Ефективна інокуляція бобових культур

Про важливість проведення інокуляції бобових свідчать багато різних проведених теоретичних та практичних польових дослідів, але насправді, для того щоб отримати бажаний ефект від інокуляції бобових, варто правильно підбирати штам різобактерій, адже кожна культура має певний вид бактерій, який найкраще працює з конкретною культурою.

Бактерії, які застосовують в якості інокулянтів, співпрацюють з кореневими вузлами рослин (симбіоз). Коли бактерії присутні в зоні ґрунту, яка безпосередньо оточує корінь, вони проникають в кореневі волосоподібні вирости, бактерії розмножуються, корінь реагує на цей процес і виробляє кореневі вузли.

Отже, бактерії живуть в середині клітин кореня, де отримують мінеральні солі та продукти вуглеводного обміну, а також є захищеними від несприятливих умов навколишнього середовища, а рослина в свою чергу отримує необхідні їй для росту і розвитку азот, який був фіксований бульбочковими бактеріями з атмосфери. Відповідно, не всі бактерії можуть проникнути в корінь гороху, нуту та сої. Кожна бактерія має в собі певний «ключ» до кореневої системи, отже підбирайте бактерії відповідно до вирощуваної культури. Або ознайомтесь з пробіотиком для обробки насіння різних культур.

Таким чином можна забезпечити до 70% загальної потреби культури в азоті.

Чи можна зробити подвійну інокуляцію і не вносити азот взагалі?

Подібні досліди вже були проведені в університеті штату Оклахома в Америці, вони розглядали подібні варіанти. Наприклад, коли спочатку насіння обробляється рідким інокулянтом, а потім в сівалку додається ще торф’яний інокулянт, або ж рідкий інокулянт вноситься ще раз в лунку.

Результат виявився наступний – майже у всіх випадках подвійна інокуляція дала зменшення врожайності у порівнянні з одинарною. Проблема подвійної інокуляції полягає в тому, що використовуються два різні препарати, оскільки кожна група азотфіксуючих бактерій містить в собі різні штами, які можуть між собою конфліктувати.

З цього дослідження маємо ще один цікавий висновок. Наприклад, на полі росла інокульована соя, після її дозрівання та збирання, бактерії переселяються в ґрунт. Якщо складуться оптимальні погодні умови, то ці бактерії зможуть прожити в ґрунті до наступного сезону. Коли ви посієте нову сою або бобову культуру з іншим інокулянтом (іншим штамом бактерій), то є великий ризик, що старі азотфіксуючи бактерії почнуть воювати з новими і, як наслідок, ви отримаєте негативний результат на врожайності культури.

Як дізнатись, що інокулянт був успішним

Ефективність можна перевірити оглянувши врожай бобових культур на початку цвітіння, може пройти 3-4 тижні після проростання насіння, перш ніж утворення вузлів досягне точки, коли її можна оцінити.

Горох або соя є чудовим азотфіксатором і бульбочки можна легко побачити, якщо рослину вирвати з землі. Бульби тендітні і легко відриваються. Застосування інокулянту для сої має призвести до утворення бульбочок на первинному корені біля крони, якщо гранульований інокулянт буде внесений у ґрунт, то бульбочки мають бути присутні на первинних і вторинних коренях.

Якщо відбувається активна фіксація азоту, то бульбочки будуть рожевими або червоними з середини.