Каким будет Житомирский областной совет нового созыва?

Обласна рада нового скликання або спогади про майбутнє

Вибори от-от, і багатьом кортить зазирнути на декілька днів уперед, аби знати: що ж там, за небосхилом подій?

Не претендую на роль оракула чи провидця - невдячна то справа. Але наважуся спрогнозувати те, що на моєму місці спрогнозувала би будь-яка людина, яка читає газети, слухає радіо, дивиться телевізор і заглядає іноді в інтернет.

Уже зараз можна майже впевнено сказати, що в обласній раді більшість буде за Партією регіонів.

Неспроста ж були запроваджені новації в законі, які поділили всіх депутатів на два ґатунки: "мажоритарників" і "списочників". І справа тут не в тому, що так звані мажоритарники, як це випливало з пояснень того ж народного депутата пана Чечетова, що вони, мовляв, будуть ближче до людей, і виборці нарешті знатимуть своїх депутатів особисто. Ми вже це проходили, коли до Верховної Ради в 2000 році обрали Бакая, якого після виборів ніхто в Житомирі жодного разу не бачив.

Але ж не може влада вам прямо заявити, що мажоритарка необхідна їй для максимального впливу адмінресурсу під час виборчої кампанії? Який же дурень таке скаже? Не дуже-то й опозиція пручалася введенню цієї новації - може через те, що у мріях бачить себе "руководящей и направляющей" - а для цього така система виборів і їй би самій не завадила… До речі, опозиція багато галасу наробила навколо нового закону про вибори до місцевих рад, але тихо і без лементу на вибори все-таки пішла. Це ще одне свідчення її штучності, бо справжня опозиція, на мою думку, такі вибори проігнорувала б, як недемократичні і такі, що відкидають Україну в минуле.

Отже, всі мовчки проковтнули новий закон про вибори і на вибори пішли. А перед обласними високопосадовцями була поставлена чітка задача: йти на округи і перемагати. А хто не переможе - нехай складає свої речі і звільняє кабінет. І як ви гадаєте, після такого "напутствия" - чиновник одягне білі рукавички і буде зображати з себе великого демократа? І на кого буде працювати вся місцева державна машина? На поважного житомирського начальника чи на якогось невідомого дядю Васю? А якщо начальників з області не вистачатиме на всі мажоритарні округи - можна їх і місцевими доповнити. Так що, хоч верть-круть, хоч круть-верть, а в більшості мажоритарних округів у керівних товаришів буде явна перевага. Чи зуміють вони з цією перевагою перемогти? Гадаю, у більшості випадків так воно й станеться. Нікому ж не хочеться прощатися з керівним кріслом. Але, безумовно, можуть бути і винятки. Втім, як відомо, винятки лише підтверджують правила.

Таким чином, отримавши більшість - хай навіть незначну - у мажоритарних округах, можна, набравши як мінімум, той же відсоток, що й на виборах 2006 року (я тут не беру до уваги такі незрозумілі для західних спостерігачів речі як тотальний адмінресурс, коли наприклад, голова облдержадміністрації працює потужним агітатором, до речі талановито, з великим акторським запалом; коли по районах проходять нескінченні наради під різними приводами, а кількість свят у передвиборчий період - привід приїхати вручити подарунки і поагітувати заразом - чомусь набагато перевищує їх кількість у порівнянні з минулим, невиборчим роком).

Це все, я повторюю, до уваги не беремо. Так от, якщо навіть попри ці адмінхитрощі Партія регіонів набере такий же відсоток, як і на минулих виборах (а він може бути більше) - це з урахуванням мажоритарників дозволить ПР диктувати свою волю. А беручи до уваги прямих сателітів - Народної партії і КПУ (у разі їх проходження) і сателітів прихованих, як-от депутатів від Тігіпка і Яценюка, Партія регіонів пануватиме тотально. Вона формуватиме керівні органи, комісії і т.д. А в результаті область отримає не представницький орган влади, а ще одне управління облдержадміністрації, під вивіскою "обласна рада".

Яка рада, коли з нею ніхто не буде радитися. Як в адміністрації вирішать - так рада і проштампує. У мене складається враження, що якби не обов'язкове проходження рішень через раду - її би взагалі скасували: мовляв, а на фіга нам 112 нероб, які воду товчуть у ступі? І таки скасували б - під оплески і улюлюкання багатьох наших славних виборців, які так і не зрозуміли: сьогодні прийшли за сусідом - завтра прийдуть за тобою. Але ж кожний думає, що його особисто це не торкнеться… На жаль, на жаль, але демократичні традиції ще не увійшли в нашу плоть і кров, не стали невід'ємною частиною нашої культури. Тому й помиляємося, тому й схильні до простих рішень. А вони, прості рішення, потім породжують непрості проблеми…

Дуже не хочеться, щоби мої прогнози стали дійсністю. Дуже не хочеться повертатися в минуле - коли ради практично призначалися і були придатком до компартійного партапарату. Щось подібне відбувається і нині. Очевидно, і через це треба пройти, щоби на власній шкірі відчути, що таке демократія, і що таке її відсутність. Але попри всі ці заморочки, як сказав герой відомої кінострічки: "Будем жить!".