Війна з Московщиною (большовиками).

"Сьогодні підійшли германські частини і злучились з нашими." - без комментариев.

А в 41-м я так понял немецкие освободители вернулись спасти страну от большевиков.

А в 1941 німецькі "визволителі",прийшли щоб вигнати радянських "визволителів", які "визволили" Україну в 1939.

В 1939 поділили Польщу, а не Украіну. Який же ти неук.

Ну, а как же, любий брате Ганс :)

Так у них была случка? А детишек потом как назвали? :-)

Поданий матеріал доказує, що відбувалась загарбницька російсько-українська війна з залученням союзників,і аж ніяк не громадянська,про що українцям намагаються нав'язати окупанти.

Поданий матеріал свідчить що ти неук. Покажи де в цьому матеріалі йдеться про російськй війська.Може це "...окремі групи червоно-гвардійців переважно місцевих."

Ваші коментарі свідчать, що Ваше улюблене слово "неук", ось тільки де Ви винайшли "що йдеться про російські війська", йдеться про російсько-більшовицьку війну проти України.А колоборанти були і втой час,і завжди коли загарбники тікають,вони кидають свїх прислужників.

1.vik1981. Якщо звернути увагу на дату та газету яку видавав ЦК Української Селянської Спілки. То потрібно знати, що скликаний Селянською Спілкою 2 Всеукраїнський з'їзд відбувся 21-23 травня 1918р., він висловив протест проти втручання німців в українські справи.(Енциклопедія українознавства).

Та німцям той протест був до ср*ки, вони робили свою справу. А купка чуваків з так званої Української СС тупо лизала їм ж*пу і підтявкувала, в надії що і їм колись перепаде якийсь ласий шматок. Визволителі млін.

Трактувати що кому, і до чого було, та хто кому щось лизав, навіть те хто лиже сьогодні мало кого цікавить. Мова йде про загарбників. І події висвітлені людиною яка бачила все на свої очі.

Давно усім зрозуміло, що для Вас німці були визволителями. Тільки мій покійний дід, під час другої ВВ стріляв німців-загарбників і їх союзників, захищаючи свою рідну землю та родину.
І трактую я свою думку з його слів - людини яка теж бачила все на свої очі.

Воля - це коли ти визволив себе сам, коли ти визволив інших - ти їх поневолив.

На № 17 Шановний пане. Якщо Ви наберетесь терпіння та дочекаєтесь наступних публікацій на цю тему, запевняю, що і Ваша точка зору кардинально зміниться. Зараз же це називається "комуняцька агонія". Матеріали викладаються без виправлень, подається точка зору пересічного українця того періоду. А думку складати Вам - хочете читайте, хочете - ні. Запевняю Вас, історія не така беззаперечна, як уявляєте Ви. Я вам даю факти - наведіть мені протилежне, і ми сформуємо думку. Як би я міг викласти всі матеріали того періоду! Далі буде!

Шановний, паном можете називати себе, якщо ви таким почуваєтесь.
"Комуняцької агонії" у мене немає, а ваш діагноз наведений у коментарі наступної публікації вашого ж блогу.

Дякую. А ким себе почуваєте Ви? І що, Ви вважаєте, що доносити правдиву історичну інформацію без викривлень - це шизофренія? Ви щось заплутались в медичних термінах.

И тебя вылечат, и меня вылечат...

-- Позвольте, по каким же материалам вы готовились?

-- Он, наверно, выписывал немецкий журнал "Ярбух фюр психоаналитик унд психопатологик"

5. Ставлячи подібне запитання, складається враження що Ви читаєте тільки свої коментарі та насолоджуєтеся ними, Ви могли б обмінюватись подібними коментарями між собою в інший спосіб(наприклад надсилати один одному особисті повідомлення).
Тому що в поданому матеріалі є не тільки посилання, а й збережено стилістику.

Непристойными словами не выражаться!!!!!

Іван Багряний
Уродженець Сумщини. Письменник, 1930-го року був названий у комуністичній пресі "співцем куркульської ідеології". 1932-1937 рр. - ув'язнений і на засланні на Далекому Сході. 1938-1940 рр. - повторне ув'язнення. Під час війни - в українському підпіллі. З 1945 р. - в еміграції в Німеччині. Засновник Української революційно-демократичної партії, редактор газети "Українські вісті". Помер 1963 р., похований у м. Новий Ульм
Я один із тих сотень тисяч людей-українців, що не хочуть вертатися додому, під більшовизм, дивуючи тим цілий світ.

Я є українець, робітник з походження, маю 35 років, уроджений на Полтавщині (тепер Сумщина), зараз живу без сталого житла, в вічній нужді, никаючи, як бездомний пес, по Європі, утікаючи перед репатріаційними комісіями з СРСР, що хочуть повернути мене на "родіну".

Я не хочу вертатись на ту "родіну". Нас тут сотні тисяч таких, що не хочуть вертатись. Нас беруть із застосуванням зброї, але ми чинимо скажений опір, ми воліємо вмерти тут, на чужині, але не вертатись на ту "родіну".

Я беру це слово в лапки, як слово, наповнене для нас страшним змістом, як слово чуже, з таким незрівнянним цинізмом нав'язуване нам радянською пропагандою. Більшовики зробили для 100 національностей єдину "совітську родіну" і навязують її свою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР.

Вони її величають "родіна" і ганяються за нами по цілому світу, щоб на аркані потягти нас на ту "родіну". При одній думці, що вони таки спіймають і повернуть, в мене сивіє волосся, і вожу з собою дозу ціанистого калію, як останній засіб самозахисту перед сталінським соціалізмом, перед тою "родіною".

Для європейців і для громадян всіх частин світу (крім СРСР) дивно й незрозуміло, як-то може людина утікати від своєї Вітчизни і не хотіти вертатись на неї. То, мабуть, великі злочинці, що бояться кари за великі гріхи перед своєю Вітчизною?

Мабуть, тому до нас ставляться з такою ворожістю.

Дійсно, тут є чому дивуватися для тих, для кого слово "Вітчизна" наповнене святим змістом. Що може бути милішого за Вітчизну, за ту землю, де народився і ходив по ній дитячими ногами, де лежать кості предків, де могила матері.

Для нас слово "Вітчизна" також наповнене святим змістом і може більшим, як для будь-кого іншого. Але не сталінська "родіна". Мені моя Вітчизна сниться щоночі. Вітчизна моя, Україна, одна з "рівноправних" республік в федерації, званій СРСР.

Я не тільки не є злочинцем супроти своєї Вітчизни, а, навпаки, я витерпів за неї третину свого життя по радянських тюрмах і концтаборах ще до війни.

Вона мені сниться щоночі, і все ж я не хочу нині вертатись до неї.

Чому?

Бо там більшовизм.

Цивілізований світ не знає, що це значить, і може навіть не повірити нам. Та, слухаючи нас, мусить поставитися до того уважно. Ми прожили там чверть століття, а, говорячи тепер страшну правду про тамтешній світ, ми робимо це з повною свідомістю, що ставимо під загрозу смерті-терору і каторги всіх наших близьких і рідних, що ще залишилися там і що на них Сталін буде виміщати свою ненаситну злобу і кровожерну зненависть до нас, українців.

Одначе це не спиняє нас від бажання розказати світові хоч частину тієї страшної правди, що жене нас по світах крізь нужду, холод і голод геть далі, як страшна примара, - правди про "родіну", про країну сталінського соціалізму і про нашу українську трагедію в ній.

1946.
http://starog1.ucoz.ru/news/bo_tam_bilshovizm_civilizovanij_svit_ne_znae_shho_ce_znachit/2011-03-16-184

Ну и нудота ,прямая противоположенность Коцюбинскому .От того два предложения понятных подряд не выходит .
А здеся кладезь ,можно бессонницу лечить потоком ,в группах и целыми стадионами.