Коли люди отримують звання і нагороди за дії чи подвиги, котрих вони не звершували, ще можна зрозуміти, бо в Державі, котру 23 роки будували «чесні» політики та захищали «відважні» силовики,можливо купити все, але деякі ситуації заставляють заглибитися в культурний шок навіть наше звикле до ганебних явищ суспільство.
На жаль, минули ті славетні часи, в які офіцери, зганьбивши себе брехнею, завершували свій життєвий шлях кулею в скроню.
Деякі нинішні офіцери, нажаль, не служать Державі та Народу України, їм нічого не відомо про честь та козацьку славу, напевно і присяга для них нічого не вартий папірець… Та й віра в Бога - це лише брутальне позерство, лише намагання прикрити своє справжнє обличчя за маскою духовності…
Нещодавно до моїх рук потрапив поліграфічний агітаційний матеріал вельмишановного пана Развадовського Віктора Йосиповича. Ця людина з бездоганною репутацією, і, безперечно, чесними очима звертається до виборців зі сторінок цього чудово виконаного та віддрукованого буклету із закликами «ДОВІРЯЙ СПРАВАМ», а сам Віктор Йосипович зазначає: «Я завжди був чесним та послідовним з вами. Мабуть, саме тому ви повірили мені та підтримали на виборах до парламенту».
Я не хочу сумніватися в словах справжнього чоловіка та генерал-полковника міліції, навіть коли він звертається до виборців на «ви» з маленької літери. Більше того, я хочу йому вірити, і вірю, але є маленьке «але»…
Заслужений юрист України, Развадовський Віктор Йосипович у розділі буклету «Благодійна та суспільно-політична діяльність» відзвітував виборцям, що ,напевно, ним надається постійна матеріальна допомога храмам на будівельно-ремонтні роботи взагалі, і, конкретно надана така допомога Свято-Юріївській церкві, що по вулиці Черняховського в місті Житомирі.
Вищевказаний буклет прочитав Отець Ігор, настоятель Свято-Юріївського храму. І мене, і отця та релігійну громаду, віруючих людей обурила зухвала брехня, написана у вказаній агітці, а ще більше- «подачка» від «наближених до Развадовського», надана після виниклого казусу. Бо всім відомо, що названу церкву допоміг побудувати я, Володимир Кропивницький, та моя родина.
Закон України «Про вибори народних депутатів України» в статті 6 чітко і безапеляційно декларує, що Вибори депутатів є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється. А стаття 74 цього ж Закону забороняє проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів, бо це є непрямим підкупом виборців.
Розумію, що ця прикра ситуація потребує свого вирішення і пан генерал, як мужня людина, знайде слова, факти і аргументи, щоб пролити світло на цю «темну» справу та розтлумачити громаді округу №67 рівень своєї «допомоги» церкві та «привоз» двох тисяч гривень.
Не дивлячись на людський закон, Закон, котрий міняють під себе депутати від виборів до виборів, є вічний закон моралі. Закон Божий, що в заповіді дев’ятій закликає: «Не збреши»!
Мені, як патріоту, не хотілося б перетворювати дану прикрість на судову тяганину або звертатися до правоохоронців, а лише - дізнатися правду…
Володимир Кропивницький
-Криваві події 2013-2014 років;
-зубожіння, коли приходячи за продуктами ми розуміємо, що за наши гроши, нам жити все гірше і гірше.
І гасло "Партії регіонів"- "Україна для людей" перетворюється на: Україна для купкі людей- для депутатів, для їх рідні, для славнозвісних друзів...
Пан Развадовський- виглядає "Богом".
Його гасло:
Вибори їдуть- Виборці ідуть.
Тільки пан Развадовський йде в Раду, тропинку вже дуже добре знає, а виборці йдуть в яму (фінансову, продовольчу, кредитну).
Развадовський залиш нас у спокої, навчись вже поважати виборців, дай нам можливість зробити зміни в країні, щоб ми мали змогу жити гідно.
Йди геть пан Развадовський, досить тобі знущатися над народом України.
Це "ВИБОРИ", а не нав'язування кандидатури "єдиного і неповторного".
Цього разу переможе не диктатор, а людина яку народ обере вільним волевиявленням.
По-друге, "нажаль" пишеться окремо: "на жаль", слово "Отець" пишеться з малої літери, а знаки пунктуації в тексті проставлені не там, де повинні бути.
По-третє, Декалог не має заповіді "Не збреши", а є заповідь «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!», або "Не послу́шествуй на дру́га своего̀ свидѣ́тельства ло́жна".