Житомирянин може лазити по стінах не гірше за Спайдермена

Дмитро Попік у свої 18 має стільки енергії, що поліз на стіни… В буквальному розумінні цього слова. Ні, не від нудьги. І він не житомирський Spiderman.

Дмитро - трейсер і паркуром займається вже 5 років.

- Про паркур дізнався із фільмів «13-й район» та «Ямакасі, - каже Дмитро. - Почав сам щось намагатися зробити, потім уже з Інтернету дізнався про основоположників цього руху і вже тоді почав серйозно займатися. Абсолютно усьому навчився сам, адже тренерів у цьому русі не має. З дитинства хлопець мріяв про малювання, але й уявити не міг, що колись стане художником свого виняткового стилю особливих рухів і знайде в цьому свободу.

- Це – моє життя, те в чому я можу відчувати себе – собою, - каже Діма. - Паркур допомагає мені відпочивати і розвиватись як фізично, так і духовно, і я маю велику надію на те, що я зможу надихнути когось на щось відмінне від сигаретного диму та спиртних напоїв.

Свої навички і вміння трейсери можуть продемонструвати на фестивалях «Країна мрій», який проходить у Радивилові, «Манівці», «Lviv Parkour Fest». Там хлопці не ставляться один до одного як до суперників, а навпаки – на деякий час стають однією дружньою сім’єю, де немає конкуренції, а є лише взаємодопомога і повага до кожного. Житомирські трейсери намагалися започаткувати такий фестиваль і у своєму місті.

- Це важко назвати фестивалем, скоріже паркур-джемм (відкрите тренування для всіх бажаючих). – Розповідає Дмитро/ - Приходять до нас переважно люди, які думають що ми їх вчитимемо. Тож нещодавно у нас з’явилась ідея зробити платний тренінг, що буде складатись з n-ної кількость тренуваннь і на кожному ми будемо пояснювати щось нове.

У групі Дмитра 10 трейсерів. Тренуються хлопці як у спортивних залах, так і на вулиці: на траві, на парапетах, газонах, деревах. При вивчені нових акробатичних елементів не обходиться і без травм.

- Перехожі реагують на нас по-різному, - продовжує хлопець. - Одні просять, щоб ми їхніх дітей навчили трюкам, інші переживають, щоб ми собі чогось не зламали, а деякі нервують через те, що ми все навколо зіпсуємо. Головне, що проблем з міліцією в нас ніколи не було, адже на будівлі ми вилазимо вкрай рідко, і не хуліганимо.

Для хлопців паркур – це не просто захоплення. Це те, на що вони готові витрачати увесь свій вільний час, адже тренування вимагають великої кількості часу і повної віддачі. Тож, аби покращувати свої результати, усі вони мріють про сучасний паркур-майданчик у Житомирі.

- Зараз ми хочемо звернутися до кількох компаній, які вже виділяли гроші на будівництво футбольних та баскетбольних майданчиків у Житомирі, - поділився планами трейсер. Подібний майданчик компанія Nesсafe планує побудувати у Києві, а в недалекому майбутньому й у Львові та Харкові. На будівництво одного такого майданчика необхідно витратити 50 000 грн.