Проблемы житомирских пенсионеров не решаются на законодательном уровне

Ігор Віталійович Виговський - голова місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації інвалідів Чорнобиля "Чорнобиль - Єдність":

"Справа в тому, що ми вже більше десяти років ходимо по судах і хочемо рідній державі довести, що чинне законодавство повинне виконуватися. Нам мають нараховувати пенсію відповідно до Закону, в якому написано, що згідно із статтею 54 пенсія інваліда-чорнобильця, наприклад, ІІІ групи не повинна бути меншою шести мінімальних пенсій за віком за будь-якими розрахунками. Тобто, як би вони там не рахували, за законом меншою виплата бути не може.

Ми вважаємо, що Пенсійний фонд Житомирської області безпідставно нехтує постановами суду, порушуючи Конституцію. Він самовільно встановлює кінцеві дати виплати пенсій, які призначив суд, в рішенні якого сказано, що дії Пенсійного фонду неправомірні. Вони посилаються на закони, які прийняті місяць чи два тому. Тому інваліди дуже розлючені".

Микитенко Ігор Леонідович, 55 років, чорнобилець-ліквідатор:

"Всі знаємо, що чорнобильці й "афганці" не раз вже пікетували Верховну Раду України. Ми сьогодні вимагаємо від обласного Пенсійного фонду виконання рішень суду. Ці рішення є конституційними, проте у нас ніхто не виконує Конституцію.

Ми відсилали чотири колективні звернення і кожного разу отримували абсолютно різні відповіді. То посилаються на одне, то на інше. Наразі ми звернулися до прокуратури. Прокуратура посилається на Закон, а наші аргументи базуються на статтях Конституції. От ро­з'ясніть нам, як бути… Чи нехай прокуратура роз'яснить".

Іван Адамович Заінчковський - голова Житомирського обласного Пенсійного фонду України:

"По-перше, хочу звернути вашу увагу на той факт, що не було жодної заявки на проведення сьогоднішньої акції. І тому я був змушений перервати свою робочу поїздку до Малина, щоб зустрітися з вами.

Про ваші проблеми ми знаємо, але вони не вирішуються на законодавчому рівні. В червні місяці 2011 року були внесені зміни до Закону "Про Державний бюджет", якими передбачено, що розмір виплат визначається постановою Кабінету Міністрів України. Така постанова Кабінету Міністрів прийнята і почала діяти з липня місяця. Судові ж рішення ми виконуємо, здійснюючи відповідні нарахування. У вересні сума цих нарахувань складала 16, 5 мільйона гривень і 25,7 мільйона гривень - у жовтні. Загалом - більше 40 мільйонів гривень. Що ж стосується фінансування цих нарахувань, то вони надходять централізовано із Києва. Всі кошти, які надходять до обласного Пенсійного фонду, акумулюються на казначейських рахунках і спрямовуються в Київ до Пенсійного фонду України. Фінансування відбувається через Київ. Наша область не забезпечує себе в повному обсязі надходженнями на виплату пенсій. Цей показник становить лише 45%. 55% - фінансується із Києва у вигляді дотацій з бюджету Пенсійного фонду та з Державного бюджету. Окрім цього, сьогодні фінансування на виплату пенсій здійснюється за відповідними кодами. Тобто за видами призначення платежу, а також "призначення платежу щодо виконання судових рішень". У вересні та жовтні на ці статті виплат не надійшли кошти, відповідно, ми не змогли з вами розрахуватися. На наше звернення щодо вирішення цієї проблеми отримали відповідь, що в бюджеті Пенсійного фонду і в Державному бюджеті таких коштів у видатках не передбачено. Сьогодні це питання має вирішуватись на рівні Верховної Ради, як мінімум. На рівні області його вирішити неможливо. Ми - виконавці.

Якщо буде фінансування, ми виплатимо заборгованість. Кошти, які надходять при фінансуванні, затримуються у нас на рахунках лише 10-15 хв. Усі вони розподіляються між відповідними ра­йонними та міськими банками та поштовими відділеннями для того, щоб забезпечити виплату коштів для відповідних категорій пенсіонерів.

Ось така ситуація. І вона виникла через протиріччя у існуючому законодавстві. У Верховній Раді є два законопроекти щодо врегулювання цих проблем, у тому числі й із судових рішень. Ще раз повторюю, цю проблему на обласному рівні вирішити неможливо.

Ми і далі будемо порушувати це питання перед Пенсійним фондом України, Головою Верховної Ради Литвином В.М. та Прем'єр-міністром Азаровим М.Я. Питання це порушувалось і буде порушуватися".

Світлана Миколаївна Антонюк - заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - начальник управління пенсійного забезпечення (за згодою):

"Є рішення судів, і вони виконані в межах покладених зобов'язань. У зв'язку з тим, що до законодавства внесені зміни, виплата пенсій проведена у відповідності до чинного законодавства.

Законодавство не приймається Пенсійним фондом, і Закон "Про Державний бюджет України на 2011 рік" приймався також не Пенсійним фондом. На цей момент зміни до Закону не визнані неконституційними і постанова Кабінету Міністрів також не визнана неконституційною.

Конституцією України передбачено, що виплати, які регулюють соціальний захист населення, держава забезпечує у розмірах не менших, ніж прожитковий мінімум. Це чітко написано у Конституції України. На сьогоднішній день прожитковий мінімум для непрацездатних осіб становить 784 грн., і пенсії у нас справді не можуть бути меншими за цей показник. Проте наголошую, що усі зміни до законодавства вносяться виключно Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів, і ніяким чином Пенсійний фонд не має відношення до цих питань."

Людмила Іванівна Прищепа, 61 рік, пенсіонерка м. Коростишів:

"Я також була в Чорнобилі. Отримала досить велику дозу опромінення. Пізніше - статус чорнобильця. Але, окрім нього, - нічого більше. Мій чоловік, інвалід-чорнобилець І категорії, був направлений туди через військкомат. Йому потім дали військове звання, але навіщо нам ті звання. Нам потрібна пенсія, щоб його лікувати. От у мене на руках постанова суду, відповідно до якої від 01.09.2008 року ми почали отримувати пенсію 7040 грн. У вересні 2011 р. ми отриали 1500 грн. Чому? Ми звернулися з цим питанням до Пенсійного фонду. Вони послались на постанову Кабінету Міністрів. Їм прийшов наказ урегулювати пенсію з 1 жовтня, а вони вже цю пенсію "врегульовували" з 1 вересня (зняли пенсію). А в жовтні з міністерства прийшло розпорядження - продовжити виплату, тому що Закон 91 27, який мав бути прийнятий у першому читанні за основу, не прийняли. Люди добиваються. Ви розумієте, нас це все вже так заїло… Чоловікові потрібно 2500 грн. на ін'єкцію у хребет. А вони нас так обманюють… Скажіть, і навіщо сьогодні тут міліція? Цікаво, кого вони бояться і навіщо цей цирк? Ми ж закону не порушили. Прийшли по своє. Вони на нас, як на бандитів якихось, міліцію нагнали."

Микола Йосипович Шереметьєв, 53 роки, чорнобилець, м. Коростень:

"Обманюють нас. Не виконують статтю 50, 54 про виплату чорнобильських коштів. Вихід має бути знайдений. У нас повинно бути порозуміння, ми маємо знайти спільну мову, а також усі заборговані кошти мають бути виплачені".

Віктор Михайлович Брельов, 60 років, пенсіонер-інвалід, чорнобилець, м. Житомир:

"Сьогодні тут декілька чорнобильських організацій. Ми домовилися, щоб спільними зусиллями боротися за свої права. Я особисто був у Чорнобилі у складі мобільного відділу цивільної оборони. Нас мобілізували прямо на роботі й на початку травня кинули на ліквідацію цієї аварії. І от ми інваліди, ветерани цього відділу зібралися, створили свій фонд і запросили до співпраці усіх, хто пов'язаний з чорнобильською трагедією.

Нам перестали повністю виплачувати кошти у 2006 році. Це було пов'язано з великою інфляцією. У відповідності до Закону ми тоді мали отримувати 8 прожиткових мінімумів, плюс мінімальна пенсія. Уряд Юлії Тимошенко почав поступово збільшувати пенсію. Але згодом, виявивши непропорційність виплат, видали підзаконний наказ, відповідно до якого нашу пенсію і знизили. Відтоді ми ніяк не можемо добитися справедливості. Парадоксально, але, здавалося б, і суди виграємо, і маємо усі відповідні документи, а ніхто нас не хоче й слухати.

Певним особам виплатили щось частково, але потім знову перестали фінансувати. На сьогоднішній день є багато людей, які, не маючи жодного відношення до Чорнобиля, успішно користуються пільгами. Їх потрібно виявляти і карати відповідно до чинного законодавства. Маю надію, що ми знайдемо спільну мову з чиновниками, які зможуть налагодити стабільну виплату і створять усі необхідні умови для того, щоб інвалідам, пенсіонерам, яким і так дісталося від життя, не доводилося виходити на вулицю, мерзнути і повертатися ні з чим додому".

Анна Залізовська