Рижук готовий знищити Житомир заради «Епіцентру»?

Губернатор області Сергій Рижук пообіцяв за три місяці побудувати замість ботанічного садка гіпермаркет «Епіцентр».

При цьому пригрозив розправою депутатам міської ради, які не допоможуть провести рішення про передачу землі інвестору та наобіцяв житомирянам золоті гори. Проте, якщо подивитись детальніше, то ці самі гори виглядають як купа сміття, а сам інвестиційний проект може зробити житомирян жебраками.

Спочатку було мовчання…

Про те, що в Житомирі на території Ботанічного саду планують будувати «Епіцентр» вперше стало відомо з чуток. Схема, за якою земля мала переходити до інвестора офіційно не містила назву фірми. Так, Агроуніверситет, якому належить Ботанічний садок, за сценарієм раптом вирішив, що йому 5,4 га землі стали зайвими і відмовився від них на користь міста. А міська рада Житомира повинна була прийняти цю землю та винести її на аукціон, щоб продати бажаючим за максимальну ціну. Так би все і було якби депутати міськради раптом двічі не провалили голосування. І тоді, як кажуть, «на злодії шапка погоріла». Раптом за питання «Епіцентру» почав воювати губернатор Сергій Рижук. Виявилось, що переможець аукціону заздалегідь відомий, а депутатів голова ОДА звинуватив у тому, що не дають прийти в місто інвестиціям і пригрозив кожному, хто не підтримає питання, внести в «чорний список» та «рознести вщент».

… а потім була брехня?

Нагадаємо слова пана Рижука: «В Житомирі ми вирішили побудувати за 3 місяці Епіцентр. Університет добровільно відмовився від 5 га в кутку ботанічного саду на користь будівництва. Подаємо ми це в міську раду. Голосуйте депутати! Про що? Про те, що вам добровільно землю дають. А ви цю землю продасте за 10 мільйонів, а вам за 3 місяці 120 мільйонів вкинуть інвестицій, і це буде 1500 робочих місць, і це буде 10 мільйонів в бюджет йти щоквартально… Вони навіть не зібралися проголосувати! Не те що проголосували… Рознесу вщент і морально…, і кожного депутата внесу в чорний список і вивішу на всіх стовпах у Житомирі в вересні місяці. Хай попробують не проголосують ми без них зробимо.»

А тепер спробуємо розібратись. «Ми» Сергій Рижук «вирішили побудувати». І тут виникають питання. По-перше, яке право «ми» мали так вирішити? По-друге, чи належить «ми» до громади міста чи хоча б до депутатів міської ради, які представляють цю громаду? Але це дрібниці.

Йдемо далі. «Університет добровільно відмовився» дивним чином якраз в той час, як ректор Антон Малиновський опинився в «підвішеному» стані його зняли та призначили в.о. та оголосили конкурс на заміщення посади. Але, коли папери були підписані, конкурс якось затих і екс-ректор продовжує працювати в статусі в.о. Чи виглядає це як випадковість? До речі, в Білій церкві місцевий агровуз також передав місту шматок своєї землі, натомість рада взамін дала десяток квартир викладачам. А у нас виявляється університет на стільки багатий, щоб просто роздавати землю при тому, що значна частина викладачів не має власного житла.

Трішки цифр

Від дивних співпадінь перейдемо до економіки. На оборудці тільки із самою землею втрачається близько 15 млн. гривень. Сотка землі, якщо її в цьому районі віддати під забудову котеджів становитиме не менше 5 тис доларів («Епіцентр» за оціночною вартістю може забрати землю за 2 тис. доларів за сотку). Губернатор каже, що місто мало б бути задоволеним і десятьма мільйонами гривень. До того ж якщо людина дійсно ратує за добробут людей, чому б не виставити землю на справжній аукціон, а не так, що переможець завідомо визначений. Заява про 1500 робочих місць також, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Всі експерти, з якими ми радились з цього питання говорять, що йдеться про приблизно 300 робочих місць і ті в загальному балансі дадуть не «+», а «-». Тут варто зрозуміти декілька моментів.

Розташування «Епіцентру» в місці, де є підхід муніципального транспорту і маршруток (на відміну від передмістя, де прийнято будувати такі маркети) дає можливість навіть за одним цвяхом покупцю заїхати сюди, а не до невеличкого магазинчика. До того ж ціни в гіпермаркеті за рахунок обертів нижчі, за дрібних продавців. Таким чином, більша частина дрібних магазинів всіх груп промислових товарів (це і меблі, і садова, і господарська групи, продаж гардин, тощо…) просто не витримає конкуренції і закриється. Скільки тоді людей залишиться на вулиці губернатор чомусь не говорить. Але якщо умовно підрахувати, то аби не більше 300. Тепер про 10 мільйонів, які отримуватиме місто щоквартально. Приведемо простий приклад. На депутатський комісії у головного податківця міста запитали скільки платить до бюджету «Глобал». Відповідь була: «0».

Тож давайте додамо ще суму від «Епіцентра» і отримаємо два нулі чи можна ще скрутити на двох руках відповідні комбінації пальців, щоб було зрозуміло. Такі структури, зазвичай, не реєструються напряму в місці. Наприклад, одна фірма будує і за рахунок витрат ще років 10 має збиток і не платить податки. Друга, зареєстрована уже в Києві, бере в оренду збудовану площу і здає її в суборенду. Можна, звичайно, говорити про податок з доходів фізичних осіб. Але більшість працівників зазвичай не оформлена, або працює на мінімалці. Ми також вже з’ясували, що додавши робочі місця в одному місці в іншому вони будуть знищені, так що в сумі той самий «0».

Останнім часом в звязку із питанням «Епіцентру» згадали про ремонт дороги по вул. Корольова, мовляв, його зупинили через те, що інвестор обіцяє зробити добру справу і відремонтувати сам. При цьому ніхто не говорить, що ця дорога є під’їзною до маркету, отже за проектом її змушені будуть зробити. Проте, як повідомили нам депутати, гроші на реконструкцію в бюджеті закладені і проблем з цією дорогою немає.

Чи потрібен місту «Епіцентр»?

Тож, виглядає так, що всі «блага», що отримає Житомир від будівництва такого маркету в тому, що кошти покупців-житомирян будуть перекочовувати в Київ. Наведемо простий приклад. Ви купили ковбасу в сусідньому магазині, власник за ці гроші заплатив комунальні послуги, прибиральниця отримала зарплату і теж щось придбала, і так далі гроші ходять по місту. А тут, купив, гроші пішли на Київ і що далі? Звідки вони візьмуться знову в Житомирі?

Місто, таким чином, може геть скотитись до депресивної зони. Проаналізуєш ситуацію, а потім прочитаєш ще раз слова губернатора і складається враження, що він тут жити не збирається.

Чи потрібен місту «Епіцентр»? З огляду на попередній аналіз питання майже риторичне. Але проблема полягає не тільки чи потрібен він взагалі, а чи варто будувати його саме тут на території ботанічного саду?

Люди проти, проте їх не питають

Одна з причин, чому зазвичай такі супермаркети виносять на околиці міста полягає в особливостях їх роботи. Так вони передбачають нічне розвантаження товарів, щоб потім вранці приступити до торгівлі підвезеним товаром. Якщо пояснити на пальцях для жителів будинків поблизу це постійний нічний шум. Вулиця Вітрука, по якій тепер піде важкий транспорт, взагалі не прилаштована під такі потреби. І головне будівництво знищить 5,4 га яблуневого саду.

Напередодні виходу номера газети, ми пройшлись ботанічним садком. Люди з сусідніх будинків тут відпочивають сім’ями з маленькими дітьми. У декількох ми запитали: «Чи знають вони про намір збудувати тут «Епіцентр» і чи згодні з таким рішенням?» Більшість з опитаних ні сном, ні духом про губернаторську щедрість, але всі однозначно проти. Молоді мали говорять про те, що відпочити з дітьми ніде крім садку, а їхати в гідропарк з усіма дітьми не зручно і затратно. Після нашого «повідомлення» «радісної» новини люди були готові хоч зараз будь-де поставити підпис проти. Деякі навіть категорично заявляли: «Кістьми ляжемо, а не допустимо».

Цікаво було почути думку так би мовити зі сторони, від громадянина Ізраїлю, як в Житомирі навідував рідних. Він як і решта говорив, про те, що за світовою практикою супермаркети виносять за місто, але одна його фраза змусила подумати над тим, що ми дозволяємо робити з нашим довкіллям: «У нас в містах під палючим сонцем, де в принципі рослинам важко вижити, намагаються посади хоча б кущик та завдяки капілярній системі допомагають йому вижити і давати кисень. А в Україні, де Бог дав таку можливість все вирощувати і дихати свіжим повітрям - все знищують». Крім того, як лікар за фахом, він зауважив, що залита бетоном земля на відміну від яблуневого садочка, не додасть людям здоров’я.

Виникає питання, чому у губернатора не виникла ініціатива, наприклад, побудувати тут аквапарк чи інше місце відпочинку? Чи зробити тут садок із сучасними скульптурами? Чи просто облаштувати це місце так, щоб можна було вихідними влаштувати пікнік чи подихати свіжим повітрям? Думаємо, відповіді ви знайдете самі…

Караван іде…

Схоже, що механізм знищення садка та побудови гіпермаркету був запущений ще задовго до того, як почали ходити самі чутки. І губернатору будь-за-що потрібно, щоб тут в садочку був «Епіцентр» навіть попри все те, про що ми говорили вище. Тепер питання залишилось за тим, щоб змусити депутатів голосувати.

В депутатських колах говорять, що ухвалення позитивного рішення не дивлячись на те, що двічі воно вже було провалено, є цілком ймовірним. Деяких депутатів можна змусити. Люди у яких є бізнес мають що втрачати, а контролюючих органів, які на замовлення можуть попити крові у нас вистачає. Інші голосуватимуть, бо «партія сказала треба». А для добору голосів декого можна і «заохотити».

Говорять, що золоту акцію в цьому питанні може отримати «Фронт Змін», саме його голоси можуть допомогти вирішити питання на користь «Епіцентру». Не будемо претендувати на істину у першій інстанції, але за деякою інформаціє на заводі огороджувальних конструкцій, яким володіє і управляє лідер місцевого «Фронту Змін» вже повним ходом виконується замовлення металоконструкцій для будівництва «Епіцентру». На скільки ця інформація відповідає дійсності якраз може показати голосування в міській раді.

Коментуючи питання ботанічного саду в ЗМІ прокурор області говорив, що з точки зору закону тут не все однозначно, але існує в цьому питанні ще моральний аспект. Але тут варто сказати, що у наших чиновників з цим проблем немає. В тому сенсі, що немає моралі, немає проблем. Їм нічого не варто заради власних інтересів, пожертвувати інтересами, або навіть долями цілих родин.

Мария Савченко, газета Субота, Житомир онлайн