Заява керівництва Житомирської кондитерської фабрики з приводу рішення ВАСУ     Реклама  

23 грудня 2015 року Вищим адміністративним судом України за одним із багаточисленних позовів було прийняте рішення щодо відновлення реєстрації ЗАТ «Житомирські ласощі» та скасування реєстрації ТДВ «ЖЛ».

Паралельно в ЗМІ з’явились публікації, які трактували це відновлення як встановлення справедливості та зміну власника.

З цього приводу діюче керівництво Житомирської кондитерської фабрики (ЖКФ) заявляє наступне:

1. Зміна організаційно-правової форми власності з ТДВ «ЖЛ» на ЗАТ «Житомирські ласощі» по факту не змінює власника контрольного пакету акцій. Близько 80% акцій ЗАТ «Житомирські ласощі» прямо чи опосередковано належали Ігорю Бойку.

2. Відновлення ЗАТ «Житомирські ласощі» носить абсолютно віртуальний характер. Підприємство не може бути відновлене в минулій господарсько-правовій формі, починаючи навіть з тієї причини, що на сьогодні вже немає такої форми як ЗАТ. Рішенням ВАСУ не передбачені механізми, яким чином можна було б повернути ЗАТ «Житомирські ласощі» до діяльності. Рішення ВАСУ також ніяким чином не може відновити структуру управління та реєстр акціонерів ЗАТ Житомирські ласощі». Таким чином на сьогодні єдиною особою, за якою законно зберігається право керувати і управляти товариством є Бойко Ігор Ярославович.

3. Псевдодиректор Рогаль не має жодних правових основ для управління підприємством. Навіть, якщо теоретично припустити поновлення ЗАТ, то його останнім легітимним керівником на час припинення був Гамов Є.Б. За останнім діючим статутом директора можуть змінити лише збори акціонерів, а в крайньому випадку правління з членів правління. Псевдодиректор Рогаль О.К. не обирався зборами і не призначався правлінням. Більше того, в переліку акціонерів ЗАТ «Житомирські ласощі» компанії Delta Capital S.A. пана Лещинського вже не було.

4. Скасування реєстраційних записів відносно ТДВ «ЖЛ» на ЗАТ «Житомирські ласощі» зовсім не означає автоматичної передачі майна та обладнання з однієї юридичної особи на іншу, і не містить жодної згадки про таку передачу. Більше того, спроба переоформлення майна була здійснене шляхом «хакерського» злому ключів нотаріуса у Дніпропетровську.

5. ТДВ «ЖЛ» висловлює недовіру вищевказаному рішенню Вищого адміністративного суду України з огляду на його тенденційність. Протягом останнього місяця ми бачили як різноманітні органи влади включно з силовими надають усебічне сприяння саме діям самозваних громадян, які борються з щоденною ритмічною роботою фабрики. При цьому, на усі наші заяви про порушення законності,реакції не має. Це означає, що у конфлікті власників державні органи вибрали одну сторону, яка має дуже сумнівні претензії на підприємство. Таким чином, інцидент навколо ЖКФ носить усі ознаки рейдерського захоплення підприємства – група осіб, використовуючи підлог документів отримує сприяння судової системи, реєстраторів, органів МВС на перехоплення контролю за підприємством при мовчазному невтручанню органів державного управління. При цьому використовуються неформальні групи силового тиску («тітушки»), збираються мітинги з осіб, що не мають жодного стосунку до фабрики, ведеться дуже затратна піар-кампанія з очорнювання.

6. Конфлікт навколо Житомирської кондитерської фабрики між колишніми та нинішніми власниками перейшов з корпоративного спору у кримінальну та корупційну площину: Ми маємо наразі фальсифікацію запису нотаріуса з м. Дніпропетровськ про передачу майна з ТДВ «ЖЛ» до ЗАТ «Житомирських Ласощів», фальсифікацію записів реєстру Міністерства юстиції України, таємний Тернопільський суд без інформування про факт його проведення (суд в іншій області скасовує реєстрацію одного з найбільших підприємств Житомирської області взагалі не повідомляючи про факт його проведення), інші технічні маніпуляції, коли фізичні особи - позивачі до суду змінюють місце подачі позову (Полтава, Тернопіль, Ужгород), дату позову, ймовірно з метою потрапити на «потрібного» суддю. 7. На відміну від поширюваних чуток, Ігор Бойко в законний спосіб набув частку у ТДВ «ЖЛ». При цьому, як вже неодноразово зазначалось та може бути підтверджено документально, Бойко І.Я. сплатив Лещинському Ю. та його партнеру вартість акцій товариства, проте останні відмовились від оформлення фабрики повністю на бойка та хотіли його злочинним шляхом відсторонити від діяльності фабрики. До того ж законність припинення ЗАТ «Житомирські ласощі» і створення ТДВ «ЖЛ» була перевірена численними судами, як за керівництва Країною Януковичем В.Ф. так і вже за Порошенка П.О. та залишена в силі.

8. Хто справжній іноземний інвестор та ефективний керівник на підприємстві. І пан Лещинський Ю., і Ігор Бойко – громадяни США, які інвестували кошти в фабрику. Власник Житомирської кондитерської фабрики Ігор Бойко прийшов керуючим партнером на підприємство у 2006 році. Він інвестував у виробництво свій час та гроші, з умовою, що пан Лещинський Ю., який постійно перебував у США, та не міг займатись відповідно економікою підприємства, продасть йому свою долю. Керуючий партнер означає ефективного власника – це людина, яка вкладає кошти в бізнес, і яка ефективно керує цим бізнесом. Фабрика вийшла на декілька рівнів вище саме за керівництва Ігоря Бойка. До інших власників є великі питання. Також деякі управлінці середньої ланки, які мали пакети акцій з часів безкоштовної приватизації користувались своїм статусом співвласників для особистого збагачення за рахунок підприємства.

9. Гасла під якими зараз намагаються отримати підтримку міської громади у своїх діях носять не юридичний, а політичний характер. Це питання соціальної справедливості. Відповідно це не питання рішень судів, чи корпоративної суперечки. Це питання державної політики в сфері перегляду результатів безкоштовної приватизації на початку 90-х. Зауважимо, що велика частина трудового колективу ЖКФ у 2010 році виступила з критикою щодо того, як пан Лещинський Ю. отримав підприємство під контроль, що це були не реальні кошти, а списане на заході обладнання і багато інших способів, на які були багаті 90-ті роки. Обласна державна адміністрація самоусунулась від процесу, і не переймається питанням того, як зараз виживають протягом місячного простою фабрики 1700 працівників, чи є їм що їсти, чи є можливість прогодувати родини у місцевих суміжників, які співпрацюють з фабрикою.

10. Звертаємось до житомирян підтримати Ігоря Бойка, тому що сама фабрика без керуючої кампанії це земельна ділянка в центрі міста і металолом у вигляді виробничих ліній.

Успішна робота фабрики складається з трьох позицій:

•  - Дистрибуція, яка вимагає в сучасних ринкових умовах набагато більше капіталовкладень, аніж самі виробничі потужності. Дистрибуція в масштабах 1,5 млрд. гривень на рік здійснюється Торгівельним домом, і це абсолютно окремий бізнес. Фабрика просто виробляє продукцію.
•  - Бренд. Торгівельна марка в сучасному світі це окрема вартість, яка може складати важливішу частку ніж виробництво. ЖЛ - це торгівельна марка під якою продукцію ЖКФ знають у 37 країнах світу, і це бренд який розвинув і в який інвестував Ігор Бойко. Як ми знаємо з прикладу того ж «Рошену», цукерки їх марки виробляються на різних заводах, і не залежать від місця виробництва.
•  - Рецептура. Сьогоднішня лінійка з близько 40-ка найменувань, з адаптацією під смаки жителів Китаю чи Європи це технологічний продукт створений інвестиціями Ігоря Бойка. Що буде виробляти ЖКФ у випадку її захоплення? Таким чином Ігор Бойко може продовжувати виробляти свою продукцію під своїми брендами і по своїм контрактам і по своїй дистрибуції незалежно від ЖКФ. В результаті фабрика скоротить обсяги свого виробництва як мінімум на 90%. Це лише «печерні інвестори» думають, що справа у станку.

Пресс-служба Житомирська кондитерська фабрика ТДВ «ЖЛ»