Свята літнього циклу: традиції та звичаї теплої пори

Для тих, хто регулярно переглядає церковний календар, неважко помітити, що на кожен день припадає якщо не якесь велике свято, то день пам’яті святих. Дізнатись яке свято сьогодні можна за посиланням https://daytoday.ua/sogodni. Що стосується літнього періоду, великих святкувань з прадавніми традиціями на цей час випадає порівняно небагато. Це пов’язано зі значною «завантаженістю» селян господарськими роботами, адже від того наскільки сумлінно допрацювалось влітку залежав добробут протягом наступних місяців, аж до наступного врожаю.

Трійця або Зелені свята: традиції, що сягають віків

День Трійці ще називають Клечальною неділею – ввечері напередодні необхідно прикрасити дім та господарські будівлі гілками дерев. Цей обряд виник ще з язичницьких часів. Зелень повинна була відвадити від садиби русалок та відьом, які, за повір’ями, проявляли особливу активність протягом цього часу. Християнська обрядовість стала пояснювати клечання символікою Святого Духа.

Після служби у храмі незаміжні дівчата вирушали розважатись, а поміж тим займатись важливою справою – кумленням. У компанію дівчат «на порі» приймали дівчат-підлітків, передавали їм свій досвід, молодші обирали собі подруг серед одноліток і старших, і на знак вірної дружби – кумлення, обмінювались дрібними подарунками. Такі обряди з етнографічної точки зору належать до ініціацій – тобто, прийняття у новий статус, нову спільноту.

Дорослі одружені люди ж відправлялись на обхід полів, часто при цьому священник освячував посіви, а після цього там же у полі відбувалась святкова трапеза.

У переддень Трійці відзначається Троїцька батьківська субота – поминальний день, коли годиться вирушати на кладовище, поминати своїх померлих родичів, прибирати могилу.

Івана Купала: улюблене свято молоді

Звичаї на Купала часто різняться в залежності від регіону. Однак, ось найяскравіші із них:

• Очищення вогнем – стрибки через вогнище, часто – тримаючись за руки зі своїм обранцем чи обраницею.
• Купання у річці, що теж мало за мету тілесне та духовне очищення. При цьому варто було проявляти обережність, щоб русалки не затягнули під воду.
• Спускання хлопцями «вогняного колеса» або підпаленої діжки з пагорба чи гори.
• Пускання дівчатами віночків зі свічками по воді, щоб дізнатись, чи одружиться цього року дівчина.
• Зустріч сонця.
• Для сміливців – пошук цвіту папороті у ніч на Купала.

Також в ніч на Купала дівчата часто ворожили, щоб дізнатись, яким буде її особисте життя, яка доля в заміжжі й т.д. А в переддень Купала, на Горпини, жінки й дівчата збирали лікарські трави.

Петра й Павла: відзнака першої прохолоди

Цю дату часто пов’язували зі спадом спеки. Приказки на зразок «Після Петра й Павла нема тепла» побутують у багатьох регіонах. На Петра й Павла вшановували працю пастухів, пригощаючи їх пиріжками – мандриками. Крім цього, в деяких селах ще й святили книш з нового урожаю ячменю.

Від Прокопа до Іллі – від зажинку до кінця збору врожаю

На Прокопа починали збирати урожай. Це включало святкування зажинок – урочисто відзначалось те, що урожай визрів і тепер справа залишилась лише за його збором. За приказкою – не той урожай, що на полі, а той, що в стодолі. Й після того українці брались до праці, стараючись зібрати до Іллі. За прикметами, від Іллі починався грозовий період, а це могло спричинити значні клопоти хліборобам. На Іллі, як водиться, працювати не було можна, щоб святий не вдарив блискавкою, проїжджаючи небосхилом на колісниці. Крім Іллі «грозовими святами» вважались дні Гаврила, Ганни та Пантелеймона.

Три Спаси: завершення літа

На ці свята відбувалось освячення вирощеного. Так, на Маковія це був мак, вода і квіти (мак і квіти збирались у букет і декорувались стрічками). На Яблучний Спас – свіжо дозрілі яблука, груші, сливи та інші плоди, все це прикрашалось колосками нового урожаю і чорнобривцями. На Горіховий Спас освячують у храмі мед, горіхи, яблука, виноград і т.д.