Енергоефективність - внесок кожного: від домогосподарств до держави

Впродовж останнього року піднялись тарифи на всі енергоносії та комунальні послуги. Слова енергоефективність та економія вже як слова-паразити у всіх чиновників.

На паперах ми вже давно почали жити енергоефективно. Ще за часів мера Дебоя Житомир отримав статус найенергоефективнішого міста України.

Впродовж останнього року піднялись тарифи на всі енергоносії та комунальні послуги. Слова енергоефективність та економія вже як слова-паразити у всіх чиновників.

На паперах ми вже давно почали жити енергоефективно. Ще за часів мера Дебоя Житомир отримав статус найенергоефективнішого міста України.

Та ситуація в даній сфері залишається сумною.

Та ситуація в даній сфері залишається сумною. Маю багато персонального скепсису, щодо енергоефективності по українськи. Ми гарно передираємо європейські практики, а потім успішно завалюємо їх українськими підходами. Для успішної реформи в галузі енергоефективності потрібно дві складові: чітка політика держави, мотивація споживачів. І ці компоненти успіху, як ніколи взаємопов’язані, адже фактично один забезпечує інший – підняття тарифів мотивує економити, запит суспільства стимулює владу до дій.

Економія з боку споживача чи як платити менше при піднятті тарифів.

В даному випадку під споживачем маєтеся на увазі домашнє господарство – звичайне обслуговування власної домівки. Для простого і наочного прикладу покажу статистику власних витрат. Маючи звичку вести облік витрат на споживання комунальних послуг, в кінці року порівняв затрати 2013 та 2014 років. Однокімнатна квартира, площею 33,6 м.кв. в якій проживає 3 персони.

За даними держкомстату обсяги наших витрат мають повне право претендувати на звання середньостатистичного. Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство складають 3814 грн., а частка витрат на комунальні послуги в 2013 році становила 9,5%, тобто приблизно 360 грн на місяць, або 4350 грн на рік.

По підсумках минулого року, сума витрат на комунальні платежі нашої родини склала 4201 грн., а в 2013 – 4099 грн. На перший погляд результат не вражає, але є одразу два але, які балансують одне одного:

А) підняття тарифів;

Б) вжиті заходи з енергоефективності.    

Тарифів на комунальні послуги для домогосподарств м. Житомир зросли у наступних розмірах (таб. 1)

Таблиця 1

З врахуванням такого подорожчання сума платежів мала б вирости на 1005 грн, але фактично, як бачимо сума по платіжках зросла лише на 102 грн. Запорукою такого, відносно не болючого сприйняття збільшення вартості стали заходи з енергоефективності. Зокрема, встановлення лічильника на газ дало можливість заощадити 329 грн, а одночасна заміна всіх ламп в квартирі на енергоефективні призвела до номінальної економії в 94 грн. (Рис. 1.)

Рис 1. Інфографіка витрати домогосподарства

В 2014 оплата послуг, що базуються на енерговитратах (електроенергія, газ, опалення) склали 56% в структурі витрат на комунальні послуги. В 2013 році ця ж частка становила 64%. Таким чином чітко видно, що частка витрат на енергоносії істотно зменшилась, як фактично так і відносно решти платежів. Трохи дорожчими є заходи з теплозбереження, але немаючи засобів обліку тепла та будучи залежним від централізованої системи теплопостачання це втрачає сенс.

Витрати на водопостачання та відведення також залежні від наявності засобів обліку, що в свою чергу стимулює вдаватись до заходів ефективних витрат. Категорично складнішою є ситуація з оплатою утримання будинків та вивезення сміття. Так вплив на вартість цих послуг з боку споживача за нинішніх умов вкрай обмежених відсутня будь-яка мотивація та практична можливість до економії.

Висновки два:

Якщо хочеш зекономити – обліковуй та контролюй споживання енергоносіїв.

Навіть здорожчення тарифів може пройти не відчутно, якщо зекономлені кошти інвестувати в модернізацію та ефективність.

Якщо в сприйнятті споживачів енергоефективність, в переважній більшості випадків, є банальною економію коштів в гаманці, то для держави це принципова задача.

Напрям на енергоефективність: Перспективи для міста.

На відміну від звичайних будинків певні кроку в даній сфері вже роблять ОСББ Житомира бо мають на то можливості, а головне значно більшу мотивацію, так як ефективні власники вже усвідомили, що зберігають свої кошти та майно.

ОСББ проводять заміну вікон в під’їздах на пластикові, заміну вхідних дверей, заміну ламп розжарювання на енергозберігаючі та встановлення добового таймеру автоматичного керування освітлення сходових клітин, утеплення мереж опалення тощо

Звісно що таких будинків у нас не багато, але на думку начальника управління муніципального розвитку міськради Артем Ражев це старт непростого процесу.

Два житомирські ОСББ в результаті участі у Всеукраїнському форумі ОСББ, який проходив минулого місяця у м. Львові отримали можливість провести якісний енергоаудит будівель. Це дасть можливість ОСББ знати, над чим працювати далі

Певною проміжною ланкою між безпосередньо мешканцями міста та державою є міська влада.

За рахунок виділених з бюджету коштів в 2012 році у 2х будинках проведено теплоізоляцію. (рис.2.) Подібна практика є не дуже ефективною і скоріш шкідливою.

Рис. 2. Фото будинку №73 по вул.Київській, на утеплення якого витратили близько мільйона бюджетних гривень.

Взагалі вплив влади на житловий фонд покищо є досить опосередкованим, та ми можемо бачити спроби підвищити енергоефективність комунальних підприємств та закладів.

Найбільша економія зафіксована в комунальних підприємствах, де активно проводилась робота по переведенню котелень на альтернативні види палива. Так, лише впродовж останніх кілької місяців, введено в експлуатацію дві котелні на альтернативному паливі, що обслуговуватимуть профтехучилища міста Житомирі. До таких прикладів можна віднести і утеплення будівлі дитячого садка № 21 м. Житомира. (рис.3.) Від реалізації цього проекту, вартістю 2,8 млн. грн., передбачається, що місто матиме щорічну економію на рівні 800 тис. грн. У міській лікарні відбулось відкриття котельні, обладнаної високотехнологічним котлом марки Kriger, який працює на місцевих видах палива. скоротити використання енергоресурсів.

Рис 3. Будівля дитячого садка № 21.

За рахунок коштів з ЄБРР та Фондом Е5Р передбачається, шщо місто зможе зекономити обсяги споживання газу, знизити викиди СО2 та інших шкідливих речовин, і також в цілому підвищує якість послуг ЖТКЕ. 

Одним з останніх досягнень є домовленості з швейцарцями на виділення близько 12 млн франків грантових коштів  для реконструкціх районних котелень та вдосконалення системи теплопостачання житлових районів Житомира. 3 млн франків передбачено на впровадження енергоефективності в дитячих садках Житомира. Нині діє проект з НЕФКО в рамках якого планується провести термомодернізації 19 об'єктів, серед яких медичні та освітні установи.

Сумарно, це десятки мільйонів євро інвестицій. Як бачимо світова спільнота готова допомагати нам на шляху впровадження енергоефективності, але окрім кредитів і грантів повинні самі розуміти для чого це нам та демонструвати бажання змінювати ситуацію з шаленими витратами на енергоносії.

Енергоефективність – виклик і задача номер один для держави.

Окрім того, щоб а покривати мільярди субсидуючи «дешеві тарифи» в бюджеті України вже давно немає коштів, лібералізація енергетичних ринків є однією з вимог за угодою про Асоціацію. Навіть не значне подорожчання комунальних послуг (як і будь-чого, в принципі) завжди сприймається населення досить емоційно. Нам завжди здається що ми платимо і так багато навіть не усвідомлюючи, що насправді платимо ще більше.

Зараз ціни на енергію у нас встановлює держава. Держава субсидує ці ціни для населення (тобто ми платимо менше, ніж коштують енергоносії, а держава "доплачує" за нас). Але не можна абстрагувати поняття держави, адже те за рахунок чого держава покриває різницю в тарифах теж є нашими грішми і для того, щоб платити менші тарифи ми платимо більші податки. Де ж економія? І якщо ми так прагнемо до європейського рівня життя то й підходи до його формування мать бути європейськими, а не по українськи чи «по новому». Лише так можна забезпечити європейський результат (Рис. 5.).

Рис. 4. Частка витрат на енергію у загальних витратах домогосподарств

(матеріалами аналітичної групи інформаційної кампанії «Сильніші разом!»)

Формула ціноутворення є незмінною незалежно від того це вартість буханки хлібу чи кіловату електроенергії. Потрібно припинити політику популізму з дешевими тарифами і вичавлюванням податків та зборів. Одна рука дає інша відбирає, саме так працює політика в Україні, як спадок радянського командно-адміністративного устрою.

Ситуація в Україні не унікальна Європа теж через це пройшла, але значно раніше. Наразі реформи в цій сфері можна поділити на два основні сценарії. Перший передбачає поступовий ріст тарифів (Словаччина, Угорщина) і як наслідок,  споживачі не були схильні економити. Другий – одночасне і різке здороження (Польща, країни Балтії).

Рис. 5. Темпи зростання тарифів у порівнянні з доходом.

(матеріалами аналітичної групи інформаційної кампанії «Сильніші разом!»)

За чотири роки в Польщі тарифи на електроенергію майже подвоїлись, вартість газу зросла в 5 разів, а опалення в 6. (Рис.5.)

Звільнення держави від тягаря доплачувати за «дешеві тарифи» давало можливість державі підтримувала споживачів в намірах модернізації та енергозбереження. Різні підходи дали відповідні результати.

У тих країнах, де піднімали ціни поступово, але споживачі не «утеплювались» - частка витрат на енергоносії зросла (тобто вони витрачають зі своєї зарплати більшу частину на енергоносії, ніж споживачі у тих країнах, які «утеплювались» - вони стали споживати менше енергоносіїв) і це яскраво видно на Рис. 6.

Рис. 6. Як знизити споживання енергії в Україні.

Можна безкінечно довго аналізувати успішні та негативний досвід інших країн, та головне не забути зробити висновки та використати цей досвід. Основною мораллю лишається, те що енергоефективність полягає не в тому щоб зробити тоненьку струйку води, щоб надурити лічильник, чи поставити екран за батареєю. Основним фактором від якого залежить чи стануть українці на шлях реформи енергоспоживання є політика держави. І доти доки в уряді не з’являться люди, що будуть готові відмовившись від популізму і піти на непопулярні кроки сьогодні, щоб забезпечити зміни завтра про енергоефективність в Україні ми лише продовжуватимемо говорити. Саме політика держави повинна формувати культуру споживання енергоносіїв шляхом фінансових стимулів домогосподарств до раціонального споживання.