| ЖЖ » Новини » Суспільство і влада » 2024 Ноябрь 21 » 16:57:29 |
Голодомор 1932–1933 років: історія, факти та значення для українців
День пам’яті жертв голодоморів – це особлива дата в історії України, яка нагадує нам про одну з найжахливіших трагедій XX століття. Остання субота листопада стає днем скорботи, вшанування та глибоких роздумів про долю мільйонів людей, які стали жертвами голоду, спричиненого тоталітарним режимом. Це не лише день пам’яті, але й символ національної єдності та боротьби за історичну справедливість.
Історичний контекст
Голодомор 1932–1933 років – одна з найбільших трагедій в історії українського народу. Цей штучно створений голод, організований радянським тоталітарним режимом, призвів до загибелі мільйонів українців. Основними причинами стали політика колективізації, примусове вилучення зерна та репресивні дії, спрямовані проти селянства, яке становило основу українського суспільства.
Офіційні документи та численні свідчення жертв показують, що Голодомор був свідомим актом геноциду. Села позбавляли їжі, блокували так звані "чорні дошки" — списки населених пунктів, мешканців яких карали голодом за невиконання нереалістичних хлібозаготівель. Унаслідок цього загинуло, за різними оцінками, від 7 до 10 мільйонів людей, включаючи дітей та літніх людей.
Основні факти про Голодомор в Україні
| Категорія |
Деталь |
Коментар |
| Кількість жертв | 7–10 мільйонів осіб | За різними оцінками, серед них близько 3 мільйонів дітей. |
| Дати трагедії | 1932–1933 роки | Найжорстокіший період розпочався восени 1932 року й тривав до літа 1933 року. |
| Причини | Примусова колективізація, вилучення продовольства, репресії | Політика радянського режиму була спрямована на придушення національного спротиву селянства. |
| День пам’яті | Остання субота листопада | Цей день встановлений для вшанування жертв на національному рівні. |
| Світове визнання | 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом | Підтримка української діаспори відіграла ключову роль у міжнародному визнанні трагедії. |
| Традиції | Запалювання свічки, хвилина мовчання, меморіальні заходи | Акція "Запали свічку пам’яті" є символічним жестом, який об’єднує українців у всьому світі. |
Традиції вшанування
В останню суботу листопада українці відзначають День пам’яті жертв голодоморів. Головним символом цієї дати є акція "Запали свічку пам’яті". О 16:00 громадяни запалюють свічки у своїх вікнах, як знак скорботи та шани мільйонам невинно вбитих.
Також по всій Україні проводяться меморіальні заходи: молебні, виступи істориків, освітні акції та тематичні виставки. У школах організовуються уроки пам’яті, де учні дізнаються про події 1932–1933 років, читають спогади очевидців та переглядають документальні фільми.
Значення для сучасної України
Вшанування пам’яті жертв Голодомору має глибоке значення для української ідентичності. Ця дата нагадує про важливість національної єдності та збереження історичної правди.
Попри численні спроби заперечити або применшити масштаби трагедії, Україна досягла значного прогресу у міжнародному визнанні Голодомору як акту геноциду. Десятки країн уже офіційно визнали цей факт, що сприяє утвердженню історичної справедливості.
Для сучасного суспільства цей день є не лише шаною минулому, але й попередженням про небезпеку тоталітаризму, агресії та втрати свободи. Відновлення історичної пам’яті — це внесок у формування свідомого та відповідального громадянства.
Ця стаття нагадує, що пам’ять про жертв Голодомору — це не лише скорбота, а й обов’язок перед майбутніми поколіннями.
Пам’ять про Голодомор – це невід’ємна частина нашої національної свідомості. Вона нагадує нам про цінність свободи, гідності та людяності. Вшанування жертв цієї трагедії не лише об’єднує українців, але й слугує важливим уроком для всього світу. Запалюючи свічку пам’яті, ми не лише вшановуємо загиблих, а й підтверджуємо свою готовність берегти історичну правду та будувати майбутнє, засноване на повазі до людського життя.
11 фото про вшанування жертв Голодомору
На відкриття та освячення монументу до столиці США тоді з’їхалися тисячі українців з різних штатів, а також американці українського походження.
Участь у церемонії взяв президент України Петро Порошенко (через відеозвернення) та його дружина Марина, яка була присутня особисто. Американські урядовці та представники дипломатичного корпусу теж долучилися до відкриття.
Автором пам'ятника стала американка українського походження Лариса Курилас.
Вона складалася з десятків експонатів, зокрема, з родинних архівів самих співробітників музею. До неї увійшли предмети побуту українського селянства початку ХХ століття, світлини, плакати, накази, звіти, статистичні дані про жертви...
За допомогою цих речей та документів дослідники мали на меті об’єктивно та неупереджено висвітлити болючі сторінки цієї трагедії.
«Усі ці люди перейшли через страшні часи, але не зламалися, і саме завдяки їм ми можемо казати, що, попри мільйони вбитих, Голодомор не зламав Україну», – наголошував тоді директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
До неї увійшли інформаційні звіти членів ОУН, матеріали і документи з фондів державного архіву області та обласної бібліотеки, дослідження істориків, краєзнавців, газетні публікації та спогади очевидців. Вміщено мартиролог жертв Голодомору та тифу – понад три тисячі прізвищ.
Скульптура заввишки понад 2 метри і шириною 65 сантиметрів виготовлена із каменю жовтого трахіту, що, за задумом митця, символізує колір пшениці.
Пізніше, у вересні 2017-го, в Італії також організовували виставку «Вбиті голодом. Забутий геноцид українців, 1932–1933», яка складалася зі скульптур і картин італійського митця Армандо Лекки.
До того, як сценарій фільму потрапив у руки акторів, вони зізнаються, ніколи не чули про голод в Україні 1932-1933 років – ні у школі, ні з книжок, ні в кіно.
Із комерційних міркувань фільм зробили англомовним. Майже всі актори – з Великої Британії та Канади. У головному складі – двоє українців: Остап Ступка та Олександр Печериця з київського театру імені Івана Франка.
Книга почала привертати увагу у західних країнах ще до своєї офіційної появи, вона розповідає деталі Голодомору 1932-1933 років в Україні – однієї з найбільших трагедій в історії людства, яка забрала життя мільйонів людей.
Епплбаум порушує одне з найголовніших питань – чи був цей голод геноцидом українського народу.
В експозиції були представлені оригінали та фотокопії архівних документів, які розповідали про голод в регіоні, його передумови, спротив селянства та його наслідки.
Також експонувалися газетні публікації, фотографії, плакати тих років та офіційні документи – директиви керівних органів ЦВК і РНК СРСР влади СРСР і УРСР, які стосувалися Дніпропетровщини, вказівки про посилення репресій при виконанні намічених планів заготівлі продовольства.
Центральне місце пам'ятника зайняла скульптура українського митця Петра Дроздовського «Гірка пам’ять дитинства», яка пов’язує цей меморіал із іншими подібними пам’ятниками в Україні й інших країнах.
У церемонії відкриття взяли участь, зокрема, мер Торонто Джон Торі, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд та перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.
Унікальну знахідку та розсекречені документи кримінальної справи продемонстрували у Києві напередодні 85-х роковин Голодомору.
Тэги: