Журнал Житомир инфо
Новости сегодня: Воскресенье, 24.06.2018    02:56:24
Журнал Житомира » Статьи » Авторская колонка » Игорь Иваницкий

Технології "шлангування" (з практики місцевої влади)

Автор Игорь Иваницкий

Игорь Иваницкий

все статьи автора

"Шлангувати, прикинутися шлангом" (розм.) - вдавати з себе дурня з метою приховування істинних своїх дій та/або їх мотивів.

ВСЕРЙОЗ ПРО ГОЛОВНЕ (випуск 5)

Ігоре Миколайовичу, Ви або ні бельмеса не тямите, або просто маніпулюєте... [1]

ці прикидки "на лоха", який не розбираючись ні секунди в суті цифр повірить вам на слово. Бо многа букав - ну не дарма ж старався Іваницький. Так, напевно не дарма. Тобто, не задарма... Однак, оголошені цифри не мають нічого спільного з вартістю викупу об'єктів. Тримаєте всіх за бовдурів.

На тому тижні зроблю викладку по цифрам [2]

Подібні коментарі до своїх публікацій з боку їх фігурантів, в першу чергу з боку прихильників і «членів команди» нинішнього Житомирської міського голови (це стосується і процитованого), я, екс-депутат Житомирської міської ради поточного скликання, головний редактор «КРОК Радіо» (102,2МГц) Ігор Іваницький, отримую вже досить регулярно, і не лише в інтернет-обговореннях. Воно й не дивно. І сперечатися з ними немає сенсу: «Они не спорят – они ругаются» (М.Жванецкий). З іншого боку, стосовно звинуваченнь у «замовному характері» моїх публікацій, моєї особистої «продажності» тощо варто зауважити:

Давайте припустимо, що я дійсно «найманець»: чи то там якихось деструктивних політичних сил, чи то особистих ворогів пані Шелудченко, чи то якихось таємних спецслужб, масонських лож, «зелених чоловічків» з Марсу тощо.
Якщо б воно і так – чи втрачають від цього свою достовірність опубліковані мною документи?

Прошу звернути увагу, що я свідомо не торкаюся у своїх публікаціях партійності їх фігурантів. При цьому вже у попередніх чотирьох випусках «дісталося на горіхи» окремим представникам практично усього місцевого політикуму. А от викладені документи – чи було спростовано хоча б один з них? якщо я «ні бельмеса не тямлю, або просто маніпулюю»? Два місяці лише друкованих публікацій, частина з яких оприлюднювалася в ефірі «КРОК Радіо» значно раніше – і жодної адекватної реакції, хоча б навіть у формі аргументованого судового позову на захист неіснуючих «честі та гідності», - чи це не кращий доказ зваженої об’єктивності і достовірності того, що Ви читаєте наразі?

Саме достовірності – на відміну від брехливості різноманітних анонімно-декларативних листівок, що їх продукують ті, кому вкрай бажано відвернути увагу громадськості від своїх реально огидних витівок… і не лише, на жаль, листівок.

БРЕХЛИВІСТЬ – то «звичка», чи свідома позиція міської влади?


І вже у наведеній на початку цитаті розміщено «маленьку» брехню: обіцянку «на тому тижні зроблю викладку по цифрам» було зроблено ще 14-го травня [3]. Тиждень минув – автор наведеного висловлювання робить вигляд, що "дуже зайнятий" [4]. Знову ж таки – воно й не дивно: зауваження стосувалося моїх підрахунків до опублікованого у попередньому випуску [5] матеріалу про шахрайські методи приватизації громадського майна, з наведенням конкретного переліку об’єктів, затвердженого на останній сесії міськради. «12 мільйонів гривень отримає місто від такої приватизації» – запевняє міська влада. Три з половиною, може несуттєво більше (по п’яти з 33-х об’єктів в опублікованих мною матеріалах відсутні дані, але й об’єкти відносно незначні) – наполягаю я. Відповідний підрахунок за півгодини може зробити кожен бажаючий, озброївшись звичайним калькулятором.
Спростування – немає. Бо й не може його бути.
А ось я таки ще додам (зрозуміло, що на ретельне вивчення ситуації по всім об’єктам просто не вистачало часу – а там є у що вчитуватися і вчитуватися, можливо пізніше «накопаю»).

Свого часу існувало в нашому місті так зване «зелене господарство» - міські клумби заквітчувалися не за рахунок спонсорів, а систематично і цілеспрямовано – що й забезпечували розташовані на чверті гектара правого узбережжя Тетеріва (вул.Жуйка, 41) теплиці, до того ще й приносячи бюджету безпосереднью комерційну вигоду від торгівлі квітами.

Наразі важко сказати без додаткових досліджень – хто і на яких підставах передав цей комплекс в оренду ТОВ Фірма «ТЕРРА» у 2005-му році, і хто стоїть за цією назвою, хоча я впевнений – жодному пересічному житомирянину не подарували б за 6400 гривень – 0,25 га теплиць і складське приміщення (саме така сума випливає з наявних цифр: залишкова вартість – 1200 грн. плюс «поліпшення» – 5200 грн.). Чи варто окремо підкреслювати, що земельна ділянка під тими теплицями (зрозуміло, помітно більшого розміру) відтепер також найближчим часом безумовно буде (мусить бути – а навіщо б тоді город городити?) приватизована «за оціночною вартістю»?

Але повернемося до вивчення синдрому брехливості на прикладах від міської влади.
Нічого вже й згадувати про «Реконструкция сквера на площади Соборной, в центре Житомира, может быть завершена ко Дню Победы. Об этом на пресс-конференции сообщила городской председатель Вера Шелудченко» (див. «Всерйоз про головне» №2 [6]). Паркан у центрі міста, як я й «пророкував», ніде не дівся. Більше того, в міському бюджеті на цей рік передбачено додаткових 900 тис.грн. на цю так звану «реконструкцію»… знову розтягнуть, і залишиться місту, крім непристойно протікаючого фонтану і «лавочки спогадів», ще й «паркан спогадів» про Віру Тимофіївну? Далебі, подібних обіцянок-цяцянок вже стільки пролунало за чотири роки…

Вистачає не менш цікавих, але значно більш небезпечних, прикладів.
Пригадайте, з чого було розпочато перший випуск «Всерйоз про головне» [7]: на 37-й сесії (2-го березня цього року) міська рада затвердила рішення №1171 «Про надання дозволу Комунальному підприємству «Житомиртеплокомуненерго» на отримання кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку під гарантію Житомирської міської ради». У тому ж, першому, випуску було детально викладено зауваження по всім «гострим кутам» згаданого кредитування, включно до його не просто безперспективності, але й очевидної небезпеки суттєвих матеріальних втрат для міста.

Було згадано і прес-конференцію з цього питання, організовану колом фахівців (які саме й приймали участь в незалежному аналізі попередніх умов проекту кредитування), але проведену, з причини виникнення своєрідного тиску на організаторів, особисто мною у переддень сесії.

Натомість участь у прес-конференції прийняли представники міської влади, зокрема, в якості активного опонента – начальник управління муніціпального розвитку, депутат Житомирської міськради Олександр Круківський. Саме він запевнив присутніх журналістів у безпідставності мого твердження щодо відсутності необхідних для розгляду і прийняття подібного рішення проектних документів (до речі, досить чітко передбачених наявними у моєму розпорядженні «Умовами» укладання кредитного договору). Більше того, підкреслив, що як профільні комісії, так і окремі депутати мали і мають можливість з цими документами детально ознайомитися. І не тільки – навіть «Ігор Миколайович, організувавши офіційних запит, може отримати їх копії».

Все це стверджувалося з такою безпосередністю, що я на хвилинку втратив впевненість… мало не повірів… якби цього ж дня не довелося ділитися витицьками інформації, що їх мені вдалося знайти, не лише з працівниками контролюючих органів, але й навіть з окремими членами постійної депутатської комісії з питань бюджету та комунального майна – хоча, формально, без детального вивчення і погодження цією комісією, подібне питання не могло бути навіть винесене на розгляд ради.

Я не настільки наївний, щоб робити запит за відсутності депутатських повноважень – люди стільки не живуть, щоб дочекатися відповіді з такого питання (до речі, вже на другий день, під час дебатів на сесії, прозвучала цікава фразочка про «комерційну таємницю»). Тому копії відповідних документів запросила депутат міськради Зінаїда Стрякіна (вона також була одним з нечисленних противників прийняття такого рішення). І вже 19-го березня (через два з половиною тижні після публічної заяви з боку підлеглого Віри Тимофівни пана Круківського про абсолютну «прозорість» і доступність цих документів) Зінаїда Олександрівна отримала наступну відповідь:

«вони відсутні взагалі»…!



Те, що збрехав Олександр Миколайович… така в нього доля – «член команди». Найстрашніше ж, що 45 депутатів міськради, навіть не поцікавившись що їм підсовують, знехтувавши наданою ще зранку особисто кожному інформаційною довідкою – проголосували за «пустышку». Без жодного сумніву. Завтра пані Шелудченко підкладе їм проект рішення, за яким половину населення Житомира слід віддати у кріпацтво, а другу половину розстріляти – чи стане хтось їй на заваді?

Якщо ж серйозно, без перебільшень… з рішення Житомирської міської ради №1171 від 02.03.2010р.:

2. Директору Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» (Кондратюк С.М.) укласти кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на умовах, визначених у пункті 1 цього рішення, після затвердження тексту кредитної угоди Житомирською міською радою.

5. Уповноважити Житомирського міського голову Шелудченко В.Т. на підписання угоди про надання гарантії зазначеної у пункті 4 цього рішення,
після затвердження тексту угоди про надання гарантії Житомирською міською радою.

6. Укласти з Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» (Кондратюк С.М.) договір про відшкодування витрат міського бюджету, які можуть виникнути у разі виконання міським бюджетом гарантійних зобов'язань. На підписання договору від імені Житомирської міської ради уповноважити міського голову Шелудченко В.Т.


З одного боку – «після затвердження тексту… Житомирскою міською радою», з іншого – «уповноважити міського голову на підписання». Здається на перший погляд – нормальна процедура, але… Є таке поняття – «перевірка провокацією» (в кримінальних колах це називається «пробівка»). Ще восени минулого року робилася спроба винести питання отримання кредиту ЄБРР на розляд ради. З першого разу – не вдалося. Вдалося 2-го березня цього року, причому вдалося – абсолютною більшістю. Що змінилося за цей період, зокрема і в поглядах депутатів? Необхідних, більше того – обов’язкових для розгляду такого питання документів, як вже зрозуміло з вищевикладеного – не існувало ні до першого, ні до другого «розгляду». Тобто ні про яке «вивчили, розібралися, оцінили перспективність» тощо й мови не може бути…?

Чи дізнаємось ми про справжню «ціну питання», яка визначилася саме у цей проміжок часу?

Безумовно, це не лише ті земельні ділянки і об’єкти комунальної власності, про які вже йшлося в попередніх випусках «Всерйоз про головне», але… ви маєте інше пояснення настількі різкій зміні депутатських настроїв? І головне – ви маєте сумнів щодо можливості затвердження будь-якого тексту, якщо останнє голосування підтвердило – а хоча б навіть і «пустышку», ми – «за»?
До речі, я не заради красного слівця вжив словосполучення «будь-якого».
Не знаю, як там в профільних комісіях і у окремих депутатів, а от мені таки вдалося отримати повноцінні копії, датовані 30.04.2010р., зазначених у п.п. 2 і 5 рішення міськради №1171 документів, навіть не дивлячись на інтригуючу позначку «конфіденційний».



Можу й з депутатами поділитися, хоча чомусь впевнений – мало кого з них це зацікавить. Тому, не дивлячись на грізну позначку, поділюсь… з усіма охочими ознайомитися – скани проектів обох договорів (123 сторінки) викладу в Інтернет-мережі. Одночасно, після консультацій з фахівцями, поділюсь і власними коментарям, чому планую повністю присвятити наступний випуск «Всерйоз про головне». Там таки є про що коментувати… волосся дибки встає.

Наразі ж ще один приклад брехливості. З того ж таки питання – «Житомиртеплокомуненерго».

Тоді, 2-го березня, не лише я був шокований, почувши з вуст Віри Тимофієвни: «Моє першочергове завдання як міського голови – це зберегти Житомиртеплокомуненерго для житомирян і залишити його у власності громади» з посиланням на «негарну історію 2007-го року, коли недобросовісні бізнесмени» і тому подібне. Метод «з ніг на голову» – в розрахунку на те, що всі вже забули:

- саме Віра Тимофіївна у 2007-му році привела в місто тих самих «недобросовісних бізнесменів» з Кіровограду і призначила їх представника – Гармаша В.П., на посаду директора КП «Житомиртеплокомуненерго» (той за півроку встиг накеруватись до того, що доведеного матеріалу пізніше вистачило навіть на порушення проти нього кримінільної справи) [8]

- саме пані Шелудченко особисто здійснювала тиск на тендерну комісію, фактично примусивши останню сфальсифікувати результати конкурсу (до речі – між підставними «претендентами»), саме вона вдалася навіть до спроби затвердити договір так званої «оренди» на чудернацькому позачерговому засіданні виконкому, терміново скликаному за годину до початку сесії… [9]

Більше того, 29-го листопада 2008-го року в ефірі «КРОК Радіо» Віра Тимофіївна хоча й визнала: «слава Богу, що тоді цього не відбулося… тепер ми знаємо, що це робити треба зовсім по іншому», але не забула палко подякувати депутату Туфанову за підтримку саме тієї оборудки… оця фраза, я лише зараз, переслуховуючи фонограму того ефіру, звернув на неї увагу: «тепер ми знаємо, що це робити треба зовсім по іншому»…


«ОСТАННІЙ ТРОЛЕЙБУС»

- чи довго залишилося чекати банкрутства ТТУ?

Особисто для меня ця історія розпочалася наприкінці 2006-го року:

Прокурору міста Житомира старшому раднику юстиції КОТЛЯРЧУКУ О.В.
Депутата Житомирської міської ради Іваницького Ігоря Миколайовича

ШАНОВНИЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ.

На пленарному засіданні сьомої сесії Житомирської міської ради п‘ятого скликання, яке відбулося 30.11.2006р., третім питанням порядку денного було винесено і затверджено рішення про ротацію майна комунальної власності, яке знаходиться в банківській заставі.

Звертаю Вашу увагу на те, що крім посилання на порівняльний рівень ліквідності, інших пояснень необхідності такої ротації доповідачем (заступник міського голови Іванов В.Л.) надано не було. Враховучи ж те, що кредит, під який було заставлено частина згаданого майна (будівля кінотеатру "Україна”) є досить сумнівним з точки зору можливості його повернення (кредитні кошти в розмірі трьох мільйонів гривень використано в поточному році на утримання КВЖРЕПів та ЖБК міста), а також те, що саме кінотеатр "Україна” нещодавно змінив орендаря – я маю підстави припустити в такій ротації – заміна в заставі кінотеатру "Україна” на кінотеатр "Космос”, приховану спробу унебезпечити від втрати перший об’єкт за рахунок другого – на користь нового орендаря, особливо враховуючи той факт, що термін повернення відповідного кредиту закінчується 12.12.2006р. (варто додати, що термін повернення кредиту, в заставу по якому раніше було надано к-тр "Космос”, закінчився ще 17.11.2006р., але сума заборгованості по цьому кредиту суттєво менша – 619,6 тис.грн.). З вищезазначеного випливає, що існує усвідомлювана авторами проекту відповідного рішення реальна небезпека втрати щонайменше одного з зазначених об’єктів (у даному випадку – к-тру "Космос”).

Все вищевикладене я висловив на сесії під час обговорення відповідного питання порядку денного, але моє звернення не було взято до уваги. Так само, як і залишилося без будь-якого реагування – як з боку депутатського корпусу, так і з боку міського голови (якому відповідні матеріали було надано майже місяць тому), питання небезпеки втрати
майна і землі, що належать територіальній громаді міста і передані в повне господарське відання КП Житомирське трамвайно-тролейбусне управління. Зокрема термін повернення кредиту, заборгованість по якому станом на 10.11.2006р. складає два мільйони гривень і під який у заставу передано частину депо №2 (в.Вітрука, 11) разом із землею під відповідними будівлями – спливає 28.02.2007р.. Термін же повернення кредиту, заборгованість по якому станом на 10.11.2006р. складає шість з половиною мільйонів гривень і під який у заставу передано депо №1 (в.Ольжича, 1) разом із землею під відповідними будівлями – спливає вже 31.12.2006р.. Варто зауважити, що обидва ці кредити практично безперспективні з точки зору їх повернення, що абсолютно безспірно випливає з наданих на моє звернення пояснень від начальника ЖТТУ Кутішенко С.І. (копія додається) – обидва кредити використано на покриття витрат фонду споживання підприємства при тому, що загальний обсяг тільки споживання на підприємстві перевищує майже вдвічі надходження від реалізації послуг (транспортних перевезень), що не покривається навіть останнім підвищенням тарифів на проїзд у громадському транспорті на 50%. Зрозуміло, що комунальне підприємство ЖТТУ знаходиться фактично на межі банкрутства, і такий стан речей існував вже під час двічі затверджуваного радою збільшення розміру кредитної заборгованості (23.06.2006р. та 7.09.2006р.).

Все вищевикладене, на мій погляд, дає підстави припустити якщо не свідоме зловживання посадовим становищем з боку тих, хто готував відповідні проекти рішень, то щонайменше – службову недбалість, яка може мати наслідками нанесення матеріальної шкоди територіальній громаді міста у особливо великих розмірах через втрату відповідного майна.

Враховуючи вищевикладене, прошу Вас взяти під особистий контроль ситуацію як з вже згаданими кредитами зокрема, так і з іншими – отриманими підприємствами комунальної форми власності за згодою міської ради, в цілому (Довідка про розмір отриманих кредитів по комунальних підприємствах міста додається).


Коротше кажучи, впродовж року двічі даючи згоду на додаткове кредитування КП ЖТТУ, депутати й гадки не мали про те, що вже з 1-го січня будівлі депо №1 разом із землею (в центрі міста – вул.Ольжича, 1) «зроблять ручкою», а за два місяці потому ще й частина депо №2 полине вслід за першим – і все це за 8,5 мільйонів гривень. А депутатам – «до лампочки». Парадокс?.. Виходячи з того, що ви вже начиталися в моїх оглядах – не такий вже й парадокс, більше того – своєрідну приємність відчуваеш, спостерігаючи таку послідовність нинішнього складу міськради: налаштовані від початку каденції на «усьо пофіг» - чого ж від них чекати сьогодні? «Нє пофіг» виявилося прокурору, тому вже до наступної сесії я отримав змогу самовдоволено зітхнути – борги було якимось хитрим чином реструктуризовано, комунальне майно залишилося у власності територіальної громади… Чесно кажучи, я тоді ще був досить наївним, чому й вважав: досить один раз ляпнути по рукам – більше не потягнуться… схаменувся лише у 2008-му.

Про той період і натякати не стану – відсутні конкретні документи, що підтверджували б моє «таємне знання», хоча «в кулуарах» міськради ця інформація обговорювалася більш ніж жваво, особливо відносно досить скандального затвердження тогорічної приватизаційної програми…
Схаменувся, але запізно: вже ж таки «дострибався» зі своїми розслідуваннями – к осені, за поданням «рідної» фракції, мене було відкликано зі складу ради, тому спостерігати надалі цей «цирк» я вже міг лише разом із рештою пересічних городян – «з гальорки».
А вже наступного, 2009-го, року – розпочалася колотнеча.

11.06.2009: "Вопросы банкротства Житомирского ТТУ - лишь дело времени", - заявил на заседании социально-экономического совета заместитель главы облгосадминистрации Николай Черненко. - Житомирское трамвайно-троллейбусное управление по состоянию на 1 июня задолжало своим работникам 3,6 миллиона гривен. Сумма долга работникам ТТУ возросло с начала года почти втрое, части работников не выплачено еще февральскую заработную плату, - констатировал Н. Черненко. Кроме невыплаченной зарплаты, в ТТУ существует еще невыплаченный кредит и 4 миллиона 400 тысяч гривен долга в Пенсионный Фонд." [10]

А 16-го – страйк. Знову ж зізнаюсь: до того я був впевнений – механізм банкрутства ЖТТУ запущено ще у 2005-му, і основа його – штучне недофінансування державних субвенцій на відшкодування втрат від перевезення пільгових категорій населення. Саме у 2005-му з ініціативи новозпеченого губернатора було відповідно змінено структуру перерозподілу цих коштів. Далі – «дело техники». Але страйк, як будь-який форс-мажор, виніс на поверхню інформацію, яка докорінно змінила моє бачення ситуації.



Виявилося, що не лише Держава недоплачує – міський бюджет заборгував ЖТТУ на момент оголошення страйку майже п’ять мільйонів гривень (по відшкодуванню різниці в тарифах та фактичною собівартістю) – впевнено вистачило б на виплату боргів із заробітної плати, що накопичилися на той час. Фактично складається так, що підприємство цілком було б здатне функціонувати самостійно, якби його не душила саме місцева влада! Порівняйте ці п’ять мільйонів з сумою лише виявлених перевіркою КРУ загальних втрат міського бюджету – майже 80 мільйонів гривень саме на той момент за два з половиною попередніх роки? (див. «Всерйоз про головне» №2 [6]). Невже важко було хоча б на ТТУ залишити?... зрозуміло, запитання більш ніж риторичне.
Але й це ще не все. З вісьми з половиною мільйонів за цей же період борги по кредиту підросли до 13,6 млн.грн., а разом з відсотками і штрафними санкціями боргова яма поглибилася майже до 17,3 млн.грн. – і коли заспокоєні виплатою частини заборгованої зарплатні робітники, полегшено зітхнувши, вивели тролейбуси і трамваї на лінії – кредитор подав таки до суду (в кінці липня) заяву «про звернення стягнення на предмет іпотеки» (ті самі депо №1 та частина депо №2). Не маю інформації, як там воно далі розгортається («з гальорки» не дуже добре видно), але, враховучи схильність Віри Тимофіївни влаштовувати гучне шоу навіть з приводу висадки 25-ти зрекетованих у спонсора сажанців магнолій… не маю сумніву – принципово-реальних кроків до покриття кредитної заборгованості не робиться (та й ні з чого).

А те, що робиться – дивує ще більше.
Не менш роздутий у пресі того ж 2008-го року проект закупівлі 4-х нових тролейбусів – здувся, при тому з досить неприємним запахом: ні тролейбусів, ні грошей, сплачених наперед…



ТОВ «Українські комерційні автомобілі» - офіційний дистриб’ютор продукції «ЛАЗ» і дивним збігом обставин єдиний учасник конкурсу на постачання тролейбусів, замість 4-х новеньких машин у передбачений термін з впевненою легкістю «поставляє» листа «про неможливість поставки», а 2 млн. 337 тис.грн. (53,7% договірної суми) залишає собі… КП ЖТТУ, «з огляду на ситуацію, що склалася та об’єктивні причини», погоджується на зміну графіку поставки… знову замість тролейбусів – лист про «неможливість»… Втретє «Постачальник» просто не відповів. Але не так легко здаються наші «герої» - вже 18.05.2009р. було подано позов від КП ЖТТУ до ТОВ «УКА», грізний такий позов: про розірвання договору та повернення коштів… про які фінансові санкції ви говорите? отямтеся – ніхто нічого повертати, схоже, і не збирався.

Звичайно, формально – все «чікі-пікі»: тендер, Договір, позов – не причепишся. Формально.
З іншого боку – "звідки було знати" тому ж таки заступнику міського голови пану Гундичу, що майбутній Постачальник майже одночасно заявився на тендери ще в кількох містах? (за інформацією з компетентних джерел – до 9-ти). І що «неможливість поставки» - факт, бо «ЛАЗ» відповідних машин просто стільки не виробляє? А те, що на офіційному сайті ТОВ «УКА» розміщено інформацію про лізінгову програму, хоча нам з якогось дива втюхують договір з 50-ти відсотковою попередньою оплатою?

«Жуліки!» - б’є на сполох Ігор Петрович, і затихає.

«Жуліки» - підтверджує Віра Тимофіївна, і сумно хитає головою.

Чи повернеться у кого язик запідозрити їх у співучасті?

Борони боже, чи ж ми не люди, чи ж з нами не трапляється? Як наспівував на всю країну відомий нардеп: «Я то думав, що я пукнув, а я просто вср**ся»… то й що з того, що «керівник»? що «наслідки»? з кожним буває.

Як ви вважаєте, який господар для міста кращий: безвідповідальний дурень, чи хитрий крадій? Ну, не для міста, хоча б взагалі… може той, що краде – як не людям, то хоча б йому від цього зиск – все ж «не пропало добро»?.. а може дарма я переймаюся? може і наше – не пропало?

14-го травня зателефонував до мене чоловік. Представився коротко: «Михайловський». Висловив претензію стосовно публікації («Всерйоз про головне» №4 [5]) про спробу передачі приміщення дитячого садка за адресою Старий бульвар, 22 (750,5 кв.м) у власність релігійній громаді Свято-Михайлівського кафедрального собору УПЦ КП, - посилаючись на наступне: «Отець Богдан відмовився іще в той час, коли запропонували це діло».

Чекайте, перепитую, - у проекті рішення написано: «розглянувши звернення».

Так «ви просили», чи «вам запропонували»? Хто бреше? І з якою метою? За сім хвилин бесіди [11] зійшлися на тому, що треба цю справу «вивести на чисту воду», тому мені за кілька днів буде надано копію відмови… Ніхто, звичайно, нічого мені не надав, і більше з цього питання не потурбував. Може то й ніякий не Михайловський був? Тим більше, що я навіть і не знаю, хто такий Михайловський… хоча з радістю публічно забрав би назад свої слова: «що ремствувати на владу, коли вже й попи «тягнуть»?»… і знову сумнів залишився…
Добірку вміщених матеріалів зробив і прокоментував координатор Житомирського Антикорупційного Руху, екс-депутат Житомирської міської ради п’ятого скликання, головний редактор «КРОК Радіо» (102,2МГц)
Ігор Миколайович ІВАНИЦЬКИЙ.
Довідки та пропозиції: тел. 47-00-60, 413-714; вул.Домбровського, 86, секція 257, «КРОК Радіо» (в робочі дні).
Посилання на використані матеріали:
[1] http://zhzh.info/news/2010-05-14-7337#ent72107
[2]
http://zhzh.info/news/2010-05-14-7337#ent72106
[3]
http://zhzh.info/news/2010-05-14-7337
[4]
http://zhzh.info/news/2010-05-20-7367#ent72683
[5]
http://zhzh.info/publ/12-1-0-2195
[6]
http://zhzh.info/publ/12-1-0-2094
[7]
http://zhzh.info/publ/12-1-0-2093
[8]
http://zhzh.info/publ/12-1-0-288
[9] http://zhzh.info/publ/12-1-0-284
[10]
http://zhzh.info/news/2009-06-11-5207
[11] http://krokradio.zt.ua/audio/20100514_16-12-48.mp3
Автор: Іваницький Ігор Миколайович http://krokradio.zt.ua/igor.htm
Игорь Иваницкий | 22.05.2010 | Просмотров: 7762 | корупція, ТТУ, міський голова, приватизація, теплокомуненерго
Редакция "Журнала Житомира" может не разделять точку зрения автора статьи
и ответственности за содержание материала не несет.
Обратите внимание:
Комментариев: 12
Iваницький
1 Iгор Миколайович (Iваницький)   • 23:32:53, 22.05.2010
+9

Тяжелый текст, я знаю. Не "литературный", как не пытайся... ну, не для развлечения сие всё. А так хотелось бы писать легко, весело... "и на телеге, с девками, туда и обратно"... думаете, легко быть ассенизатором?
Korvin
12 Корвін (Korvin)   • 23:14:08, 26.05.2010
-7

Да читают люди, кому не все равно, не волнуйтесь.

Я бы только вот эти вот [х] - сразу делал бы линками, а не сносками. Очень неудобно за пруфами ходить.

OldBoys
2 OldBoys (OldBoys)   • 14:59:14, 25.05.2010
+6

Текст не тяжёлый для тех кто {{censored|~~~}}
Ответ: Не стану спорить, всё так. Но здесь я ещё могу как-то развернуться, в печатном же варианте - дефицит места постоянно душит: хочется максимально документы сохранить читаемыми - в результате приходится объединять абзацы основного текста... беда... спасибо за совет в личку - посмотрю.
McSym
11 Максим (McSym)   • 21:51:42, 26.05.2010
+1

Верно! Асилил всьо! Так и хочецца сказать: Ай да Пуш..., т.е.Игорь, ай да МОЛОДЕЦ!!! :)))
Жаль жЫтомирцы хлипковаты для того, чтоб вогнать Пеликанше осиновый кол, куда нада. Ну да ладно - тюрма ее вылечит :)))
woland
3 Влад (woland)   • 22:32:05, 25.05.2010
-4

Ігоре Миколайовичу, а Ви ображаєтесь на те, що вас ніхто не помічає? ))
Iваницький
4 Iгор Миколайович (Iваницький)   • 11:00:01, 26.05.2010
+3

Ні (кому цікаво - все добре "помічають" ;))
woland
5 Влад (woland)   • 13:12:50, 26.05.2010
-1

ага, тобто проект початково розрахований на дуже вузьке коло, так? )
Iваницький
7 Iгор Миколайович (Iваницький)   • 13:53:32, 26.05.2010
+2

Здається, я ще після першого випуску це підкреслював?
woland
9 Влад (woland)   • 14:37:19, 26.05.2010
-1

Аа-а, я ж казав, а мені не вірили...)
А нафік тоді роздача з наметів Засланського? Для устрашенія їжачка? ))
Iваницький
10 Iгор Миколайович (Iваницький)   • 15:29:26, 26.05.2010
+1

Можете й ви взяти певну кількість та рознести по хатам, чи просто на вулиці роздати - я ні від чиєї допомоги не відмовляюсь (до речі, перед останньою сесією комуністи попрацювали - краще за них, певно, ніхто не впорався б - досвід).

Довідково:
Згадане вами "вузьке коло", дякувати Богові, досить рівномірно розпорошене практично в усіх "прошарках" - а ті, що "читати вміють", решті вже якось "своїми словами" донесуть ;)))

Makedonskii
6 Александр (Makedonskii)   • 13:49:59, 26.05.2010
+1

Отмена с переносом выборов была просто манной небесной для наших "героев" - заканчивают то, что не доделали раньше. Стахановцам не снилось. Ну и про курорты не забывают
Iваницький
8 Iгор Миколайович (Iваницький)   • 14:02:04, 26.05.2010
+1

Вот ещё интересный материал:
http://zhzh.info/publ/4-1-0-2235
перекликается с последней темой в этой подборке.
Ахтунг! Только "для тех кто умеет читать"!

Читайте также:


Новости сегодня:


Распродажи интернет-магазинов