Про міську владу

Так, міський голова Житомира поміркований ліберал, нерішучий при ухваленні рішень і - за що ніколи не сприйму його, як голову українського міста - московит. Московит за мовою, звідки виникає і вся решта переконань. 
Останнім часом масовані нападки на нього та міську раду лише посилились. Нападки від різних груп, організацій, окремих осіб, але на моє переконання, мають один-єдиний центр керування, назва йому - ЖНР.
Щоб не зробила міська влада на чолі з головою - все погано, все не так, а треба було ось те, а треба було ось так. І все це розганяється апчєствєнніками, на яких тавра немає куди вліпити.
Між иншим, не побоюсь сказати - це НАЙКРАЩИЙ міський голова та НАЙКРАЩА міська рада зі всих попередніх.
Саме ця міська рада на чолі з головою провела рішучу декомунізацію в місті, саме ця рада почала наводити лад в безмежному базарі, яким став Житомир, саме ця влада звернула увагу на рекламу, якої було понапихано так, що можна вбитись навіть на хідниках головою об рекламний стовп. Почала з'являтись українська національна пропаганда.
Ця рада взялась збудувати пам'ятник О.Ольжичу, рішення про який ухвалене ще в 2007-му і попередні дві каденції так і не захотіли його втілити.
Ця рада нарешті почала розгрібати авгієві стайні транспортних перевезень міста. Стані ці, до речі, виглядають як штучно засмічені попередніми владами. Ця рада робить спроби оновити парк транспортних перевезень міста та диверсифікувати його, що зустрічає шалений спротив. 
Ця влада, на чолі з міським головою, вперше намагається порахувати реальну кількість пасажирів, вирішити проблему пільговиків та направити грошові потоки від перевезень не в чорну касу, для чого встановлює електронні засоби обліку
Окремо відзначу встановлення сучасних односторонніх світлофорів як прогресивне рішення - проти цього піднялась вся гопота, яка звикла не виконувати в Україні ПДР. Тобто, кожен крок сприймається як ворожий.
Нарешті, ця рада з цим головою вирішила і почала оновлювати і покращувати місто, викорінювати той совковий стиль та вигляд. Почали реконструювати вулиці, викидаючи смердячий кривий порепаний асфальт з хідників і замінювати його бруківкою. Отут було робити для апчєствєнніків - там не так лежить, там не так підрізали, там не такий колір - бігали і наглядали за кожною плиткою замість допомоги в своєму місті. Виглядає як звична практика москвинів - чимдуж в гівно, ні порядку та красі. Зазначу, що десь так і є, бо більшість цих апчєствєнніків складають московити, члени колишньої влади ригів, які втратили корито.
Так, не все ідеально, не все гарно, не все чисто. Але пішов процес і це найважливіше.
Бажаю успіху панові Сухомлину та його команді. І пси нехай гавкають, на караван то не впливає.

Ще одне. Завжди говорив - при боротьбі з владою не боріться проти Української Держави. Тому розумійте цю межу.