Бензин на житомирских заправках будут разбавлять биоэтанолом

Останні два тижні вітчизняний ринок нафтопродуктів перебуває в стадії повільної, але впевненої стабілізації.

При цьому із владних кабінетів на Печерських пагорбах не чути переможних реляцій та різного роду гучних сентенцій. А не чути мабуть тому, що й не зроблено-то задля цієї самої стабілізації фактично нічого. Держава втратила контроль над цінами, переробка нафти зведена нанівець й, як результат, - український ринок фактично відданий імпортерам. Якою буде їх воля в умовах все жорсткішої прив’язки цінової ситуації та ресурсного забезпечення в Україні до світових тенденцій наразі невідомо.

Єдине, на що спромоглися вітчизняні високопосадовці - це третій тиждень поспіль піарити ідею часткового заміщення нафтової сировини у бензинах, що пропонуватимуться на українських заправках з 2013 року біоетанолом, себто зневодненим спиртом.

Нагадаємо, що згідно із законопроектом, розробленим Міненерговугілля, вже з січня наступного року планується ввести рекомендаційну норму про наявність в реалізованих і вироблених бензинах біоетанолу в обсязі не менше 5%. На 2014-2015 роки планується ввести обов'язкову норму щодо наявності біоетанолу в розмірі 5%, а з 2016 - 7%.

При цьому, аби стимулювати використання біоетанолу в бензинах, міністерство пропонує ввести різні акцизні ставки на бензин зі спиртом і без, повідомив заступник директора департаменту газової, нафтової та нафтопереробної промисловості відомства Костянтин Бородін.

Таким чином, акцизи на бензини без біоетанолу будуть вищі, ніж на паливо з біоетанолом, що може призвести до зниження цін на таке пальне.

Окрім власне такої вигоди, передбачається, що біоетанол для потреб ринку нафтопродуктів буде вироблятися на українських спиртових заводах, що дозволить збільшити їх завантаження з нинішніх 40% до 70%.

Про економічні і технічні переваги та недоліки подібних ініціатив паливного міністерства вже сказано немало, - експерти переважно критикують біоетанолові марення. Від себе зауважимо, що нафтопереробка в Україні вже загублена – від радянських потужностей по переробці сировини у 52 млн. тон на рік залишилося би бодай на 2 млн. тон, - зазначає паливний експерт Юрій Огірчук.

У випадку зупинки «останнього з могікан» - приватівського Кременчуцького НПЗ наша країна стане на 98% залежною від імпортних нафтопродуктів, справедливо попереджають речники компанії «Лукойл». Як наслідок, країна остаточно втратить контроль над цінами – вартість палива на українських заправках буде визначатися в країнах-постачальниках палива (переважно у Білорусі й Литві). А будь-яка спроба тиску на постачальників спричинить моментальний дефіцит на внутрішньому ринку. Щось подібне маємо із газом, на українському ринку якого повновладним господарем є російський «Газпром».

Тим часом, на європейських торгових майданчиках почала дешевшати нафта. Уперше за три місяці зафіксовано суттєве зниження нафтових котирувань. Так, лише протягом перших двох декад квітня нафта в Європі подешевшала в середньому на 4% у порівнянні з 1-20 березня (з $125 до $120 за барель). Таким чином, вже в травні ціни на паливо в Україні мають знизитися, вважає пан Огірчук. Сприятиме цьому й зниження вартості цистернових партій нафтопродуктів за останній тиждень на 2-7% залежно від марки.

Близькою до стабілізації є й ситуація на роздрібному ринку. Так, за останні сім днів на заправках Житомирської області несуттєво, але все ще зростали ціни на всі види палива. Низькооктановий А-80 зріс у ціні ще на 0,7% й пропонується у середньому по 10,21 грн./л. А-92-й бензин подорожчав на ту ж величину до 10,72 грн./л., А-95-й – на 1,3% - до 11,06 грн./л. Дизпаливо подорожчало за останній тиждень на 0,9% - до 10,17 грн./л, пропан-бутан – на 0,6% - до 6,60 грн./л.

Юрій Старосілецький

Біоетанол: плюси і мінуси даного виду палива

Останнім часом у світовій пресі все частіше публікуються повідомлення про небезпеку і навіть шкідливість масового переведення автомобілів на біоетанол. Одна авторитетна думка дуже скоро оскаржується іншою, не менш авторитетною.

Противники спалювання етанолу в двигунах внутрішнього згорання приводять переконливі аргументи. Вони не спростовують факту, що при використанні етилового спирту вихлоп автомобілів стає набагато чистішим, пише blog.auto.meta.ua з посиланням на http://www.drive.ru/ Це дійсно так.

Головна ж біда - в самому виробництві цього виду палива, коли в атмосферу викидаються величезні кількості вуглекислого газу. А значить, вся екологічна ефективність використання спиртовмісних сумішей зводиться нанівець. І браві гасла про боротьбу з глобальним потеплінням, про порятунок клімату не тільки втрачають свою актуальність, а й виявляються смішними.

Взагалі кажучи, етиловий спирт можна одержувати з будь-яких рослин, лише б там в достатній кількості містилися цукор і крохмаль

Картопля, ячмінь, пшениця, буряк - все підходить. Але найкращий варіант - цукровий очерет. Можна також переробляти різні відходи, наприклад, тирса, але поки що це економічно невигідно. А потенційно рентабельні методи знаходяться в стадії розробки.

Мають рацію критики біоетанолу? І так і ні. Виробництво етанолу дійсно насичує атмосферу парниковими газами (ще вони називаються GHG - від greenhouse gas) в кількостях, тотожних з викидами бензинових двигунів внутрішнього згоряння.

Але у всякої монети є і зворотна сторона. Справа в тому, що в процесі виробництва і спалювання 1 літра етанолу з рослинної сировини в атмосферу потрапляє рівно стільки ж CO2, скільки до цього було поглинуто тими ж самими рослинами в результаті реакції фотосинтезу.

По суті виробництво етилового спирту є не що інше, як «фотосинтез навпаки», з тією лише різницею, що в одному випадку потрібно сонячне світло, а в іншому - виділяється тепло.

Виходить, біоетанол абсолютно нейтральний як джерело парникових газів

Значить - краще від нього не стане, але й гірше не буде, на відміну від продуктів переробки нафти. Є у етилового спирту і ще одна перевага: позитивний енергетичний баланс. Залежно від виду сировини останній може коливатися від 1,24 до 8. Тобто при спалюванні етанолу виділяється в кілька разів більше енергії, ніж витрачається при його виробництві.

У цьому сенсі «скандальне паливо» на порядок перевершує бензин або солярку. Тільки уявіть собі витрати на розвідку, видобуток, транспортування, переробку нафти, і ви зрозумієте, що паливний баланс нафтових продуктів значно менше одиниці.

Сам процес заправки етанолом не містить в собі нічого особливого - все рівно так само, як і у випадку з бензином

Проте мережа таких заправок сьогодні ще тільки розвивається. Наприклад, в США точок, де продають E85, сьогодні налічується приблизно півтори тисячі.

Але і без недоліків у C2H5OH не обходиться. При згорянні 1 літра етилового спирту виділяється на 34% менше енергії, ніж при згорянні того ж обсягу бензину. Виходить, що якщо заправляти автомобіль паливом з вмістом етанолу (наприклад, широко пропагованої сумішшю з бензином E85), то витрата палива неминуче зросте аж до цих самих 34% - все буде залежати від концентрації спирту в кожному конкретному випадку. Але з цією сумною картиною зіштовхнуться лише власники машин з двигунами, спочатку розрахованими на традиційний бензин і лише потім адаптованими під новомодне паливо.

З приблизно тисячі європейських етанольних заправок майже 800 знаходяться в Швеції. Ця країна планує років через 20 взагалі відмовитися від нафти. Скандинави сподіваються на гібриди, що споживають етанол.

На цій фотографії люди з Scania представляють новітній міський автобус

Не можна забувати, що октанове число етанолу - 105. Це означає, що його можна спалювати в двигунах з куди більшим ступенем стиснення. Так що, в принципі, двигуни, розраховані виключно на нове джерело енергії, повинні бути аж ніяк не гіршими за нинішніх бензинових або дизельних побратимів. І в плані економічності, і в плані потужностних характеристик.

А вже про екологію і говорити не доводиться! Приблизно на 80% зменшуються викиди вуглецевих сполук, а конкретно CO2 знижуються на 30%. Але заливати в такі машини бензин категорично не можна - детонація миттю вб'є технологічний мотор.

У цьому сенсі вельми песимістично виглядають перспективи так званих багатопаливних (найчастіше бітоплівних) автомобілів

Вони можуть називатися Flex Fuel, Flexifuel, BioFlex, Tri-Flex і як завгодно ще - все залежить від фантазії фірм-виробників. Причому якщо деякі носять статус концептів, то інші - цілком собі серійні машинки. Але у всіх цих автомобілів є один серйозний недолік - етанол там спалюється неефективно, адже ступінь стиснення не можна змінити, просто натиснувши кнопку на панелі.

Не секрет, що найбільш дешевим способом транспортування рідких палив є закачування їх в трубопровід

Але у випадку з етанолом з'являється проблема. Він гідроскопічний, тобто вбирає з атмосфери воду і, отже, має підвищену корозійну агресивністю. Тому поки що паливний спирт перевозять автотранспортом або залізницею.

Виходить забавна ситуація: на бензині Flexifuel-машина їде добре, а на E85 (якщо хто забув, це коктейль з 85% етанолу та 15% бензину), по-перше, погано, а по-друге, «жере» відчутно більше.

Так, біоетанол дешевше бензину, але не набагато. Даремно ви думаєте, що з цим паливом заощадите гроші. Може навіть трапитися і так, що будуть лише збитки. Тому не дивуйтеся, що впровадження, здавалося б, перспективної ідеї супроводжується законодавчим регулюванням, наприклад в США і Бразилії.

Не варто думати, що при заправці біоетанолом машина навідріз відмовляється їхати, подібно водневим аналогам

У порівнянні з бензином E85 дійсно має меншу енергетичну цінність, але для її згоряння потрібно менше кисню, тому в циліндри можна впорскувати великі кількості палива. У результаті потужність падає, але не настільки, щоб водії приходили в лють.

Щоб машину можна було заправляти паливом, що містить більше 10% етанолу, необхідні деякі переробки

«Мозок» мотора повинен навчитися визначати концентрацію спирту і підбирати відповідні режими роботи. Оскільки спирт містить воду, модернізації потребує і паливна cистема. Крім того, якщо автомобіль експлуатується в холодних умовах, треба підігрівати паливо перед запуском.

Втім, до будь-якої критики треба ставитися зі здоровою часткою скептицизму. Самі по собі біопаливні програми цілком розумні і при грамотній реалізації здатні принести відчутну користь.

Варто лише мати на увазі, що активне впровадження етанолу вплине на світову економіку. І, зрозуміло, знайдуться ті, чиї інтереси постраждають.

Приклад: так званий саміт «тютюнових королів» 1988 року, де боси найбільших компаній обговорювали, як би нейтралізувати політику ВООЗ по боротьбі з палінням.

І чи є гарантія, що подібні дії не роблять зараз всі ті, хто відчув загрозу нафтовому бізнесу? Все-таки, як не крути, а впровадження біопалива - це питання не стільки наукове і економічне. Тут вступає у справу велика політика...