Чи можливо вижити в Україні матерям-одиночкам?
Автор: Марина Кузьменко, 15.11.2011, 18:44:23
На сьогодні певний відсоток молодих матусь кажуть, що «модно» бути у статусі одиночки з дитиною на руках. Проте, до того, мало хто задумується, як у майбутньому вижити. Добре, коли є бабусі та дідусі. А що, коли їх немає, і допомоги немає звідки чекати?!
Станом на листопад місяць, і на 2011 рік виплати на харчування в Україні становлять приблизно 240грн. Тепер пробуємо уявити жінку, а ще коли вона матір-одиночка, яка знаходиться у декретній відпустці по догляді за дитиною, отримуючи вищезгадану суму грошей, та її витрати!
По-перше, якимось чином прокормити себе і дитину. По-друге, купити щось одягнутися взимку, восени або влітку, в дублянці в спеку не вийдеш на вулицю, а літом в купальнику. По-третє, дитині, іноді болить животик, ріжуться зубки і піднімається температура, закриваємо очі на себе, потрібні антибіотики. Найбільш ефективний та популярний жаропонижаючий препарат коштує 25-30грн. І не забуваємо про комунальні послуги! Одразу питання, як ми маємо піднімати нашу країну, коли працюємо безсилими, голими, босими? Як наша нація не буде хворіти, коли немає умов для життя, нормальних, стабільних виплат?
Більша половина українського населення знаходиться за межею бідності. До чого веду…проте, перепрошую, за такі «щедрі» подарунки від влади – дякуємо.
Та може все б і нічого, проте виплати на харчування, оті, по 240 грн. не видаються вже по декілька місяців. Я поспілкувалася з мешканкою міста Коростеня Ольгою Собко, яка з обуренням розповідала про життя матері-одиночки (яка його сама не вибирала) та умови існування:
Вижити на таку смішну допомогу від влади просто неможливо. Як матір-одиночка я отримую 250 грн. пільгових, на харчування – 240 грн. та декретні 130 грн. З цих грошей я маю прокормити дитину і себе, віддати за квартиру, купити одяг… і все…навіть на це не вистачає. Ми не шикуємо, і не їмо щодня ікру з маслом, вибираємо найдешевше. На цьому наше існування закінчується. Плюс до цього всього виплати на харчування затримуються вже декілька місяців, гроші не нарахували на карточку ще за липень місяць, а зараз вже листопад. Дуже «сумую та жалію бідну владу», коли чую, що не вистачає коштів на автівку чи, коли дискутують з того приводу, а яку ж вибрати!?. Сором!, - заявила Ольга Собко.
Отже, в тому, що «Начальство» почує простих людей, а тим більше матрів-одиночок, відсотків зі ста – нуль. «Мороз». Побрехеньки. Криза в країні…чи буде з цього щось хороше…відповідь знає кожен…
Автор: Марина Кузьменко, редактор рубрики "Місто" на ЖЖ.info
Місто
| 15.11.2011
| Переглядів: 2389
Я сама уже давно перестала расчитывать на эти подачки и думаю головою как в декрете заняться чем-то полезным, кроме того, что бы борщи мужу варить и стирать пеленки.
Так что выбор за вам - или плакаться о том, как у нас все плохо, или действовать, искать выходы и жить достойно.
Не равняйте всех по себе.