Якщо ми дійсно хочемо змін, для початку потрібно бути чесними один перед одним.

Політики мають припинять брехати та красти. 

Ми хочемо справжніх змін і маємо самі ставати їх локомотивом вже зараз!

Бути чесними для політиків - означає не обіцяти виборцям того, що не плануєш робити, доносити до суспільства правду, навіть якщо вона йде у розріз із партійною чи політичною позицією.Ставити інтереси країни вище власних або партійних інтересів.

Вперше відчув на собі, як влада намагається маніпулювати громадською думкою, перекручуючи факти. Мова про скасування судом часового обмеження для пільгового проїзду в міських маршрутках.

Особисто я нікого ні в чому не звинувачую. Вірю, що чиновники зможуть гідно прийняти рішення Апеляційного суду. Але вже вдруге міська рада не може знайти в собі силу визнати, що оступилася, виправити помилки та рухатися далі.

Ми звинувачуємо всіх у всьому, але самі не готові робити хоча б мінімальні зусилля для того, щоб змінити це. Ми ж самі дозволяємо дурити себе, і самі ж не можемо запропонувати альтернативу тому, що відбувається.

Саме тому вирішив ініціювати у Житомирі школу політичної освіти. Запрошую долучатися тих, хто дійсно готовий змінювати якість політики.

Хочеться, щоб влада також #ПРИКРУТИЛА і хоча б декілька днів не грабувала бюджети, не розкрадала державне майно, прибрала своїх «сматрящих» з державних підприємств, не займалася віджимом бізнесу та сидінням на «потоках». Скільки б тоді додатково коштів у масштабах держави з’явилося? Якщо влада прикрутить свої апетити, тоді нам не потрібно буде їздити по світу з протягнутою рокою та просити кредити у МВФ, США та Європі.

Розмови про дострокові парламентські вибори тривають з 2015 року. Час від часу ця тема з’являлася в інформаційному просторі, але все закінчувалося на рівні розмов та чуток.

На початку 2018 року тема дострокових парламентських виборів знову почала набирати оберти, але схоже, що зараз подібний сценарій всерйоз розглядається коаліційними фракціями та партійними лідерами.

Усі комунальні підприємства та їхнє майно належить територіальній громаді. Але більшість мешканців, на превеликий жаль, навіть не задумується над тип, що КП міста належать кожному члену громади і мають бути підзвітними їй. Мають, але не є такими.

Як не дивно, але один з найпрогресивніших обласних центрів України – Житомир – залишається єдиним, який не має Статуту територіальної громади.

У Статуті закладаються основні принципи та правили, за якими функціонує місто, міська рада співпрацює з громадою міста, і механізми відповідальності влади перед громадою.

Відсутність Статуту є вигідним для місцевої влади та чиновників. Адже це дає можливість без перешкод та на власний розсуд без погодження з громадою продавати та розпоряджатися комунальним майном та бюджетом громади. І при цьому не звітувати та не відповідати за це перед громадою!

Міська рада не проводить консультацій з громадою щодо того, як розподілити кошти в міському бюджеті. Принцип, за яким відбувається розподіл бюджету міста, незрозумілий. Статут мав би це врегулювати.

Саме так можна назвати 2018 рік, який передує президентським та парламентським виборам в Україні. І ми це відчуємо зовсім скоро. Сумнівні досягнення, гучні затримання та скандали, збільшення зарплат, пенсій та соціальних виплат, політичні протистояння і, найголовніше, обіцянки нові і нові – усе це нас очікує цього та наступного року.

Рік, що минає, не можна назвати роком прориву. Ситуацію в країні можна схарактеризувати, як стабільно критичною. Цьогорічний політичний рік був багатим на скандали, політичні протистояння, мітинги, майдани, гучні затримання та обвинувачення. І це в рік, коли в країні були відсутні загальнонаціональні вибори. З наближенням дати президентських виборів рівень політичних протистоянь буде зростати.

Очевидним є те, що районні ради без повноважень непотрібні місту та громаді. В той же час маємо розуміти, що міська рада не може ефективно використовувати усі свої повноваження. Неможливо одночасно працювати над загальним та стратегічним розвитком міста, стратегією розвитку приймати загальні та комплексні рішення і одночасно вирішувати дрібні побутові проблеми. Через те, що міська рада не делегує частину своїх повноважень, вона не здатна самостійно ефективно виконувати їх. Якщо усі говорять про децентралізацію та ефективне врядування, логічним є передача частини повноважень на рівень районів міста.

Останнім часом мені надійшло декілька звернень від житомирян, які зіштовхнулися з відвертим свавіллям комунальних установ міста. В усіх випадках бухгалтерії комунальних підприємств нараховують рахунки за послуги, які люди не отримували.

Квиток – це не формальність! 
Це доказ вашого проїзду! І це ваш захист!
Якщо отримаєте травму в наших технічно недосконалих маршрутках, то квиток вам ой як знадобиться! Бо технічний стан та безпека в Житомирських маршрутках бажає кращого.

Якщо житомиряни не будуть брати квитки по 5 грн, вартість проїзду буде 6 грн. Якщо не будуть брати по 6 грн, проїзд зроблять по 7 грн і так далі. Перевізник буде показувати, що за цілий день він перевіз 30-40 пасажирів, і він працює собі у збиток, тому вартість проїзду потрібно збільшувати.

Якщо ви почнете вимагати у водіїв маршрутки видавати вам квитки та поясните своїм знайомим чому це потрібно робити, ви виконаєте свій громадянський обов’язок, а також зобов'яжете перевізників вести хоч якийсь облік.

На сесії міської ради 9 листопада депутати вирішили продати з аукціону комунальну земельну ділянку площею 24,6 га, при цьому початкову ціну аукціону зменшили на 10 мільйонів – із 35 млн грн до 25 млн грн. Мова йде про територію, де мали будувати міські очисні споруди. В серпні міський голова заявляв, що добудовувати ці очисні споруди немає сенсу, що цю ділянку потрібно продати, і місто зможе отримати близько 40 млн грн.
Виникає запитання, чому, якщо у серпні йшла мова про 40 млн грн, початкова ціна становить лише 25 млн? Логіка, що таким чином буде більше учасників торгів у цьому випадку не спрацьовує. Адже якщо місто планує отримати 40 млн грн, то початкова ціна у 35 млн не має злякати реальних покупців, які спроможні заплатити такі кошти.