Квартплата в Житомире поднялась на 45%

Увага: квитанція ЖЕКу! Тариф з квартплати подорожчав на 45%. Скільки їх, "липових" протоколів?

Твердження начальника управління житлового господарства міської ради Світлани Півоварової, котра на засіданні міськвиконкому 16 грудня інформувала з питання встановлення жеками нових тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, про те, що громадські слухання з приводу цих тарифів пройшли в усіх жеках на зібраннях мешканців усіх будинків, щодо чого подано відповідні протоколи обласному відділенню Антимонопольного комітету України, успішно спростувала адміністрація КВЖРЕПу №14.

На дверях під'їздів будинків на вул.Жукова, підпорядкованих цьому підприємству, минулого понеділка можна було прочитати оголошення-звернення до "шановних мешканців" про те, що саме цього дня, тобто 20 грудня, 0 13 год. 30 хв., далі - мовою оригіналу: "Будуть проводиться громадські слухання з приводу обговорення переліку обов'язкових послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Формування тарифу їх вартості згідно з постановою КМУ №529". І знизу підпис - "Адміністрація КВЖРЕПу №14". А з мешканцями вул. Гречка ці слухання мають бути сьогодні...

Треба зауважити, що чотирнадцятий жек не є винятком у цьому сенсі. Принаймні ще один, рідний для автора цих рядків, жек №6 також не узгодив нові тарифи з мешканцями будинку №21, що на проспекті Миру.

Перша спроба провести зібрання, час якого ледве вдалося вмовити жек перенести із зазначеної в оголошенні 16.00 год. на 18.00 год., виявилася безрезультатною.

Прохання моїх сусідів до представників жеку показати в натурі нашу прибудинкову територію, якої у нас, що кіт наплакав, і споруди на ній, за прибирання і догляд за якими ми весь час платили, а відтепер маємо платити ще більше, залишились без відповіді. Бо усі можливі технічні споруди, що перебували у нашому користуванні, - лише дві металеві жердки для вибивання килимів, й ті за вказівкою керівництва жеку було зрізано на догоду приватному підприємцю, яка будується поруч з нашим житлом - у садку, що навпроти панчішної фабрики.

Представники жеку пообіцяли врахувати наші зауваження в остаточному варіанті цін на послуги та всі непорозуміння владнати на наступних будинкових зборах за кілька днів.

Але зборів більше не було. Однак, якщо вірити Світлані Іванівні, протокол щодо їх проведення справно подано обласним антимонопольникам для одержання їхніх позитивних висновків, без яких процедура затвердження нових тарифів на засіданні міськвиконкому виглядала б досить сумнівною у контексті дотримання чинного законодавства.

Мабуть, не важко здогадатися й щодо долі наших претензій: їх ніхто не взяв до уваги. Ціни на послуги для мешканців нашого будинку встановлено такі ж, як і для багатьох інших багатоповерхівок.

У цьому сенсі, певне, нічого дорікати керівництву жеку №14, що громадські слухання з обговорення нових тарифів проведено не заздалегідь, як це мало б бути, а сьомого дня після затвердження цих тарифів, і що обласному антимонопольному відділенню подано "липові" протоколи зборів мешканців: який толк із тих обговорень?

Не претендуючи на оригінальність, все ж спробую висловити цілком реальну ймовірність: подібним чином громадські слухання відбуваються не тільки в Житомирі. І толк від них у інших містах той же, що й у нас.

Хто, зрештою, насмілиться звернутися у відповідні столичні інституції з пропозицією покласти край цій заформалізованій забаві у "демократизацію" стосунків між надавачами послуг і їх споживачами?

На базарі можна дозволити собі поторгуватися. У магазинах і маркетах - торгів, як елементу "громадських слухань" у вигляді пропозицій покупців здешевити товар, не існує. Житлово-комунальні послуги, як відомо, є таким же товаром, що й хліб, пальне, автомашина... Щодо них діють ті ж економічні закони, суть яких - тарифи на послуги мусять бути економічно обгрунтованими. Тобто такими, щоби вони окуповували затрати з виробництва та надання цих послуг і забезпечували рентабельність, достатню для виживання. Все решта - від лукавого. В т.ч. й бутафорія із обговорюваннями на громадських слуханнях.

У ситуації тотального дорожчання усіх товарів житлово-комунальні послуги не можуть не дорожчати. Чинити опір цьому процесові за принципом: "Ми проти підвищення ціни на послуги, бо це нам невигідно" - м'яко кажучи, малопереконливо. Споживачі можуть і повинні контролювати розмір оплати послуг засобом чіткого обліку їх кількості і врахуванням якості, постійно пам'ятаючи, що інтереси споживачів і жеків тут - різні.

Що в квитанціях?

Заступник міського голови Микола Боровець висловився так: "Забудьмо поняття "квартплата", що виправдано було вживати за радянських часів. Нині є житлово-комунальні послуги, за споживання яких треба платити".

Уряд країни визначив 10 обов'язкових житлових послуг:

1) прибирання прибудинкової території;
2) прибирання сходових кліток;
3) вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення);
4) прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі;
5) технічне обслуговування жеків;
6) технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем;
7) обслуговування димовентиліційних каналів;
8) поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання і водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на прибудинковій території;
9) освітлення місць загального користування;
10) енергопостачання для ліфтів.

Як товар, перераховані обов'язкові послуги суттєво відрізняються від товару, що ми купуємо в магазині. Узявши з полиці той чи інший виріб і підійшовши до каси, ми точно знаємо, за що платимо.

Споживачі житлових послуг одержують на руки коротеньке повідомлення: в одному рядку - вартість тарифу (завжди - за всі послуги) і нарахована сума грошей до оплати, в іншому - про борг.

Надавалася та чи інша житлова послуга - усі мешканці будинку не можуть знати. Відпо­відність виставленого рахунку кіль­кості і якості наданих послуг цілком перебуває на сумлінні адміністрації жеків і на об'єктивності старших будинків.

Стосовно сумління адміністрацій жеків, то можна навести доста прикладів, коли поняття "обов'язковість надання послуг" для них означає, в першу чергу, обов'язкове зарахування усіх послуг у тариф до оплати. Незалежно від того, надані ті послуги чи ні.

Світлана Півоварова на засіданні міськвиконкому порадила споживачам, у разі виявлення ними пред'явлення до оплати ненаданих послуг, наступне: "Ви не повинні чекати, а скласти акт-претензію... Якщо протягом 3 днів жек не доказав, що послугу було надано, то нарахування за неї знімається автоматично, і ми це по всіх жеках робимо"...

Як мовиться, коментарі - зайві. Залишається тільки додати обласному відділенню Антимонопольного комітету до "липових" протоколів щодо громадських слухань запитання: що є "зловживання монопольним становищем", як не ці факти пред'явлення споживачам оплати за ненадані послуги?

Стосовно сумлінності старших будинків, то також не доводиться говорити однозначно. Зменшення старшим будинків наполовину вартості квартплати (таки поки що квартплати, а не послуг), як не верти, ставить їх у певну залежність від жеків. І не варто намагатися переконувати, що уся оплата у сфері житлово-комунального господарства - то гроші споживачів, які наймають на роботу усіх працівників усіх жеків: владарює той, хто ці гроші ділить. В т.ч., й беручи зі старших будинків удвічі меншу квартплату.

Один знайомий заперечив мені можливість залежності позиції старших будинків щодо жеків. У його багатоповерхівці двірники мало не вимолюють у старшого будинку (відставного прапорщика) підтвердження виконаних ними робіт.

Проте, не всі старші будинків народжуються прапорщиками. На жаль. Чи на щастя?