1961 рік був переломним не лише у великій країні рад, та цілому світі, а й у нашому місті Житомирі. Так, у 1961 році силами житомирських електротранспортників було
побудовано трамвайну лінію по вулицям Бориса Тена та Східній, з кінцевою
зупинкою недалеко від Ботанічного саду. Лінія спочатку була
одноколійною, згодом перероблена на двоколійну.
Зміни тут були не тільки в появі трамвайної лінії, а і в
перейменуванні вулиці з Сталінградської на вулицю імені ХХ з’їзду КПРС,
Бориса Тена вона ж стала тільки у 1989-му.
В тому ж році демонтовано трамвайну лінію по вул.Перемоги., та на території сучасного проспекту Миру. Це
був один з маршрутів житомирського трамваю, який розпочинався від
центру сучасного Соборного майдану і тягнувся аж до Вільского
(російського) кладовища, потім лінію продовжили до панчішної фабрики. Це були як пасажирські перевезення, так і вантажні – трамвай возив дрова та вугілля.
Трамвайний поїзд Гота на вул.Східній, 1960-ті.
Житомир. Трамвайний вагон Tatra T-4 SU на вул. Бориса Тена. Автор фото Ігор Щербаков.
Валентин Грабовський та Борис Тен.
В 1961 демонтована трамвайна ліня на Київській. Вулицю, як і все
місто готували до нової ери – тролейбусного руху. Демонтовану лінія
перенесли на вул.Котовського, дубляж нічого гарного не дав – трамвай був
не рентабельним, і з Котовського трамвай зник всього через чотири роки у
1965-му.
вул.Київська, кінець 50-тих. На Михайлівському соборі ще ціла дзвіниця.
Ще одна подія 1961 докорінно змінила вигляд однієї з архітектурних перлин Житомира.
Тогочасній владі так муляли очі всі храми Житомира, що часом вона робила радикальні методи, по їх знищенню, знівеченю.
З Свято-Михайлівского кафедрального собору демонтували дзвони а потім і саму дзвіницю. Чого там згодом тільки не було – і товариство «Знання», і ляльковий театр.
Та повернемось від сумного до радісного. У 1961 житомирський парк культури і відпочинку ім.Юрія Гагаріна отримав новий атракціон – «Літачки». Так так, їм вже пів століття!
І не одне покоління житомирянин на них каталося, і Ви в тому числі, і я :-)
Автор фото Ігор Щербаков
Продовжуючи авіатематику перенесемось у космос. Весна 1961-го змінила все людство, бо змодельована житомирянином, Сергієм Павловичем Корольовим триступенева ракета Р-7 дозволила 12 квітня 1961 року вивести на орбіту космічний корабель „Восток” із першим у світі космонавтом Юрієм Гагаріним.
Ці події мають свій відголос і сьогодні, адже словосполучення "Житомир і космос" стало відомим на весь світ. Саме через ці події у місті з'явився музей космонавтики, та меморіальний будинок-музей С.П.Корольова, вул.Корольова, вул.Гагаріна,парк ім. Ю.Гагаріна та самий космічний район Житомира - Східний мікрорайон, він ж Корольовський район, або простіше, по народному "Польова", з космічним кінотеатром "Космос", фонтаном "Космонавт" та не менш космічними вулицями - Космонавтів (1967), Костянтина Ціолковського (1968), Миколи Кибальчича (1993) та проїздом Юрія Кондратюка (1993), а ще дитячий садок №46 "Космонавт" у Шкільному провулку.
Юрій Гагарін та Сергій Корольов.
Того ж року почав працювати ще один велетень, прославивши Житомир і Полісся далеко за межами тогочасної УРСР - Житомирський Льнокомбінат.
Погляд з кінцевої трамвайної зупинки на корпус Льнокомбінату. 1960-ті.
Житомирський льонокомбінат організований у 1961 році. У жовтні 1961 року з ткацьких верстатів зійшли перші метри тканини. З 1969 р., досягнувши проектної потужності, комбінат нарощує випуск продукції. 31 раз житомирські текстильники виходили переможцями в соціалістичних змаганнях між галузевими підприємствами республіки і країни. За півстоліття свого існування комбінат пройшов шлях від виробництва, що випускає лише технічні тканини, до сучасного високомеханізованного підприємства, що освоїло випуск різноманітного асортименту лляних тканин і готових виробів з льону.
ВАТ "Льнотекс" - підприємство, що тривалий час займало одне з провідних місць у легкій промисловості колишнього СРСР, а згодом й України. За період своєї діяльності підприємство зарекомендувало себе як виробник високоякісних побутових і технічних тканин на внутрішньому ринку, і закордоном. Провідну роль у цьому відігравали налагоджені виробничі відносини між підприємствами лляної галузі, а також інноваційна активність самого льонокомбінату - робота, що направлена на впровадження нових технологічних процесів, комплексну автоматизацію та механізацію виробництва, освоєння нових видів продукції.
Підприємство стало причиною продовження трамвайної лінії на Баранова. Для соціального забезпечення були побудовані ряд дитячих садків, гуртожитків, будинків, баз відпочинку.
Переживши не легкі часи 90-тих років підприємство відродилося і працює сьогодні.
На фундаменті будинку дворянського зібрання, у якому перебувала Центральна Рада, у 1961 побудували першу міську поліклініку Житомира. Вона існує і до нині, на вулиці Великій Бердичівській, 36.
Перша житомирська міська поліклініка. Автор фото Ігор Щербаков
Ще одна зачистка імені Й.Сталіна у 1961 сталася в кількох метрах від вже згаданої Бориса Тена, на території сучасного Старого Бульвару. До 1961 р. він називався проспектом Сталіна, а 1961 р. став просто Жовтневою вулицею.
Шукайте ще більше цікавого на моєму блозі zt-grad.blogspot.com
а здесь ,
,..... Чого там згодом тільки не було – товариство «Знання», ляльковий театр,,,
/ну по крайней мере с 78 по 82 /-на втором етаже по субботам был открыт зал и собирались филателисты и нумизматы-обмевались,торговали в тихаря,,,