Звернення обласного проводу ОУН з приводу пам'ятника Падеревському

          Рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо встановлення 6-метрового пам’ятника політичному та культурному діячеві Речі Посполитої Ігнацієві Янові Падеревському неабияк збурило громадськість міста та области.

          Вам, пане міський голово, безперечно відомо, що це рішення прийняте з порушенням чинного законодавства, а саме статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка передбачає 20-денне оприлюднення проекту рішення перед його прийняттям. Проект рішення, про який ми ведемо мову, було оприлюднено 15 жовтня, а рішення по ньому прийняте наступного дня – 16 жовтня. Чому такий поспіх?

          Впевнені, що це від небажання вести публічний відкритий діалог з громадою міста, яка Вас обрала. Але звісно, що суспільного резонансу уникнути не вдалось – на багатьох місцевих інтернет-сайтах, в соцмережах та на вулицях йде обговорення цього рішення. Людям не байдуже, символи чиєї держави їх оточують.

          Житомир, як і вся Україна, ще не позбувся наслідків жахливої совєцької окупації: вулиці названі іменами окупантів, на них встановлені монументальні символи комуністичної держави СССР. Натомість виконком приймає рішення для вшанування діячів іншої держави, яка вела загарбницьку політику щодо України в минулому, адже саме Падеревський керував урядом Речі Посполитої під час анексії Західньої України в 1919 році. Крім того, Падеревський народився в сусідній Вінницькій області, а в Житомир приїздив лише навідувати батька та сестру. Хіба вистачить в Житомирі місця для вшанування всих тих, хто відвідував колись Житомир?

          Місто має своїх національних діячів, які боролись за незалежність України, але досі не вшановані подібними пам ’ ятниками. Нема пам’ятника митрополитові Іларіону (Івану Огієнку), поетові Олегу Кандибі (О.Ольжичу), інженерові Миколі Сціборському та багатьом іншим. Саме так чинять в національних державах, які шанують власну гідність – вшановують борців за волю власної держави.

          Тим паче дивним виглядає рішення виконкому з огляду, на м’яко кажучи, не зовсім дружні кроки сусідньої Польщі щодо України. Одним з найсвіжіших випадків є наміри міської ради Перемишля перейменувати вулицю імені Йосафата Коциловського, який був єпископом Перемисько-Самбірської парафії УГКЦ, згодом беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ. Про це повідомляв тижневик «Українське слово», число 39 (3649) та інтернет-сайт «Вголос» (http://vgolos.com.ua/blogs/zahystymo_imya_vladyky_117743.html). Під час Другої Світової війни єпископ Коциловський зазнав чимало переслідувань від гестапо через переховування єврейських дітей. Зараз же польські політичні організації звинувачують Блаженного Йосафата Коциловського в підтримці боротьби за незалежність України.

          Впевнені, подібні рішення як в Житомирі, так і в Перемишлі розігруються згідно сценарію третіх країн та внутрішньої «п’ятої колони» і вигідні лише тим, хто прагне розсварити два народи, граючи на болючих темах міжнаціональних відносин, адже рана ця ще не загоїлась. Подібне лише посилює соціальну та міжетнічну напругу в суспільстві.

Україна має пройти шлях становлення як національна держава і на рівних правах увійти в сім’ю європейських націй, як вільна серед вільних, гідна серед гідних.

Тому просимо Вас, пане міський голово, ще раз зважити всі «за» і «проти» і прийняти мудре рішення, адже від кожного рішення залежить не лише Ваше політичне майбутнє, а й майбутнє житомирян. Пропонуємо Вам винести на виконком пропозицію про відтермінування встановлення пам ’ ятника І.Я.Падеревському аж до вирішення питання про вступ України до ЕС. І коли в польському місті Краків постане 6-метровий монумент пам ’ яти інженера Миколи Сціборського, житомиряни спокійно сприймуть пам ’ ятник піаністові Падеревському в Житомирі.

Слава Україні!

Житомирський обласний провідник                                Олександр Прищепа

Про це та інше - на офіційній сторінці Житомирської обласної організації ОУН в мережі facebook