуністичного діяча В.Володарського – Гольдштейн Мойсей Маркович; його дії ніяк не пов'язані з містечком Горошки, а тим більше з добробутом цього краю, швидше навпаки, зі злочинами Радянської влади в Україні. Ще одне – маєток Горошки використовувався фельдмаршалом М.І. Кутузовим з 1801 по 1806 р. – ще до православної "Атечествєної войни 1812 р." проти Наполеона І. І цей маєток він отримав за "завоювання і впокорення Криму". Яка доцільність утримувати бюст цьому російському генералу, з огляду на кримських татар? Назва цього населеного пункту повинна змінитися.
Про попередні назви іншого населеного пункту, Червоноармійська, нам сповіщають лише місцеві краєзнавці – вчителі історії СРСР. Вони вказують лише на дві назви: Пулини і Чортоліси. Але, виходячи з "провінційності" таких досліджень і пошуків, варто пошукати й третю, і четверту і більше назв. Питання: хто це зробить і де? Але потрібно.
Нам відомо, що російські документи під назвою "Сказкі" з'являються на Житомирщині лише 1793 р. "Пулин" – досить популярне польське прізвище, про що нам говорить "Вікіпедія". Ситуація з землями українців, що віддали Ганські така ж сама, як із землями наданими Кутузову.
21 листопада 2015 в Умані, недалеко від найбільшої синагоги в Україні, з'явився пам'ятник Гонті і Залізняку, подобається це комусь, чи ні. За однією з версій, поляки з'явились тут після погромів гайдамаків, але це земля українців. В самій Польщі "Перемишль" перейменовано в "Пшемишль", а "Бреслау" у "Вроцлав". Чому ж щось має називатись польським прізвищем???
Національні меншини є "гостями" української землі. Разом з російськими "сказками" тут з'явилися німці. Спочатку – як спеціалісти по порцелянових виробах із міста Мейц, далі – як колоністи, згодом це був Пулинський німецький автономний округ, а в Володарськ-Волинському "савхоз імені німця Фрідріха Енгельса"! З фольксдойчів у В'язовці організовано під час Другої Світової війни школу "шуцполіції". Грізний командир УПА "Верещака" розбив ці "війська" під Устинівкою Потіївського району в 1943 році. 300 поліцаїв покарано і розігнано, близько 150 викладачам і обслузі – німцям відрубані сокирами голови. Охочим прочитати спогади: Макс Скорупський "Туди де бій за волю" і Лев Шанковський "Історія українського війська".
Відносно іншої назви – "Чортоліси"– можна вказати таке. Попередня, дохристиянська, релігія чомусь носить назву "язичницька", тобто "релігія без'язиких – німих". Так чи інакше, але послідовники "Перуна, Стрибога, Солов’я-розбійника, Сокола" своїми храмами вважали гаї й ліси, де співає над водою соловей. Тому назви Стрибіж, Соколів, Радомисль (радісна думка), Іскоростень і Чортоліси є справді старовинними, які зовсім не варто втрачати, з огляду на російських, польських, німецьких, грецьких і римських колоністів. Німецькі окупанти, враховуючи походження місцевих назв, велику частину Житомирської місцевості назвали "Хегенвальд" – втаємничиний ліс. Тобто, ліс де живуть міфічні істоти – мавки, русалки, гноми, ельфи ...
Звичайно багатьом жителям містечка доведеться "звикати" до українських назв вулиць – Бандерівська, Шухевича, Сокола та цікавитися їхніми діяннями. З огляду на замовчування про діяння групи УПА Володимира Сокола варто прочитати книгу досліджень Вікторії Жилюк "Діяльність ОУН-УПА на Житомирщині". Доведеться зрозуміти, що різні споруди й стели з прізвищами жертв Другої Світової війни зовсім лишнє: вони мають комуністичні атрибути – "Серп і Молот", "Червона зірка", "Червоний прапор", "Радянська каска", "Радянський автомат".
Перше: під цими знаками ніякий покійник не лежить, це більшовицький шабаш на імітації могил. Друге: призовний вік загиблих в 1941-1945 рр. – 18-20 років, це 1922-27 р.н.. Загиблим в 1939 р. в Польщі й в 1940 р. у Фінляндії чомусь нічого не поставлено...
В 1923-33 рр цим хлопцям, під час Голодомору, було по 10 років, а під час репресій-розстрілів 1937 р., було може по 16-17 років, ну не могли вони хотіти помирати за партійні квитки ВЛКСМ чи ВКП (б), чи за колгосп, що влаштував голод...
Партизанські загони, "утворені" в 1946-49 рр. на базі Коростишівського райкому партії з міліціонерів, дезертирів, грабіжників, НКВДистів, і просто тих хто "боявся" і односельчан за співпрацю з комуністами.
Село Теньківку спалено через пограбування німецької підводи, ближче ніж 6 км від села, дезертирами Червоної армії, що переховувалися в лісі. Охочі можуть прочитати всі п'ять книг Методія Волинця.
«Гості» повинні поважати місцеві назви древніх річок: Тетерів, Случ, Тня і не надавати "дивних" назв населеним пунктам тому, що все "змішається" при вивченні стародавніх літописів, які є більш древніми, ніж деякі народи. Місцеве населення не є аборигенами, язичниками, меншим братом.
Місто Бердичів і річки навколо не носять назв польської чи єврейської "домінант". Місто Одеса (Хаджибей) не заснували російські моряки, чи єврейські гумористи. Подивіться на назви річок навколо.
Трипільські поселення знаходяться біля сіл Веселого, Ягодинки, Курного – датовані 6 тис. років тому. Яке відношення до головної назви адміністративного центру має фільварок поляка Пулина, тай ще й в районі с. Ясна Поляна…? За заслуги перед ким?
Юрій Градовський | 12.02.2016 | Переглядів: 2427 |
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Читайте також на цю тему:
Коментарів: 0