Российская империя в Житомире?

Привабливість населеного пункту - в чистоті вулиць і дворів, привітності жителів, ошатності будинків, хороших дорогах, в зелених насадженнях. Цей перелік можна продовжувати. До нього належить і грамотна реклама, оголошення, афіші.

В останні роки на вулицях Житомира в десятки разів збільшилась кількість магазинів, кіосків, кафе, фірм. Всі вони потребують вивісок, реклами. Все це підпадає під дію "Закону про рекламу", де зазначено, що реклама має бути державною українською мовою. А що ми маємо в Житомирі?

Стало, приміром, вже традицією, що українську літеру "Д" замінюють латинською "D". На вулиці Київській є два магазини з назвами, запозиченими з казок. Один - сантехніки з назвою "Мойдодир". Хоч вірш К.Чуковського - "Мойдодыр". Інша крамничка на вул. Київській називається "Золушка". Ця казка у Франції має назву "CINDERELLA", у Німеччині - "ASCHENPUTTE". У Рoсії - "Золушка". Для українських дітей її переклали під назвою "Попелюшка".

Більшість наших турфірм південного сусіда в рекламі називають Турцією.

В будинку на вул.Київській, 25 знаходиться "Центр подорожей". Кожного дня її працівники виносять на вулицю свою рекламу з переліком країн, куди вони можуть направити туристів. Це - Єгипет, Іспанія і... Турція.

Я зауважив на цю помилку. Мені відповіли, що це своєрідний рекламний трюк. Перехожі заходять до їхнього приміщення і роблять зауваження. А дехто купує путівки. Але врешті-решт помилку виправили. Тепер на виносній рекламі всі назви країн подаються... російською мовою. Та це дрібниця в порівнянні з іншими недоречностями.

Колись в Російській імперії існувало граматичне правило: після приголосної в кінці слова потрібно було писати "ъ" - твердий знак. Цю літеру в кінці слова називали паразитом. Без неї, за підрахунками, можна було зекономити десяту частину друкарського паперу. І це правило скасували на початку ХХ ст.

Та нині почалось відродження цього правила прихильниками Російської імперії.

Це відбувається в назвах деяких газет. Приміром, "Купецъ". Існують такі тенденції і в Житомирі. Ось через дорогу від вищезгаданої турфірми відкрили магазин "Телефонъ". Прихильники російської мови кажуть, що "Закон про рекламу" дозволяє в районах компактного проживання певної нацменшини рекламу писати і мовою цієї меншини.

В Житомирській області існують так звані "кацапські" села. Колись в Російській імперії відбулась реформа православної церкви. Незгодних з нововведеннями назвали старообрядцями, їх жорстоко переслідувала царська влада. Тому вони втікали в тайгу. Деякі переселились в Україну, де до них ставились терпимо. Так і на Житомирщині виникли поселення старообрядців. Там і нині розмовляють виключно російською мовою.

Нічого дивного, якщо назви крамничок в цих селах поруч з українською писали б російською. А хіба в Житомирі компактно проживають росіяни? За останнім переписом населення 2001 р. в Житомирі проживає біля 10%, а в Житомирській обл. - 5% росіян. Хоч після 2001 року їх кількість зменшилась. То чому наше українське місто прикрашають такі назви як "Дом кожи и меха" в центрі міста?

Подібне питання схвилювало депутатів міської ради Черкас. І вони постановили попередити кожного нехтувача української державної мови. Всім їм зробили припис на усунення помилок в оголошеннях, рекламі. Дали власникам певний термін на виправлення. Далі - більш жорсткі заходи.

А хіба Житомир менш українське місто?