Житомирян заставляют платить за воду

Все має ціну, і за все треба платити

Радянське гасло про те, що при комунізмі кожен громадянин Союзу РСР буде жити, отримуючи за потребами, а віддаватиме (суспільною працею) за можливостями, виявився нездійсненим і ніколи в людському суспільстві недосяжним. Як наслідок, утопічний комунізм, не досягши своїх цілей, розвалився, і українці, здобувши незалежність, опинилися в суспільстві, в якому за все потрібно платити.

Якщо мова йде про житлово-комунальні послуги, то платити слід, як мінімум, не менше їх собівартості. Хоча тоді не буде необхідного розвитку галузі, натомість "вижиматимемо" з неї весь її потенціал, нагромаджений за радянських часів. А якщо платимо нижче, а то й на багато нижче вартості послуги? Висновок один, надавача послуг прискорено заганяємо в системну кризу, а значить, незабаром наступить колапс. Саме за таким сценарієм міська територіальна громада, як корпоративний власник водоканалу, з ним і чинила, одобрюючи тарифи на послуги водоканалу явно нижчі від їх собівартості (зараз відшкодовується лише 72 % собівартості), а що: на фоні тарифів на теплопостачання, електрозв'язку, газо - та енергопостачання хоч якоюсь утіхою ставала сміхотворно низька вартість на водопостачання і водовідведення.

Проаналізуємо і співставимо. За 10-літровий бутель кондиційованої води (вважай, розфасованої в пластик звичайної води з крана, можливо додатково відфільтрованої) ми, не ремствуючи, викладаємо 20 грн. А за те, щоб 10 л води доставили нам до крана і таку ж кількість у вигляді стоків забрали для очистки, ми платимо лише 15 коп. Але ж і платимо незавжди і несповна.

Станом на 01 червня борг населення нашого міста перед водоканалом становить понад 14 млн.грн., хоча останні півроку рівень проплати за воду і водовідведення становить 95%, ситуацію це не рятує: борг КП "Житомирводоканал" перед ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" складає близько 2,4 млн. грн.

Саме тому 24.06.10 р. ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" прийняло рішення про відключення станцій 3-го підйому водоканалу від електроенергії, що призвело до неповного забезпечення водою або повного відключення від водопостачання квартир верхніх поверхів будинків північно-західного району міста: Богунії та Крошні.

24 червня 2010 року члени виконавчого комітету міської ради заслухали питання "Про стан розрахунків КП "Житомирводоканал" за спожиту електричну енергію перед ВАТ "ЕК "Житомиробленерго". Стан розрахунків визнано незадовільним.

На засідання виконкому були запрошені найбільші боржники водоканалу, зокрема, представники КЕЧ, департаменту виконання покарань, військових містечок, загальний борг за послуги водопостачання та водовідведення яких становить більше 1,3 млн. грн. Проте ніхто з боржників не пообіцяв погасити заборгованість у найближчі терміни.

Міський голова Віра Шелудченко розкритикувала роботу КП "Житомирводоканал" на засіданні виконавчого комітету. Вона переконана, що основна причина проблем із водопостачанням у місті - у керівництві водоканалу, яке просто зобов'язане забезпечити стовідсоткові розрахунки населення за послуги.

- Я не розумію, чому сьогодні, маючи відповідну техніку, водоканал не відключає боржників від води. Це мільйони гривень, яких нам не вистачає для того, щоб спокійно працювати. Людина, яка щомісяця платить за воду, не повинна страждати. А з неплатниками треба боротись жорстко. Якщо за комунальні борги ми людину з квартири виселити не можемо, то воду відключити - дуже просто, - наголосила Віра Шелудченко.

Наразі підприємство "Житомирводоканал" є збитковим. Якщо і надалі борги за електроенергію не будуть погашатись вчасно, то місто може знову залишитись без води. Міський голова зобов'язала водоканал в найближчий термін надати графік погашення заборгованості за електроенергію.

- Водоканал зайняв дуже зручну для себе позицію - міська рада в кінці місяця має знаходити гроші, забирати їх з інших напрямків чи галузей і гасити ваші борги, аби тільки місто не залишилось без води. Так не буде! Це неправильна позиція. Вирішуйте щось у себе всередині підприємства, або я буду думати про прийняття кардинальних рішень, - зауважила міський голова.

Чи справно ви сплачуєте за комунальні послуги? З таким запитанням ми звернулись до мешканців міста.

Леонід Васильович, пенсіонер:

-Намагаюсь не залазити у борги, економимо з дружиною як можемо. У нас стоять лічильники на воду, як не як, а все ж виходить менше платити. Розумієте, як місяць не заплатиш, то на наступний дуже сутужно проплатити усе відразу.

Ольга, продавець:

-Дуже часто у родині виникають суперечки щодо сплати комунальних послуг. Чоловік завжди наполягає на сплаті за комунальні послуги вчасно, щомісяця, а як на мене, то можна і відкласти на деякий час, адже інші, набагато заможніші за нас, не платять роками. Звичайно, потім буде набагато важче.

Сергій, будівельник:

-За минулий рік я розрахувався повністю з усіма комунальними під­приємствами. А ось що буде цьогоріч - не знаю. Я залишився без роботи, а в родині двоє дітей, щоб їх прогодувати та одягнути - ледь вистачає заробітної плати дружини.

Олена, вчителька:

- У мене однокімнатна квартира, 32 кв.м. Вода, світло - за лічильником, газ - ні, літом квартплата становить 150 грн., взимку з опаленням - 250-300 грн.

Володимир, шофер:

-Зараз намагаюсь весь час платити вчасно, колись затягнув декілька місяців, то ледве виліз з тих боргів. Невідомо, що буде далі, адже з дня у день все гірше і гірше, можливо доведеться платити частинами, аби не бути голодним.

Галина Іванівна, пенсіонерка:

- Поки що мене рятувала субсидія, адже моєї мізерної пенсії вистачає хіба що на хліб з молоком, добре, що діти допомагають. Я добре розумію, що і підприємствам важко, коли не надходять кошти від боржників. Не знаю, що за час настав!

Оксана, продавець:

- Сьогодні заплатила за комунальні послуги 430 гривень, це без телефону і кабельного телебачення. А заробітна плата моя становить 750 грн. - от і рахуйте, на що мені вистачає тієї зарплати. Добре, що у мене ще чоловік та донька працюють.

Тетяна, юрист:

-У мене вже виробився свого роду будильник - тільки отримую заробітну плату, відразу відкладаю гроші за комунальні послуги, а лише тоді починаю витрачати на щось інше. Якби усі так робили, то боржників у нас не було б.

Олег, приватний підприємець:

- Звичайно, платимо за усі комунальні послуги, але як за них платять пенсіонери або родини з низьким достатком, я навіть не уявляю. Вижити у наш час для них дуже важко, чому держава не піклується про них, чому їх залишили один на один з проблемами?

Ганна, домогосподарка:

-Дякуючи батькам, я можу сплачувати за комунальні послуги. Адже заробітної плати чоловіка на це не вистачає, а я сиджу з маленькою дитиною, якій також потрібно багато чого купити.

Олександр, військовий пенсіонер:

- Я за свій власний будинок (180 кв.м) - за світло, воду і газ плачу десь 600 гривень. У мене на все стоять лічильники, тому скільки набігло, стільки і платимо, звичайно, намагаємось економити. Бо ціни за комунальні послуги не малі.