Чиновник из Радомышля пошел в бизнес

Встигнувши розбазарити землі району та збагативши власні кишені

На Радомишльщині призначено нову адміністрацію, тож колишній тамтешній «божок» Анатолій Павленко ретельно замітає за собою сліди, ухваливши всі можливі незаконні рішення, і загалом робить усе, аби вийти сухим із води після своєї тривалої незаконної діяльності. За його головування, нагадаємо, було привласнено або ж «подаровано» стільки земельних і водних наділів, скільки уявити собі важко! І не лякають пана Павленка навіть прокурорські перевірки, адже здійснюються вони лише поверхнево…

«Заїхавши» далекого 2005-го до Радомишльської райдержадміністрації на популярному тоді транспортному засобі – «помаранчевому» велосипеді, нині Анатолій Анатолійович «виїхав» звідти з чистою (читай – підчищеною) совістю на власному «шестисотому мерсі» або ж «Тойоті». Перебування на посаді голови РДА його збагатило просто неймовірно, і це не дивно, бо ж протягом усього свого «головування» він роздавав землі, привласнював їх, отримуючи надприбутки.

Нещодавно на сайті «Скандальний Житомир» було опубліковано викривальний матеріал «Дерибан Житомирщини: Павленко розкрадав Радомишльщину для Юлії Тимошенко та її зятя», де наводилися переконливі докази незаконної діяльності голови РДА Павленка і навіть деякі документи. Було проведено перевірку роботи райдержадміністрації на чолі з Анатолієм Павленком, також – законності роздачі землі, і вона… не виявила порушень! Неймовірно, як таке взагалі можливо, враховуючи те, що про «оборудки» пана Анатолія з підконтрольними йому земельними й водними ресурсами знають, певно, усі.

Уся сіль у тому, що перевірка проводилася вельми поверхнево. Скажімо, не було встановлено, за які гроші Павленко примудрився придбати собі сауна-бар «Піраміда», приблизна вартість якого складає 170 тис. доларів. Анатолій Анатолійович собі це дозволити може, незважаючи на те, що в Радомишлі взагалі немає комунальної лазні! Або ж чи поцікавилася прокурорська перевірка, яким чином Павленко придбав їдальню при Радомишльському машинобудівному заводі та без жодних дозвільних документів переробив її на фітнес-клуб? Зрозуміло, що ці факти Павленко приховав. А може, перевірка ними не зацікавилася з інших, більш прагматичних причин?

Навіть не враховуючи вищевикладеного, перевірка могла б виявити бодай якісь порушення. Та все нібито чисто! У номері від 16 квітня 2010 року кишенькового видання Павленка «Зоря Полісся» прокурор Радомишльського району, молодший радник юстиції Руслан Демчук (вгадайте, кому «підконтрольний») «вигороджує» свого шефа, позиціонуючи його абсолютно ні в чому не винним, узагалі – білим і пухнастим. Не дивно: нічого іншого він написати й не міг, оскільки ним самим колись цікавилася СБУ за отримання хабарів…

Та все ж, якого висновку дійшла «перевірка»?

Прокурор Демчик, неспроможний уникнути правди, у дечому навіть відкрито підтверджує правдивість викладеної в матеріалі про дерибан Житомирщини інформації, адже розпорядження №289 від 07.10.2009 року про надання дозволу на землю ТОВ «Азуре» на території ДП «Радомишльський ЛМГ» площею 280 га таки скасовано як незаконне. Очевидно, у цьому випадку проти прямих доказів перти було неможливо. Однак недарма пан радник юстиції отримує щедру фінансову винагороду за свою роботу: з іншими фактами роздачі землі якось обійшлося! Так, у пункті 2 свого пояснення Демчук пише, що роздана земля перебуває на умовах оренди, причому орендна платня є максимальною і складає 10-12% грошової оцінки землі. Але ж питання не в тому, скільки там складає платня за оренду, а кому й за які гроші було ці землі віддано?! У простих громадян таких коштів бути просто не може, бо суми навіть за найскромнішими підрахунками є захмарними. Та й узагалі, а скільки ж отримує за ту «оренду» безпосередньо Радомишльський район Житомирської області? Перевірка, судячи з усього, просто забула поцікавитися сумами, які за планом мусять іти в районний кошторис. Чи не поцікавилася навмисно?

Ідемо далі.

У матеріалі «Дерибан Житомирщини…» ішлося про таке собі ТОВ «Лагуна», якому було передано силу-силенну землі незаконно. Прокурор Роман Демчук у «висновку» пише, що реєстрацію ТОВ «Лагуна» було скасовано господарським судом 2006-го року. Проте, о дивина: землі, виділені для цього підприємства, району не повернулися! То де ж вони нині і хто ними користується? «Лагуна», виходить, уже чотири роки як у Лету канула, а виділені їй ресурси – разом із нею? Знати б, кому нині підпорядкована земля колишнього підприємства дружини (!) Павленка.

У четвертому пункті якось непомітно відводиться увага від «виділення 8 га землі громадянину Лопаті А. І. під ведення фермерського господарства». У відділі Держкомзему відсутній проект відведення земельної ділянки, мовляв. І з цієї причини громадянину Лопаті А. І., видно, потрібно дати спокій як невинному. Кому ж відійшла тоді земля? Де вона нині, коли згідно з документами вона нібито комусь і кудись таки пішла?

Така сама ситуація і в пункті 5 пояснення прокурора Демчука у випадку надання ділянки площею 22 га ТОВ «Фінансово-консультаційна компанія» «для рекреаційного використання та рибогосподарських потреб». Мовляв, нічого ні з ким не укладалося, нікуди не відходило… Тоді хочеться поставити резонне питання: з якої причини нині не використовується земельний наділ площею 22 га? Місцеві мешканці, до речі, кажуть, що там багато торф’яників… Вигода для певних осіб очевидна, бо родовища торфу на дорогах не валяються, а за умов правильної розробки можуть принести власникові чималі прибутки. Анатолій Павленко віддав торф’яники в «надійні» руки й у майбутньому матиме немалий відсоток!

Пункт шостий інформує нас, що 5 га землі відведено садово-городньому кооперативу «Дачний»» на законних підставах і все, мовляв, там гаразд. Але абсолютно незрозуміло, чому було відмовлено громадянинові Ігорю Олійнику для ведення фермерського господарства у тому ж самому місці? Щось тут явно нечисто, пане прокуроре: чи то хабара Ігор Олійник дати Павленку забув, чи то просто перебування його фермерських угідь тут Анатолію Анатолійовичу ні до чого. З «Дачного» голова РДА мав прибуток, бо всюди – свої та близькі люди, а стороннім, як кажуть, вхід суворо заборонено.

Найцікавіша ситуація – з ВАТ «ПБК «Радомишль»», якому виділили 101,6093 га водних ресурсів у довгострокове користування «для рибогосподарських потреб» із земель Кримоцької селищної ради. Це водосховище (бо, як відомо, водні об’єкти площею понад 100 га є саме водосховищами) виділили разом із гідроспорудами «Укрриби». Мало того, що пивзавод, маючи у власності ці гідроспоруди, систематично перекриває витік води зі свого водосховища й тим самим унеможливлює ефективну роботу фірми «Інтеррибгосп», так іще й непоясненим лишається питання, навіщо ж пивобезалкогольному комбінату стільки водних ресурсів під «рибне господарство»? Пан Демчук у пункті 7 ці речі чомусь оминув. Відверто кажучи, не дивно: ПБК «Радомишль» має ці ресурси завдяки панові Павленку – дерибанщику району. Із ним завжди домовитися можна за умов правильного підходу.

І, нарешті, останній – восьмий – підпункт пояснення радомишльського прокурора повідомляє, що громадянці Романовій Н. В. відведено 0,8 га водного фонду в с. Раковичі законно. Проте, певно, пан прокурор на місці не був і не бачив, що на тому струмочку (а йдеться саме про струмок) стоїть лазня та шлюз, які перекривають потік води. Цікаво, хто взагалі розробив подібний проект будівництва водного об’єкта і де є дозвіл на спеціальне користування водою? До речі, екологічна служба в районі взагалі відсутня, тож немає кому порадити прокурору, яким чином варто було проводити перевірку.

Разом із тим, абсолютна більшість незаконних рішень і розпоряджень колишнього голови Радомишльської райдержадміністрації у поясненні прокурора Руслана Демчука відсутня взагалі. Може, перевірка ними не цікавилася? Якби панове-перевіряльники робили свою справу неупереджено й професійно, вони обов’язково натрапили б на ті факти правопорушень і відвертого маніпулювання, які абсолютно безсоромно практикував Анатолій Павленко у своїй діяльності. Там їх – цілі стоси, а їх, судячи з усього, навіть не розглянули!

Як бачимо, «кишеньковий» прокурор голови Радомишльської РДА Анатолія Павленка постарався, надавши перевірці видимість глибокої та всеосяжної, однак будь-кому стане зрозуміло, що провели її абияк. І тут, судячи з усього, не обійшлося без «скромного фінансового заохочення» діяльності пана Руслана Демчука. Будь-яка серйозна, справді глибока перевірка виявила б численні порушення в наданні земельних ділянок і водних ресурсів.