Сергей Рыжук: Как нам обустроить Житомирщину. ЧАСТЬ 2

«Як нам облаштувати рідну Житомирщину»
Сергій РИЖУК, голова Житомирської обласної державної адміністрації


Розділ 2. У нас нема неправди за собою. Наші наміри чисті

У попередньому розділі я казав: спадок, що нам дістався, – надзвичайно важкий. Та грець з ним, з тим минулим! Помилки, які було зроблено до нас, хай залишаться з тими, хто їх робив – це найкраще, що вони мають.

А що ми самі вже зробили? Чого вартують наші непрості й так необхідні рішення? Що день прийдешній нам готує? Такі цілком слушні запитання, очевидно, вже сьогодні люди вправі поставити нам, делегованим у владу. Адже півроку минуло, тож маємо сказати своє слово.


Щонайперше, нова владна команда одразу ж намітила план діяльності обласної державної адміністрації на 2010-й та окреслила напрямки своєї роботи на п’ять років.

Як ви помітили, ми намагалися уникнути кадрової революції, що була притаманна помаранчевому періоду. Ми не махали шаблею справа наліво, проте кадрові зміни зробили суттєві: для реалізації стратегічних цілей, які ставить Президент України та уряд, взяли у владу перш за все професіоналів, які мають і знання, і досвід, і високі моральні якості. Зрозуміло, процес добору, виховання та розстановки кадрів є перманентним і завжди потребує особливої уваги. Сподіваюся, настануть іще такі часи, коли кожен працівник посяде своє справжнє місце – як багато з’явиться тоді вільних вакансій!

Аналіз соціально-економічної ситуації в області, ключових проблем у районах, містах та галузях став підґрунтям створення цілісної програми реформування економіки з урахуванням регіональних інтересів. Тож іще навесні, як тільки-тільки ми взялися за наведення порядку, я розпорядився утворити обласний комітет з економічних реформ, основні завдання якого – у пошуку шляхів розв’язання назрілих проблем.

На основі загальнодержавних пріоритетів вдалося оперативно підготувати та затвердити два основних програмних документи короткострокового періоду: обласний бюджет та програму економічного і соціального розвитку області на 2010 рік, основні завдання та показники яких спрямовані на забезпечення поступової стабілізації економічної ситуації в області.

Зрозуміло, коштів, як завжди, обмаль. Що за таких умов робить мудрий господар? Щонайперше – шукає їх. Бо гроші самі по собі розуму не дають, а от розум дає гроші. Найголовніше тут – інвестиційний клімат. Всі знають, наскільки непередбачуваний він в Україні: то холодний і поривчастий вітер перемін чинного законодавства, то буревії, що часто-густо руйнують усі домовленості та правила гри на внутрішньому ринку, то зависокі податкові тиски, непролазні бюрократичні хащі у дозвільній сфері… У таких умовах інвестор не буде працювати, а шукатиме більш комфортне місце, бо гроші люблять тишу. Й ми вирішили навести тут лад. Напрацьовані пропозиції були невідкладно направлені до Національного комітету економічних реформ, деякі з них вже підтримані урядом. Скажімо, відмінено запроваджений торік Нацбанком порядок державної реєстрації іноземних інвестицій у вигляді грошових коштів, застосування якого призводило до проблем здійснення валютного контролю в іноземних інвесторів, а також створювало незручності в реєстрації інвестицій. Я розпорядився також утворити робочу групу зі сприяння реалізації інвестиційних проектів, засідання якої проводяться щомісяця. Як тільки гальмується той чи інший інвестиційний проект, приймаються рішення, спрямовані на усунення перешкод. Так буде і надалі. Позаяк інвестор хоче працювати у нас, то слід сприяти цьому, а не заважати.

Характерна у цьому плані будівельна галузь. Донедавна навіть звичайна процедура затвердження інвестиційних програм і проектів відбирала в інвестора не лише кошти, а й час, бо вимагала обов'язкових висновків аж шести державних експертиз! Відсутність чіткої взаємодії експертних органів призводила до того, що даний процес тривав іноді півроку, а загальна вартість цих робіт іноді сягала майже половину вартості проектно-кошторисної документації. Виходить, мамонти зникли, а бюрократи – ні. Хто ж сильніший? Тож відтепер для всіх бюрократів, які посягатимуть на права інвесторів, у нашій області настає льодовиковий період. Хай знають: руки на них вони не нагріють!

«Якщо гроші – це все, що вам потрібно, то це все, що ви матимете», – зауважував Е. Маккензі. Отож, гроші для нас мають стати засобом для розробки новітніх технологій, для створення матеріальних і духовних благ, сучасних, конкурентноздатних продуктів. Саме задля забезпечення поступового переходу економіки на інноваційну модель на базі Житомирського центру науково-технічної й економічної інформації цьогорічної весни відкрито єдиний в Україні демонстраційний центр інноваційного розвитку області, який має стати осередком поширення знань та досвіду у цій царині. Він гуртуватиме бізнесові кола, спрямовуватиме зусилля на оновлення всієї економіки області, де має бути виробництво, а не звичайний перерозподіл імпорту. На його базі вже проведено семінари із залученням науковців, підприємців, представників державних органів виконавчої влади, організацій і підприємств Житомирщини й інших областей. Практично він уже є майданчиком, де зустрічається влада, бізнес та наука.

Вже проведено перемовини з рядом компаній щодо реалізації в області інвестиційних проектів на загальну суму близько 80 мільйонів доларів. Найвагоміші з них – бельгійської компанії «Joskin» по будівництву заводу з виробництва сільгосптехніки вартістю майже 10 мільйонів євро, «Полімекс-Мостосталь Україна» – заводу з нанесення антикорозійного покриття на конструкції шляхом гарячого цинкування вартістю 170 мільйонів гривень, «Полімер-Системс» – заводу з виробництва пластикової тари та «Візаж» – з виробництва пластикових вікон й алюмінієвих конструкцій вартістю 85 та 25 мільйонів гривень відповідно.

Лише на нинішній та наступний роки для реалізації найбільш амбітних інвестиційних проектів область потребує фінансової підтримки держави понад 450 мільйонів гривень. Цю суму нам має виділити Державне агентство України з інвестицій та розвитку. Лише на 2011-й намічено більше півтисячі проектів на суму 3,1 мільярда гривень, реалізація яких матиме стратегічне значення для розвитку реального сектору економіки регіону.

Інвестори як ніхто інший добре відчувають щирість наших намірів, тож відчутно пожвавішали. Лише за півроку майже втричі збільшилися надходження в область іноземного капіталу, освоєно майже півтора мільярда гривень інвестицій в основний капітал, що більше минулорічного періоду.

Нас радує, що Житомирщина у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності за підсумками роботи у першому півріччі посіла перше місце в Україні (торік – 26-е). Область займає перші місця за темпами зростання інвестицій в основний капітал – 248,7 процента (по Україні – 87,5), за зростанням інвестицій у житлове будівництво – 702,8 процента (по Україні –115,3), друге місце ми маємо за показником зростання обсягів введення в експлуатацію житла – 704,9 відсотка (по Україні – 114,1).

У поточному році в Житомирі здійснено запуск заводу «Обербетон» з виготовлення залізобетонних виробів, сума інвестицій – понад 50 мільйонів доларів. За рахунок інвестиційних коштів у Бердичеві введено у дію новий шкіряний завод ТОВ «Велес», який здійснює переробку шкіри великої рогатої худоби, сума інвестицій іспанської фірми «Rokopel» в обладнання та відродження виробництва – 5 мільйонів доларів.

Старт, як бачите, взято непоганий. І це не кампанійщина, а системна, послідовна робота. Ми навіть розробили проект обласної Програми залучення інвестицій в економіку регіону на 2011–2015 роки. Кожен громадянин має можливість ознайомитись з ним на веб-сайті головного управління економіки облдержадміністрації та внести свої пропозиції. Як би там не було, а за таких темпів упровадження інвестиційних проектів Житомирщина має усі шанси стати найбільш процвітаючим й благополучним краєм у всій країні. Наша владна команда саме на це і налаштована.

Інвестиційна діяльність нерозривно пов’язана із зовнішньоекономічною. Не буду переконувати у важливості цієї справи, а скажу лише про конкретні речі: мені як керівникові області вдалося налагодити безпосередні ділові двосторонні зв’язки з Китайською Народною Республікою. Влітку я мав можливість ознайомитись із досягненнями цієї країни під час перебування у провінції Хейлунцзян. Затим ми приймали делегацію згаданої провінції у себе. У рамках даного візиту обговорено цілу низку напрямків співробітництва в різних сферах господарювання, але основним результатом стало встановлення контактів між підприємствами льонарської галузі нашої області та провінції Хейлунцзян, зокрема, відкриття китайського ринку для вітчизняних виробників льонопродукції.

Зокрема, вже опрацьовується спільний з китайською компанією проект з вирощування та переробки льону загальною вартістю 2 мільярди гривень. На шляху до його остаточного впровадження немало підводних каменів, але нас це зовсім не відлякує, а навпаки – кріпить у вірі, додає рішучості та сил у здоланні перепон. Більш ніж певен: реалізація даного проекту стане початком відновлення іміджу Житомирщини як одвічно льонарського краю.

Болісно усвідомлювати, як занехаяли наші попередники ділові та культурні зв’язки з північними сусідами. Наразі створено всі передумови для митного союзу з Росією. Пам’ятаючи шевченківське: «Дружба без достатніх доказів – порожнє, лукаве слово», ми провели зустріч Торгового представництва Російської Федерації в Україні та представників російського бізнесу з діловими колами Житомирщини. Крім того, опрацьовано та підготовлено Протокол з виконання угоди про співробітництво між Брянською областю Російської Федерації та Житомирщиною, який містить конкретні кроки на шляху до встановлення практичної роботи між регіонами.

«Ми мусимо знову навчитися називати речі своїми іменами, щоб осмислити себе у світі – щоб знайти у ньому нових друзів», – писав Євген Сверстюк у книзі «Собор у риштованні». Тому ми відкриті для світу, щиро говоримо про наші економічні інтереси, наповнюємо їх новим змістом. За ці півроку, що ми при владі, вже проведено зустрічі з офіційними представниками Індонезії, Польщі, Білорусії, Російської Федерації, Канади, Нідерландів та інших держав. Навзамін прагнемо і себе показати. Зокрема, організували виїзну презентацію Житомирської області в Чеській Республіці. Наразі ніхто, крім нас, в Україні цим не займається, але саме ми започаткували таку роботу. Я глибоко переконаний: представлення наявних інвестиційних проектів за кордоном, організація переговорів між представниками бізнесу, встановлення двосторонніх зв’язків під час проведення такого роду заходів дасть можливість збільшити присутність іноземного капіталу на теренах регіону та значно розширити її існуючий спектр діяльності.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді. Думаю, помаранчеву біду ми пережили, а тепер слід засукати рукава. І ми працюємо! Не на словах з рекламних щитів, що донедавна паморочили голови всім українцям, а на ділі. На відміну від минулого, цьогоріч область має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, значно скорочені темпи ввезення імпортованих товарів, а експорт зріс більш як на 10 відсотків.

І це лише початок. Наразі готується до підписання угода про співробітництво між областю та провінцією Саскачеван (Канада). Нещодавно в облдержадміністрації була проведена зустріч з віце-прем’єр-міністром даної провінції, окреслені напрямки співробітництва. Активізується робота з торговими відділами Посольств України за кордоном та найближчими сусідами і стратегічними партнерами Росією та Білоруссю. Безперечно, ми будемо заявляти про область на всіх можливих заходах міжнародного характеру. Бо, за словами Демокрита, не родинні зв’язки створюють друзів, а спільність інтересів.

Якщо справа Америки – робити бізнес, то ми нічого нового не вигадали, коли це саме говоримо сьогодні про Україну. 34-й американський президент Келвін Кулідж знав, що казав. Бо підприємницька діяльність є основою економічного і соціального розвитку, вирішення соціальних проблем, подолання бідності та забезпечення високого рівня життя громадян. Влада, на моє глибоке переконання, саме з цих міркувань повинна всіляко сприяти бізнесу, створювати умови для його розвитку, встановлювати рівні і чесні правила гри, а не ставити палки в колеса.

Всі знають, наскільки деформована у нас дозвільна система, наскільки корумпована. Про це я згадував у своїй минулій публікації. Що ми зробили? Щонайперше, дане питання розглянули на засіданні обласного комітету з економічних реформ. Ми направили звернення до відповідних органів влади, до Адміністрації Президента щодо приведення профільними міністерствами та відомствами документів у відповідність вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», щодо створення обласного дозвільного центру і забезпечення його діяльності відповідним фінансуванням. А пропозицій зі скорочення кількості видів господарської діяльності, що потребують ліцензування, просто не злічити! Либонь, кожен, хто розуміється на підприємництві, поступово починає відчувати це на власному бізнесі.

Хтось зауважив, що закон і справедливість – дві речі, які Бог з’єднав, а людина роз’єднала. Я завжди згадую ці слова, коли йдеться про підтримку суб`єктів господарювання, що є одним із суттєвих чинників розвитку підприємницької діяльності. У нас наче за законом все чітко прописано, а на ділі – суцільні чорні плями. Коли я півроку тому очолив рідну область, то був вражений: кошти на підтримку і розвиток підприємництва практично не виділялися. Тому ми віднайшли можливі фінансові ресурси і вже виділили 400 тисяч гривень. Знаю: це ще мало, та будемо краще працювати, будуть і кошти. Головне, аби користь з того була, аби ефективною була ота поміч. В області вже сьогодні розробляється обласна комплексна програма підтримки малого підприємництва на 2011-2012 роки, де також передбачені кошти на підтримку підприємництва та визначені основні напрямки його розвитку. Такі ж програми згідно мого розпорядження розробляються у кожному районі.

Іноді згадуються мені слова Дейла Карнегі: «… коли я йду на риболовлю, я думаю не про те, що люблю я, а про те, що любить риба». У цьому контексті і нам важливо пам’ятати, що влада повинна діяти не так, що подобається чиновнику, а так, що подобається бізнесу. Особливо у плані його підтримки на початковій стадії. Бо підприємець, який лише починає свою власну справу, – як мале дитя, що вчиться ходити. Йому так необхідна підтримка! У цьому напрямку вважаю доцільним створення бізнес-інкубаторів – у Європі це звичайна річ, а в нас ще дивина. Суть його у тім, що підприємець, не маючи власних коштів на започаткування бізнесу, іде працювати в бізнес-інкубатор, де йому на певних умовах і на певний час надаватимуться спеціально обладнані приміщення та інше майно з метою сприяння у набутті ним фінансової самостійності. І над цим ми вже сьогодні працюємо.

Усі дорікають владі, що саме вона допустила занепад власної економіки й перетворила країна в імпортера продукції часто-густо сумнівної якості. У тому йде частка правди. Але влади якої? Людям, звичайно, байдуже – і вони праві. Помаранчеві лідери обіцяли побудувати рай, але будматеріали розікрали, і в результаті отримали пекло. Сьогодні при владі нова команда, яка береться за реформи в економіці, за подолання наслідків кризи, за стимулювання внутрішнього виробництва.

На Житомирщині ще досить незначна кількість суб'єктів підприємництва розпочинає свою діяльність у виробничій сфері – торік їх було менше чверті від усіх зареєстрованих. Аби посприяти малим підприємствам виробничої сфери, опрацьовується можливість надання їм певних преференцій, у тому числі зі зменшення орендної плати.

Можу запевнити, що комплексна реалізація зазначених напрямів підтримки малого та середнього підприємництва створюватиме сприятливе середовище для розвитку приватної ініціативи громадян, стане одним із важливих чинників сталого економічного зростання, створення нових робочих місць, зміцнення економіки регіону.

Створюються належні умови для ведення бізнесу в сфері споживчого ринку. Це сприяло збільшенню обсягів інвестицій в основний капітал сфери торгівлі. Наша область у першому півріччі зайняла третє місце за приростом інвестицій у торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, тоді як в цілому по Україні, на жаль, за цим показником є спад.

Продовжують відкриватися сучасні підприємства роздрібної торгівлі, а це – створення нових робочих місць: лише у містах обласного значення цьогоріч їх додалося майже 600. Рівень роздрібного товарообороту є найкращим індикатором рівня життя населення. На Житомирщині його темпи росту наразі такі ж, як у столиці, – і це вселяє надію на гарні перспективи.

З’явилося, нарешті, світло в кінці промислового тунелю. Статистика – річ уперта. Вона знає все, казали Ільф і Петров. Моя ж статистика – це факти. У цілому темпи росту обсягів промислової продукції за період нинішньої моєї каденції у владі склали 110 відсотків – це вивело нашу область з останніх місць на десяте в Україні. Найбільше зростання у машинобудуванні – на 35 відсотків, в обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, крім меблів – на 33, у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції – на 29, у металургії та виробництві готових металевих виробів – на 18, у целюлозно-паперовому виробництві – на 12, легкій промисловості на 10 відсотків.

Вагомий внесок Житомирщини у загальнодержавне виробництво. Лише цього року на промислових підприємствах області виготовлено 44 відсотки українського випуску тканин, 43 – виробів з каменю, від 20 до 27 – посуду та виробів з фарфору, панчішно-шкарпеткових виробів, плит та плиток керамічних, паперу та картону, взуття, волокон хімічних, котлів центрального опалення.

Маємо намір вже у цьому році завершити підготовчі роботи щодо введення у дію першої черги кар’єру з видобутку титанової сировини на Ісаківській ділянці ільменітових пісків Межиріченського родовища у Володарсько-Волинському районі. Хочемо також до кінця року ввести в експлуатацію об’єкт з видобутку фрезерного торфу для дочірнього підприємства «Олевськторф».

На найближчу перспективу у промисловості буде реалізовано ряд інвестиційних проектів, зокрема, з виробництва плит МДФ у Коростені вартістю 100 мільйонів євро, де планується створити 300 нових робочих місць; з будівництва підприємства деревообробки (фірма «FAKRO» Польща) у Новограді-Волинському з обсягом інвестицій майже 5 мільйонів доларів та створенням 300 нових робочих місць; з будівництва заводу пластмасових виробів ТОВ «Полімер-Систем» у Житомирі із загальною сумою інвестицій – 85 мільйонів гривень та створенням майже 150 нових робочих місць; технічному переоснащенню виробництва полімерної тари ТОВ «Сторсак Україна» у Житомирі із загальним обсягом інвестицій – 23,3 мільйона гривень; з виробництва пластмасового обладнання для будівництва ТОВ «ТІС Полісся» у Бердичеві кошторисною вартістю 862 тисячі доларів; з виробництва лакофарбової продукції ТОВ «Олімпік фарба» в Олевському районі; м’ясопереробного підприємства у Бердичеві вартістю 17 мільйонів доларів; третьої черги щебеневого заводу у селі Райки Бердичівського району вартістю 15 мільйонів гривень; будівництва заводу стінових та цегельних матеріалів неподалік села Гриньки Баранівського району орієнтовною вартістю 30 мільйонів євро; торгівельно-офісного центру та житлового комплексу у Бердичеві вартістю 400 тисяч євро.

Наразі у Новограді-Волинському львівські інвестори будують завод з виробництва дахових вікон та сходів вартістю 7,5 мільйона гривень. На черзі і завод з нанесення антикорозійного покриття ТОВ «Полімекс–Мостосталь» у Житомирі із загальною сумою інвестицій 170 мільйонів гривень та створенням 220 нових робочих місць.

У машинобудуванні теж стануться відчутні зрушення. Зокрема, у Житомирському районі ТОВ «Ерідон Тех» збудує комплекс з обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки, сума інвестицій - 8 мільйонів гривень; ТОВ «ВО Техна» у Новограді-Волинському зреалізує проект з виробництва машин і механізмів для агропромислового комплексу.

Як не було важко з фінансами, проте ми зуміли стабілізувати ситуацію у сільському господарстві. Більше того, добитися зростання обсягу валової продукції. Врожай соняшнику цього року у 3,6 рази вищий торішнього, картоплі та овочів – на 8 відсотків. Є позитивні зміни у птахівництві та виробництві яєць, а також м’яса усіх видів. У галузі свинарства постійно нарощується чисельність поголів’я – на 15 відсотків маємо більше, ніж торік.

Просто очікувати добрих перемін і спостерігати – не наш стиль, бо коли хата скраю, то вона і з євровікнами скраю. Тому ми завжди в епіцентрі подій, усіляко намагаємося впроваджувати інвестиційні проекти. Зокрема, у тваринництві за нашої підтримки ведуться роботи з будівництва та реконструкції тваринницьких приміщень і модернізації фермського обладнання у тринадцяти сільгосппідприємствах, з них у семи господарствах – з молочного скотарства. Серед них – ТОВ «Аларіт Трейд» с. Івниця Андрушівського району, ТОВ «Вертокиївка» Житомирського району, ПП «ЯН» с. Немиренці Ружинського району; у п’яти – зі свинарства – найбільші в Андрушівському (с. Червоне ТОВ «Еталон Агро») та Ружинському (с. Княжики ДП «Ілліч-Агро-Умань») районах. Проводиться робота з оформлення документації ТОВ «Комплекс Агро Марс» с. В. Низгірці Бердичівського району на будівництво птахівничого комплексу з вирощування птиці потужністю 30 мільйонів голів на рік. Розроблено бізнес-проект створення високопродуктивного стада м’ясної худоби абердин-ангуської породи на 400 корів із шлейфом (1000 голів).

Упродовж поточного року в області вже реалізовано 10 інвестиційних проектів, зокрема, ТОВ «Аларіт-Трейд» (с. Івниця Андрушівського району), де утримується 555 корів, проведено реконструкцію молочнотоварної ферми та встановлено доїльний зал; ПП «Галекс-Агро» (с. Гульськ Новоград-Волинського району), закуплено у Чехії 224 нетелі симентальської молочно-м’ясної породи. Окрім цього, на базі згаданого господарства вперше в області запроваджено технології органічного землеробства.

Також за останні півроку введено ряд нових сучасних виробничих потужностей, серед яких заводи з протруювання та калібрування насіння в ПСП «Україна» (с. Почуйки Попільнянського району), ПП «Україна» (с. Водотиї Брусилівського району), елеватори та зерносховища в агрофірмі «Світанок» (с. Чорнорудка Ружинського району), ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» (с. Троща Чуднівського району).

Крім того, підготовлено для опрацювання з потенційними інвесторами інвестиційні пропозиції та бізнес-проект з вирощування традиційної для регіону культури – льону-довгунця.

Можу твердо запевнити своїх земляків: у найближчі роки ми відновимо вирощування цукрових буряків та льону, а також роботу підприємств з переробки даної продукції, забезпечимо розвиток м`ясного скотарства у поліських районах, а також розвиток у регіоні галузі свинарства та птахівництва. Зроблено перший крок зі створення об’єднання виробників свинини. За рік в Андрушівському районі стане до ладу свинокомплекс ТОВ «Еталон агро», а в Бердичівському ТОВ «Комплекс агро марс» зведе чотири племінних птахоферми для виробництва 40 мільйонів штук племінних яєць. Також будемо забезпечувати розвиток молочного скотарства шляхом модернізації молочних комплексів на прикладі Андрушівського, Житомирського, Новоград-Волинського та Брусилівського районів.

У будівництво теж роботи непочатий край. По цій галузі криза вдарила першою і найбільш відчутно. Необхідно підкреслити, що динамічний розвиток будівельного комплексу спонукає до відновлення та розширення кредитування банківською сферою. Так, за джерелами фінансування найбільшу частку інвестицій в основний капітал 690,8 мільйона гривень - це половина загального обсягу освоєно за рахунок кредитів банків та інших позик.

Історія вчить, що коли люди не можуть придбати собі житло, вони починають брати штурмом палаци. Революції і так втомили наш народ, вони хочуть жити в теплій оселі, у добрі та спокої. Наша владна команда взяла цю галузь під свою опіку – і результати не забарилися: на житлове будівництво у першому півріччі в області вже використано майже 230 мільйонів гривень капітальних вкладень, що у п’ять разів більше, ніж у відповідному минулорічному періоді. Тож і житла побільшало до 102 тисяч квадратних метрів. А за темпами введеного житла наша область посіла друге місце серед інших регіонів України.

Для Житомирщини досі є актуальним та наболілим питання газифікації: наразі його рівень – близько 35 відсотків, коли в середньому по державі – 55. Тож спільно із «Житомиргазом» розробили та затвердили перспективний план розвитку газових мереж Житомирської області на 2010-2015 роки, за яким передбачено завершення розпочатих та будівництво нових газових мереж високого, середнього та низького тиску загальною протяжністю майже 400 кілометрів вартістю 244 мільйони гривень. У північних районах, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, передбачено будівництво майже 120 кілометрів газових мереж.

Незважаючи на куці обсяги фінансування, було прийнято рішення спрямувати кошти на будівництво та реконструкцію соціально-важливих об’єктів з високим ступенем будівельної готовності та які буде введено в експлуатацію до кінця поточного року. Серед пріоритетних об’єктів соціально-культурного призначення – будівництво Новоград-Волинської загальноосвітньої середньої школи №8, реконструкція дитсадка під школу у Кодні Житомирського району, зведення консультативно-діагностичної поліклініки обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського, розширення міської дитячої лікарні у Житомирі, водопостачання, водовідведення та очисні споруди у Бердичеві. Скажімо, завдяки злагодженій співпраці органів влади на бердичівський проект водопостачання уже вишукано 5 мільйонів гривень. Передбачено також субвенцію з державного бюджету у сумі 3 мільйони гривень на будівництво Брусилівської районної лікарні.

За моєю пропозицією на чергову сесію обласної ради будуть винесені питання про виділення необхідних коштів на завершення робіт у пологовому відділенні в Олевську та продовження будівництва лікувального корпусу Романівської центральної райлікарні.

Однією з важливих проблем є забезпеченість громадян області житлом. На квартирному обліку наразі перебуває близько 40 тисяч сімей. Аби зрушити справу з місця, розроблено обласну комплексну програму будівництва та придбання доступного житла на 2010-2017 роки: передбачено забезпечити житлом 4,5 тисячі сімей. Для цього необхідно збудувати майже 300 тисяч квадратних метрів житла, що потребує майже півтора мільярда гривень. В області немало об’єктів незавершеного житлового будівництва з високим ступенем готовності – вони також будуть обов’язково добудовані і заселені. Зрозуміло, все це робимо не заради передвиборного піару, а заради людей, їх дітей та онуків.

На поганій підвалині добрий дім не збудуєш, кажуть французи. Тож я часто думаю, як нам облаштувати Житомирщину? Не покривлю душею, коли скажу: так, як наші заробітчани облаштовують Європу. Аби вони мали такі ж заробітки у нас, а не поневірялися по чужих світах. Бо там давно діють соціально спрямовані програми, у тому числі житлові, там значно вищий життєвий рівень. Там не перестають будувати! Наш проект програми соціально-економічного розвитку області на 2011-й передбачає обсяг виконаних будівельних робіт на 766 мільйонів гривень, що більше, ніж цьогоріч. Маємо всі підстави ввести в експлуатацію 120 тисяч квадратних метрів житла.

Крім того, плануємо ввести в експлуатацію 47 ліжок у Брусилівській райлікарні, 10 ліжок дільничної лікарні та поліклініку на 300 відвідувань в зміну в Чоповичах Малинського району, поліклініку на 300 відвідувань у зміну в Радомишлі, 65 ліжок лікувального корпусу Романівської райлікарні, спортивний блок та їдальню у Новоград-Волинській школі №8, їдальню та допоміжні приміщення у Першотравенській загальноосвітній школі Баранівського району, їдальню та майстерню школи в селі Солодирі Володарсько-Волинського району, спортивний блок школи у селі Кодня Житомирського району, 72 учнівські місця Любарської школи №1, 120 учнівських місць та актову залу школи №1 в Олевську, 644 учнівські місця школи у Черняхові.

У житлово-комунальному господарстві роботи завжди непочатий край. Де-де, а тут найбільше нарікань від населення, особливо стосовно теплопостачання, високих тарифів на газ тощо. Як на мене, правильним шляхом пішли у Володарсько-Волинському та Новій Боровій, де житлові будинки переводять на опалення електроенергією, а в Іршанську – на автономне газове опалення усього житлового фонду. Процес переобладнання та реконструкції підприємств теплоенергетики розпочато також у Новограді-Волинському та Коростені. Держава пішла нам назустріч і виділила 15 мільйонів гривень на реформування і розвиток житлово-комунального господарства Житомирщини, освоєння яких дещо поліпшить ситуацію у галузі. Сподіваюся також, що загалом зимовий сезон проведемо нормально, оскільки цьому передувала значна підготовча робота.

Економіка, на моє глибоке переконання, повинна бути економікою й ефективно функціонувати. У контексті активізації роботи підприємств, розвитку виробництва хочу відмітити позитивні тенденції. Так, фінансовий результат підприємств області за перше півріччя становив майже 196 мільйонів гривень. Зауважу: торік цей показник мав від’ємний показник – 39 мільйонів.

Найбільше людям болить не це. Вони судять про нас передовсім по тому, як вирішуються їх найболючіші соціальні проблеми. Для багатьох це – погашення заборгованості із заробітної плати. Виявляється, нам у спадок дістався і цей тягар. Як твердив Бернард Шоу, борги схожі на будь-яку іншу пастку: потрапити у них вельми легко, але вибратися – доволі важко. Тож наші дії були адекватні ситуації: у поточному році проведено 242 засідання районних, міських та обласної комісії з питань погашення заборгованості із зарплати, на яких заслухано майже тисячу керівників підприємств. Дане питання розглядалось на п'яти засіданнях колегії облдержадміністрації, у тому числі двічі – спільно з колегією прокуратури області. Результатом стало зменшення боргів майже на 23 мільйони гривень. За мого особистого втручання майже наполовину була погашена заборгованість, яка виникла за рахунок коштів державного бюджету на пільги з оплати праці постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. З обласного бюджету виділено п’ять мільйонів гривень трамвайно-тролейбусному управлінню міста Житомира, що дало йому можливість погасити заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 2 мільйони гривень та сплати страхових внесків до пенсійного фонду. Коли міська влада усіляко намагалася забалакати проблему, ми допомогли ділом. Такий стиль нашої обласної команди. Взагалі, вважаю, з таким ганебним явищем, як заборгованість із зарплати, пора покінчити раз і назавжди. Врешті, борги не роблять честі нікому.

Либонь, праця створила не тільки людину, але й службу зайнятості. До того ж праця створила людину, якій тепер не дають працювати легально. Ми провели значну роботу щодо збереження існуючих, створення нових та легалізації діючих робочих місць, працевлаштування незайнятого населення і соціального захисту безробітних. Утворено робочу групу з питань детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, затверджено обласну програму з легалізації заробітної плати, зайнятості населення та дотримання законодавства з праці. Робочі групи з питань легалізації зарплати та робочих місць утворені також в усіх районах та містах області. Упродовж січня-серпня цього року перевірено 2807 підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців, на яких встановлено 2381 порушення, виявлено 2342 працівника без належного оформлення трудових відносин з роботодавцями. Після вжитих заходів було зареєстровано 1200 фізичних осіб-підприємців, легалізовано працю 1166 громадян, в результаті чого додатково сплачено майже десять мільйонів гривень податків.

У цьому році з деяким випередженням виконується програма зайнятості населення: лише за 8 місяців створено 16,6 тисяч нових робочих місць. Хоча ті місця для багатьох незначні, та іноді маленька праця краща за велике безділля. У 2011-2015 роках плануємо створити в області 120 тисяч нових робочих місць, що суттєво поліпшить ситуацію на ринку праці.

У народі кажуть: лiпше бути багатим i здоровим, аніж бiдним i хворим – бо нащо бiдному хвороба здалася! Від себе можу додати: здоров’я – найбільший скарб. Для цього на Житомирщині відновили загальну диспансеризацію населення. У центральних районних та міських лікарнях поновлено роботу кабінетів та відділень профілактичних оглядів. Запроваджено централізоване надання хірургічної допомоги хворим з панкреатитами, внаслідок чого у два з половиною рази зменшився показник післяопераційної летальності. Посилення роботи з виконання протитуберкульозних заходів сприяло зниженню на 12 відсотків захворюваності на активний туберкульоз та на 17 відсотків смертності від нього.

У розрахунку на одного жителя області профінансовані видатки з бюджету склали 309 гривень проти 264 гривні торік. На зміцнення матеріально-технічної бази закладів сімейної медицини з різних бюджетів спрямовано 5,7 мільйона гривень. З держбюджету система охорони здоров’я цьогоріч отримала медичного обладнання на 2,6 мільйона євро та 45 автомобілів. Введено першу чергу центру жінки у місті Бердичеві, пологове відділення Червоноармійської центральної райлікарні, розпочато будівництво другого пускового комплексу центральної райлікарні, проведено реконструкцію фельдшерсько-акушерського пункту у селі Зарубинці Андрушівського району. З метою подальшого удосконалення спеціалізованої медичної допомоги до кінця року маємо відкрити відділення ультразвукової діагностики у Коростишівський центральній райлікарні, «Клініки, дружньої до молоді» у Житомирській та Коростишівській центральних райлікарнях, пологові відділення в Олевській центральній райлікарні і Малинському міськрайонному ТМО, реанімаційне відділення в Андрушівській центральній райлікарні.

Сьогодні проблемним для області є висока захворюваність на активний туберкульоз та поширеність онкологічних захворювань, які значною мірою є наслідком аварії на ЧАЕС. Тому у найближчі п’ять років маємо збудувати боксований корпус обласного протитуберкульозного диспансеру у смт Гуйва Житомирського району та хірургічний корпус обласного онкодиспансеру, на що необхідно 170 мільйонів гривень.

У поточному році більш активно проводиться робота щодо допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам. Про це красномовно свідчать такі цифри. За вісім місяців поточного року державну допомогу сім’ям з дітьми отримали 98,6 тисяч родин з дітьми на загальну суму 370,3 мільйона гривень, із яких допомогу при народженні дитини – 28,4 тисяч осіб. Відповідну державну допомогу на дітей одержали також 18,6 тисяч одиноких матерів, 1,7 тисяч опікунів та піклувальників. Крім того, з початку року соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» отримали 3,4 тисяч сімей на суму 13,9 мільйона гривень. Цьогоріч соціальна допомога виплачена майже півтисячі дітей-сиріт та позбавленим батьківського піклування, які виховуються у 33 дитячих будинках сімейного типу та 151 прийомній сім’