ЖЖ інфо » Статті » Місто |
Після здачі ЗНО, перед кожним абітурієнтом постає питання у виборі подальшого майбутнього та можливості навчання. Звісно, більшість робить ставки саме на ВНЗ. Якою є освіта у вишах України, особливо в місті Житомир?
За даними Держстату, станом на 2016/17 рік в Україні є 370 закладів I-II рівнів акредитації з кількістю осіб у 217, 3 тис., та 287 III-IY рівнів акредитації з кількість 1369,4 тис. студентів. У порівнянні з 1990/91 роком, кількість закладів I-II рівнів акредитації зменшилася більше ніж у два рази, а от III-IV рівнів акредитації зросла більше ніж на сотню. Після школи багато абітурієнтів ставлять за мету вступати у найпрестижніші навчальні заклади нашої країні. Відповідно до статусу ВНЗ, ведеться розподіл на 4 рівні акредитації, за Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII.
Розподіл вищих навчальних закладів за акредитаціями ведеться таким чином: I рівень – технікуми та училища; II рівень – коледжі; III рівень – інститути, консерваторія; IV рівень – інститути, консерваторії, університети та академії.
Рівень акредитації залежить від спроможності ВНЗ проводити освітню діяльність. Цього року, за статистикою, до п’ятірки лідерів у кількості поданих заявок на вступ до ВНЗ, увійшли такі міста: Київ (379742), Харків (175989), Львів (141080), Одеса (103336), Дніпро (106186).
Система навчання у вищих закладах України ведеться за стандартами освіти розвинених країн світу, що визначені ЮНЕСКО, ООН тощо.
Вищі навчальні заклади України мають такі форми навчання: денна, вечірня, заочна, дистанційна, екстернатна.
Після отримання вищої освіти, можна здобути науковий ступінь – в аспірантурі й докторантурі. При цьому потрібно написати та захистити дисертацію – кандидатську чи докторську відповідно, а також набути наукового й викладацького досвіду.
Навчальний процес у ВНЗ України здійснюється за такими формами: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.
Навчальні заняття розрізняються за такими видами: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне та майстер-класове заняття; консультація. Навчальний заклад самостійно може встановити інші види занять, що додадуть до навчального процесу унікальності та неповторності. Українські ВНЗ подають всю потрібну інформацію на своїх сайтах, і це значно спрощує пошуки.
За даними, місто Житомир має 5 закладів вищої акредитації, 3 з яких університети, та 15 з нижчим рівнем акредитації.
До переліку університетів Житомира можна віднести: Житомирський державний університет імені Івана Франка; Житомирський національний агроекологічний університет; Житомирський державний технологічний університет.
За офіційним рейтингом «ТОП 200 Україна» 2017 року, серед інших ВНЗ України: Житомирський державний технологічний університет посідає 120 місце; Житомирський державний університет імені І. Франка – 125 місце; Житомирський національний агроекологічний університет – 147 місце. Рейтинг виводився та оцінювався за такими критеріями: оцінка якості науково-педагогічного потенціалу, оцінка якості навчання, оцінка міжнародного визнання, оцінка інтегрального показника діяльності ВНЗ. Особливістю нашого регіону є наявність Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, який єдиний у державі багатопрофільним міжвидовий військовий ВНЗ розвідки, управління і високих технологій, що надає освіту з ліцензованих та акредитованих спеціальностей. До переліку ВНЗ Житомира для порівняння не входить тому, що це військовий заклад зі своєю специфікою.
Для початку акцентую свою увагу на Житомирському державному технологічному університеті.
Хочу зауважити, що це єдиний цивільний ВНЗ інженерно-технологічного профілю в Житомирі. До структури університету входить 5 факультетів. Університет може похвалитися науковою діяльністю, яка проявляється у розвитку наукових шкіл. ЖДТУ має все необхідне для навчання студентів: сучасні лабораторії, комп’ютерні класи, читальні зали, спортивний комплекс. Університет готує інженерів, економістів, фінансистів, менеджерів, екологів та фахівців з комп’ютерного забезпечення.
«Останні 2 роки ми змінювали систему навчання. Це все стосувалося саме якості підготовки. Ми співпрацювали з роботодавцями, по кожній спеціальності обрали базові компанії, з якими проводили круглі столи на базі університету і говорили про працевлаштування. Окрім цього, ми перебудували підготовку фахівців, а саме: додали більше англійської, додали більше фахових предметів, запровадили вибір дисципліни і предметів саме студентами. Ці всі дії вплинули на те, що ми все ж таки спробували сертифікувати університет. Ми намагаємося зробити так, щоб випускник по максимуму відповідав ринку праці. Я вважаю, що ми рухаємося в правильному напряму. Звісно, ми пишаємося нашими міжнародними зв’язками, 15 програм академічної мобільності, які є діючими. Студенти на магістратурі можуть отримати подвійний диплом, навчаючись закордоном. Все тому, що ми маємо потужний міжнародний відділ через гарні відносини з послами різних країн. Але і студенти іноземці також навчаються в нашому університеті, що свідчить про привабливість університету», – запевнив ректор Житомирського державно технологічного університету, Євдокимов Віктор Валерійович.
Університет має близько 300 викладачів, 75% з яких віком до 45 років. Плата за навчання в середньому складає 1320 за один місяць. Серед 5000 загальної кількості студентів навчаються 2700 на державній формі. Стипендія може бути різною, якщо студент отримує підвищену стипендію від держави, плюс стипендію від роботодавця або стипендію ректора, тоді розмір може сягати до чотирьох тисяч на місяць. Якщо студент є призером всеукраїнських конкурсів та олімпіад, тоді за кожну перемогу отримує грошову винагород; так само за спортивні досягнення та успіхи у творчих конкурсах фестивалях.
Нагадаємо, що 28 листопада 2017 року Головою ради ректорів Житомирської області обрано ректора Житомирського державного технологічного університету доктора економічних наук, професора Віктора Євдокимова.
Наступним, не менше особливим університетом в Житомирі є – Житомирський державний університет імені Івана Франка.
ЖДУ ім. І.Франка має 511 викладачів, а 448 з яких є штатними. Навчання студентів здійснюється близько 20 годин на тиждень на бакалавраті і 18 годин – на магістратурі. Будь-який викладач може сам вибирати методи викладання матеріалу студентам. ЖДУ має стандартну програму навчання, яка передбачає теоретичне і практичне навчання. Привертає увагу до університету значна кількість наукових шкіл та науково-дослідницьких лабораторій. Сама ж структура університету складається із трьох інститутів та п’яти факультетів.
«Наше завдання навчити студентів. Для цього ми маємо багато того, що потрібно саме їм. Оскільки завжди головним для нас є те, що ми готуємо вчителів, оскільки це важлива професія, заробітна платня якої збільшилася. На майбутнє ми маємо багато планів, які хочемо реалізувати. А саме, в нас є певні напрацювання щодо інклюзивної освіти в університеті так, як ми хочемо щоб наш заклад став як такою площадкою, для практичного навчання наших студентів. До нас приїжджає професор з Італійського університету з лекціями щодо інклюзивної освіти. Планів наш університет має дуже багато, оскільки він виконує певну соціальну роль в нашому регіоні. – зазначила проректор Житомирського державного університету ім. І.Франка з навчальної роботи, Янович Лариса Миколаївна.
Житомирський державний університет імені Івана Франка надає можливість для навчання іноземцям із Туркменістану, Пакистану та Кореї, які цілком задоволені навчанням у цьому закладі.
Окрім цього студенти ЖДУ ім. І. Франка мають змогу навчатися закордоном.
«Якщо мова йде про навчання закордоном, то потрібно розмежувати три можливості: навчання за програмою подвійних дипломів; семестрове навчання; академічна мобільність, яка здійснюється за укладання договорів ЖДУ ім. І. Франка і партнерськими іноземними університетами. Зараз ми найкраще співпрацюємо саме з польськими університетами (понад 20 угод підписано). Студент, який хоче взяти участь в академічній мобільності має пройти серйозний відбір. Вибираються, звісно, кращі студенти. Перед тим, як поїхати, студент укладає договір та складає навчальні плани. Викладачі також можуть брати участь в академічній мобільності. Звичайно, знання польської та англійської мови має бути на високому рівні», – повідомила Тетяна Іванівна (відділ міжнародних зав’язків ЖДУ ім. І.Франка).
На сьогодні в університеті навчається 5615 студентів, з яких 2114 навчаються на державній формі. Найбільша стипендія – Стипендія Верховної Ради або Президентська, розміром 2300.
Третій університет, який відіграє не менш важливу роль для Житомира є – Житомирський національний агроекологічний університет. ЖНАЕУ є єдиним аграрним ВНЗ України, екологічного спрямування. Звісно, інфраструктура університету добре розвинена, оскільки включає 8 факультетів та 5 науково-інноваційних інститутів.
Університет співпрацює з Японією, Німеччиною, Швецією, Польщею, Італією, США, Великобританією, Францією, Данією, Нідерландами, Литвою, та іншими країнами. Плюси такої співпраці в тому, що студенти мають змогу вивчити новітні сільськогосподарські технології та пройти виробничу практику у фермах закордоном. За дев’яносто років існування ЖНАЕУ розширив свою структуру та науково розвивався.
«Особливість нашого університету в тому, що наш університет максимально адаптований по переліку спеціальностей до нашого регіону. Серед усіх спеціальностей, які враховують специфіку структурної економіки нашого регіону, домінує аграрний сектор та переробна промисловість. За останні роки, ми намагаємося враховувати тенденції ринку, та потреби регіонального ринку праці. Наш перелік спеціальностей значно розширений так, як сьогодні у нас є 23 спеціальності, з яких багато сучасних. Специфіка спеціальностей обумовлює певні різні підходи у підготовці, які важко здійснити на основі теоретичних матеріалів. Тому в нас постійно підсилюється практична складова підготовки, але враховуючи обмеженість у фінансуванні, складно модернізувати свою матеріально технічну базу. Ми знаходимо вихід, тому цього року в нас дуже багато тренінгів і занять проходять на базі підприємств. Я хочу зауважити, що на майбутнє, ми хочемо трансформувати ЖНАЕУ в університет підприємницького типу. Тобто, щоб кожен студент, після закінчення нашого університету, був готовий до умов підприємницького бізнес-середовища та міг сам відкривати свій бізнес», – повідомив ректор Житомирського національного агроекологічного університету, Скидан Олег Васильович.
На сьогодні університет має 7000 студентів, з яких 2400 на державній формі навчання. З листопада цього року найвища стипендія складає 2403, саме на спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Плата за навчання на кожну спеціальність у середньому складає близько 10000 грн. на рік. На заочній формі навчання сума складає близько 9000 на рік.
Попит на навчання за межами нашої країни, як і міграційний рух населення зростає. Українська молодь не бачить перспектив та стимулу, щоб залишатися в Україні. Хтось мріє, а хтось втілює це в життя. Звісно це нелегкий труд, як кажуть, у цьому світі неможливого немає.
Перспективами навчання за межами України є:
Освіта за кордоном може бути платною, але деяких випадках безкоштовною. Безкоштовну освіту можна отримати в одному з ВНЗ Німеччини, Чехії, Норвегії, Франції, Австрії або Італії.
До прикладу навчання закордоном хочу навести декілька країн. А саме Чехію та Великобританію.
Переваги ВНЗ Чехії саме в якості навчання, яке здійснюється за всіма європейськими стандартами. Студенти можуть самостійно регулювати навантаження та створювати свій розклад. Окрім цього, там наявна нетрадиційна система навчання. Найцікавіше, що навчання в Чехії може обійтися дешевше, ніж навчання у престижному виші Києва. Навіть є велика можливість отримувати стипендію від різних освітніх фондів. А найголовніше те, що студент має можливість працевлаштуватися на престижну роботу в Чехії.
Великобританія є лідером у надання статусної освіти. Репутація ВНЗ та різноманіття навчальних програм вражає, привертаючи увагу до себе. Британська система освіти будувалася та розвивалася протягом століть, тому жорсткі вимоги до студентів, які незвичні для в
української системи освіти, дають свої результати. Перед вступом до ВНЗ Британії, потрібно пройти певну підготовку. Для Українців – це, звісно, досконале знання англійської мови.
«Пріоритет у тому, що людина їде навчатися закордон: міжнародне спілкування та досвід; отримання роботи; отримання якісної освіти. Навчальний процес закордоном тісно пов’язаний з практикою. Закордоном студенти зацікавленні в навчанні та в самореалізації себе. Саме в іноземних закладах цінують час та не витрачають на непотрібну інформацію та дисципліни», – зазначив Антон Олексійович, директор компанії «Єдиний Центр».
Європа може похвалитися багатьма університетами, та все ж таки, не потрібно забувати про навчання в Україні. Слід розмежувати особливості навчання закордоном, адже кожен має визначити чи готовий покинути рідну країну, пристосуватися до іншої культури, вчитися комунікації з оточенням на чужій мові, а головне чи кожен матеріально спроможний. Перш, ніж наважитися на такий крок потрібно добре подумати.
Ми не раз чули словосполучення «студенти-іноземці», та яке воно має відношення до нас? Попри складний час у нашій державі, студенти-іноземці не відвертаються від українських ВНЗ, а навпаки захоплені нашою культурою та методикою навчання. Головна перевага ВНЗ України в тому, що навчання здійснюється на рівні Європи та за меншою ціною.
Україна прийняла студентів близько із 148 країн світу. Найбільше навчання в Україні популярне серед таких країн як: Туркменістан, Азербайджан, Індія, Нігерія. Гостинність та тепло України приваблює іноземців. Звісно якісна освіта може бути в різних країнах, але чи вона доступна з матеріальної точки зору.
Особливість навчання в Україні включає в себе:
Окрім всього, українські студенти мають змогу отримати подвійний диплом.
Подвійний диплом – спільні програми українських і зарубіжних ВНЗ, які дають можливість українським студентам отримати знання і дипломи європейського зразка. За такою програмою їдуть на навчання виключно кращі студенти, які пройшли конкурсний відбір. Зазвичай – це студенти останніх курсів навчання. Така програма може бути як безкоштовна, так і платна. Іноді з благодійних фондів студентам може виплачуватися стипендія. Дуже часто студенти, які навчаються закордоном там і залишаються.
Вищий навчальний заклад – дорога до майбутнього. Вибір місця навчання лише за нами.
Автор: Катерина Трохимчук, редактор рубрики "Місто" на ЖЖ.info
http://times.zt.ua