«Я мріяла про трьох дітей, але війна зруйнувала плани». Як відкласти народження дитини

Планувати народження дитини у повній невизначеності війни та економічній скруті у багатьох родинах - рішення не з легких. Як бути тим, хто мріє про дитину, але хоче відкласти це рішення принаймні до кінця війни?

“Я завжди хотіла багатодітну сім'ю – трьох дітей точно. Я люблю дітей, зустріла людину, з якою хочу їх мати, але прийшла війна і всі плани зруйнувала”, - розповідає BBC Україна 32-річна киянка Олена.

Жінка не раз говорила про це зі своїм партнером. Але він нагадує їй про мобілізацію і ризик того, що його заберуть на війну, а дружина залишиться сама вагітна або з маленькою дитиною на невідомий час.

А що, як він не повернеться з війни? “Сьогодні це мій найбільший страх і мій найбільший кошмар, про який я думаю без перебільшення кожен день”, - каже Олена.

У її родині декілька близьких родичів уже воюють. “Я переживаю так, що починає боліти живіт і через хвилювання зникають місячні”, - розповідає жінка.

Вона каже, що крім стресу відкладає вагітність ще й через те, що хотіла би пройти цей досвід разом зі своїм чоловіком.

“У мене є декілька подруг, які народили в перші місяці повномасштабного вторгнення. Дехто тікав за кордон і народжував наодинці. Я не хочу, щоб у мене було так”, - додає жінка.

Попри те, що зараз чимало жінок у 40 років виглядають молодо та спортивно, лікарі твердять, що жіночий репродуктивний вік чітко привʼязаний до паспортного. Можливість завагітніти природним шляхом починає стрімко знижуватися після 35 років, кажуть лікарі-репродуктологи, з якими говорила BBC Україна.

Олену лякає й те, що вона може не завагітніти швидко, лікування займе час і про мрію народити трьох дітей доведеться забути.

“Що буде, якщо я відкладу вагітність на два роки, а потім у мене просто не вийде?” – каже вона.

У 2023 році в Україні народилося понад 187 тисяч дітей. Це найменший показник за час незалежності. Загалом народжуваність в Україні падає ще з 2013-го – приблизно на 7% на рік. Але велика війна призвела до найбільшої кризи народжуваності.

Пари почали відкладати народження дитини ще під час пандемії, пояснювала BBC Україна старша наукова співробітниця Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Світлана Аксьонова.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Соціальна та економічна криза, спричинені війною, а також розділення родин значно погіршили ситуацію. Рішення народити другу дитину – ухвалити ще складніше, додає Аксьонова.

Попри те, що природа відвела жінці на зачаття і народження дітей доволі обмежений час, принаймні у порівнянні з чоловіками, сучасна медицина дозволяє це вікно дещо розширити.

Зробити це можна за допомогою заморозки яйцеклітин чи ембріонів - процедури, яка стає дедалі поширенішою у світі та в Україні.

BBC Україна розпитала лікарів-репродуктологів, чи гарантує ця процедура народження дитини в майбутньому, чи підходить вона усім і як її проводять в українських клініках.

До якого віку можна взагалі не хвилюватися?

У цілому фертильність жінки є “очікуваною” до 35 років, пояснює лікарка-гінеколог і репродуктолог клініки академіка Грищенка у Києві Катерина Бабенко.

Фертильність визначають за показниками загального гінекологічного здоровʼя - стан матки, ендометрію – та оваріального резерву, тобто запасу яйцеклітин, який жінка має від народження.

Після 35-36 років цей резерв фолікулів у яєчниках починає стрімко знижуватися, навіть якщо жінка здорова, не мала операцій чи будь-яких процедур.

“Вік яйцеклітин привʼязаний до цифри в паспорті, це наш генетичний вік, він невпинний, щоб ми не робили”, - каже ембріологиня і авторка книжки “Плідна праця. Хроніки зародження життя у пробірці” Ольга Малюта.

Генетична якість яйцеклітин також починає знижуватися з цього віку, а це означає, що їхня здатність до запліднення і створення здорового ембріону погіршується.

Малюта радить жінкам під час візитів до гінеколога відстежувати, як поводяться яєчники. У більшості випадків для цього вистачає звичайного УЗД, але іноді лікар може призначити аналіз на Антимюллерів гормон (АМГ), який показує репродуктивний потенціал жінки. Через травми, запалення, не проліковані вчасно інфекції, що передаються статевим шляхом, у деяких жінок може бути раннє виснаження яєчників.

Бабенко також зауважує, що майже кожна друга її пацієнтка зараз скаржиться на високий рівень стресу через війну. Це виснажує здоровʼя, зокрема ендокринну та гінекологічну системи.

“Тому сказати всім жінкам, що до 35 років ви у безпеці, - буде узагальненням”, - каже лікарка.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Коли заморозити яйцеклітини?

Сучасна репродуктивна медицина дозволяє підвищити шанси на здорове зачаття та вагітність і після 35 років. Найочевидніший варіант – це заморозити яйцеклітини.

Це - частина стандартної процедури штучного запліднення (ЕКЗ).

Під час неї лікарі отримують яйцеклітини з організму жінки, запліднюють їх, і потім ембріон підсаджують у матку. Утім, якщо жінка хоче відкласти народження дитини, яйцеклітини заморожують. Коли жінка вирішить завагітніти, їх розморозять і відбудеться друга частина ЕКЗ - штучне запліднення.

Зачаття під час штучного, або екстракорпорального запліднення, відбувається поза організмом жінки - у лабораторії. Ембріологи фактично вручну зʼєднують яйцеклітину та сперматозоїд, створюючи ембріон, який потім поміщають у матку жінки.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Штучне запліднення використовують для лікування багатьох видів безпліддя. Але можна обрати цю процедуру, щоб відкласти народження дитини.

ЕКЗ вперше успішно провели майже пів століття тому у Великій Британії. З того часу у світі народилися 12 мільйонів дітей, зачатих у пробірці, свідчать дані Європейського співтовариства репродукції людини і ембріології.

Лікарі рекомендують проводити заморозку яйцеклітин у віці від 25 до 35 років.

Оптимальний вік – це близько 30 років. У цьому віці у жінки великий запас яйцеклітин, вони гарної генетичної якості, їх можна спокійно заморожувати, не переживаючи за те, чи виростуть з них ембріони, чи народиться дитина, пояснює Малюта.

30 років – найкращий час ще й тому, що жінка зазвичай вже має професію, вона добре розуміє свої цілі у житті, розуміє, чи хоче стати мамою, чи є на це фінанси.

Після 35 років зростає ризик народження дитини з генетичними вадами.

У чоловіків ситуація трохи краща. У них теж з віком накопичується більше мутацій, але вони невеликі, моногенні, і вони не так радикально впливають на ризик генетичних синдромів чи на розвиток ембріона.

“Вік не так сильно псує фертильність чоловіків, як, на жаль, жінок”, - додає ембріологиня.

Наукові дані свідчать: при заморожуванні 20 зрілих яйцеклітин у жінки до 35 років, ймовірність народження з них дитини буде 80%.

“Це звичайно не абсолютна гарантія, адже процес – складний, і у жінок не має бути умовного спокою, що вони зробили все і у них точно будуть діти”, додає Малюта.

Заморожені яйцеклітини можна зберігати 10-15 років і запліднювати пізніше.

Якщо жінка народила природним шляхом і їй не потрібні її яйцеклітини, їх можна віддати на анонімну донацію або утилізацію. Дехто погоджується на донацію, але тільки в іншій країні.

Краще заморозити ембріони

Ще один варіант відкласти батьківство – це заморозити ембріони. Це ще ефективніше.

Оцінити якість яйцеклітин і сказати напевно, чи народиться з них дитина, неможливо, просто глянувши на них під мікроскопом.

“Природа створила нас так, що не з кожної яйцеклітини виростає гарний ембріон і навіть не кожне запліднення закінчується вагітністю”, - каже Малюта.

Тому якщо жінка у стосунках, і пара точно знає, що хоче народити дитину, але пізніше, краще заморозити ембріони. Якщо немає партнера, то можна використати донорську сперму для запліднення.

“Після 35 років ми радимо жінкам заморозити половину яйцеклітин, а половину запліднити донорською спермою”, - каже Малюта.

Ембріони заморожувати завжди безпечніше - вони це краще переживають. Крім того, коли запліднення відбулося й ембріони виросли, шанси на вагітність вищі.

Ембріони складаються з великої кількості маленьких клітин і загибель, приміром, однієї клітини з 80 в ембріоні, не вплине на його життєдіяльність.

З 10 яйцеклітин виживає зазвичай вісім, каже ембріологиня. Тоді як ефективність заморозки ембріонів – 98%.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Якщо запліднення відбулося не донорською спермою, розпоряджаються ембріоном завжди вдвох.

Обидва партнери підписують згоду на запліднення і заморозку ембріонів. Щоби у майбутньому розморозити їх і використати для запліднення, дозвіл також мають дати обоє.

“Якщо пара розлучиться, і чоловік не дасть згоди на використання цього біоматеріалу, його не можна буде використати”, - каже Малюта.

Як проводять процедуру?

Перед тим як лікар зможе забрати яйцеклітини у жінки, вона проходить гормональну стимуляцію. Під час природної овуляції в один цикл у жінки дозріває зазвичай одна яйцеклітина, за допомогою стимуляції збирають одразу 20-25 яйцеклітин, пояснює лікарка-репродуктолог Катерина Бабенко.

Перед стимуляцією жінку обстежують, щоб виключити хвороби, які є протипоказанням.

Під час цієї процедури жінка може продовжувати своє звичайне життя, в лікарню приходити тільки на УЗД. Пацієнтці також видають набір для уколів у живіт, які вона швидко вчиться робити самостійно, каже Бабенко.

“Самопочуття може трохи змінюватися, але не настільки, щоб заважати повсякденним справам”, - додає лікарка.

Забір яйцеклітин роблять під анестезією, процедура триває близько 20 хвилин у денному стаціонарі.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

“Ембріони не старіють”

“Інколи є відчуття, що ти обманув природу”, - каже Ольга Малюта про свою роботу.

Бувають дуже складні випадки, коли природне запліднення взагалі неможливе.

“Хоча наша робота дуже нервова, ти радієш, що дав можливість людям стати батьками”, - каже вона.

У 2021 році Ольга заморозила ембріони, запліднені з її яйцеклітин.

“Коли ти працюєш у цій сфері, ти бачиш, що у жінки твого віку можуть бути генетичні аномалії в ембріонах, або бачиш, як часто трапляється передчасне виснаження яєчників”, - пояснює вона своє рішення.

У 35 років вона це зробила, адже завжди хотіла мати досвід материнства.

АВТОР ФОТО,ОСОБИСТИЙ АРХІВ

Для цього вона використала сперму свого знайомого.

“Ми дуже довго обговорювали варіанти і обмеження, адже матеріалом ми зможемо розпоряджатися тільки вдвох, - каже жінка. - Ми не в стосунках з цією людиною, цей хлопець – гей. Але по-людськи домовились, хто і за яких умов зможе скористатися ембріонами”.

Ольга сама запліднила свої яйцеклітини, увімкнувши під час процесу свій улюблений плейлист, розповідала вона у блозі на фейсубку.

“Для мене було важливим працювати з клітинами самостійно. По-перше, ну колеги б переживали сильно, то навіщо їх напрягати? – ділилася ембріологиня. - По-друге, цікаво було побачити всі деталі, як виглядають клітини, чи пружна мембрана і цитоплазма. Ну і якщо налажав, то і питання лише до себе”.

Ольга планувала народити дитину наприкінці 2022 року, але почалася велика війна, і вона відклала це рішення. Вона виїхала з України і працює зараз у репродуктивній клініці на Мальті.

“Я дуже радію, що ці ембріони є, що вони не старіють. Мені 37 років, я все ще можу завагітніти природно, але якість яйцеклітин вже буде не та. І це додає мені трохи спокою”.

“Час трохи подумати ще є, - каже жінка. - Подумати про повернення до України, адже я хочу народжувати й виховувати дитину тільки в Україні”.

Як зберігають клітини та ембріони під час війни?

У перші дні повномасштабного вторгнення Малюта з колегами взялися вивозити кріобанк своєї клініки.

Зберігання ембріонів не залежить від світла, тож блекаути йому не страшні, зате великою проблемою може стати брак рідкого азоту. Під час окупації Київщини фабрики азоту не працювали, і біоматеріал довелося вивозити.

Заморожені яйцеклітини і ембріони зберігають у спеціальних посудинах – дьюарах. Це щось на кшталт величезного термоса об'ємом 50-80 л.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

В одному дьюарі можна зберігати біоматеріал 500 пацієнтів. У кожного пацієнта є своя окрема адреса в дьюарі, де біоматеріал зберігається у спеціальних носіях – соломинках, кожна з яких маркована даними пацієнта.

Перед розморожуванням маркування щоразу ретельно перевіряють, є певний протокол, який не дозволить сплутати ємності з біоматеріалом.

Вивезти дьюари з яйцеклітинами та ембріонами спочатку вдалося до Львова, а потім їх поступово перевезли до Словаччини. Ембріони Ольги Малюти були у цій подорожі разом із нею.

Багато іноземних пацієнтів просили перемістити їхні ембріони в клініки, де можливо продовжити лікування, і Малюта разом з колегами розвозила ембріони по світу в посудинах меншого об’єму.

Після початку повномасштабного вторгнення багато клінік перемістили свої кріосховища у підвали. Кожна клініка продумує план евакуації дьюарів, пояснює фахівчиня.

Зберігати біоматеріал вдома практично неможливо, каже Малюта, адже для цього потрібно постійне постачання рідкого азоту, а також система безпеки, де контролюють стан дьюарів.

Скільки це коштує?

Попри те, що інтерес до заморозки яйцеклітин в Україні безперечно є, ця процедура доступна не всім.

Програма заморозки яйцеклітин у клініці академіка Грищенка в Києві коштує близько 50 тисяч гривень. Повний цикл штучного запліднення – від 60 до 100 тисяч гривень.

Замороження ембріонів, запліднення і культивування можуть коштувати ще додаткові 10 тисяч.

За зберігання замороженого біоматеріалу доведеться заплатити приблизно 3-4 тисяч гривень на рік.

У березні цього року держава ухвалила закон про право військових на біологічне посттравматичне батьківство та материнство у випадку поранень, які впливають на репродуктивні функції.

Утім, на практиці такі репродуктивні програми ще не відпрацьовані. Зі збереженням чоловічих клітин ситуація простіша. Замороження сперми - менш затратна процедура, і клініки пропонують її військовим безкоштовно.

Але взяття яйцеклітин у жінок - складніше і значно дорожче. МОЗ тільки планує розробити алгоритм дій.

З квітня цього року також діють державні програми ЕКЗ, розраховані не лише на військових, але вони можуть не покривати всі необхідні процедури.

Репродуктивна медицина в Україні

Репродуктивна медицина в Україні швидко розвивалася до повномасштабного вторгнення насамперед завдяки прогресивному та лояльному законодавству, каже ембріологиня.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

В Україні можна зробити деякі процедури, які не дозволяє законодавство інших країн. Це, наприклад, генетична діагностика ембріонів, що дуже важливо для жінок старше 39 років, або сурогатне материнство. Дозволена донація яйцеклітин і сперматозоїдів.

Через це в Україну приїжджало багато іноземців, каже ембріологиня.

На тестування ембріонів та за донорськими яйцеклітинами вони приїжджають навіть під час війни.

Наприклад, на Мальті, де Малюта працює зараз, тестування ембріонів заборонене.

“Ми дуже страждаємо від цього обмеження, у нас середній вік пацієнток 39 років, і в нас були вагітності, під час яких виявляли генетичні аномалії у плода”, - пояснює вона.

До повномасштабної війни у київській клініці, де працювала Малюта, було приблизно 60% українських пацієнтів і 40% іноземців. Зараз клієнтів стало менше, але пари продовжують приходити за такими послугами.

“На початку війни ми думали, що люди взагалі припинять ходити в репродуктивні клініки”, - каже вона.

Киянка Олена каже, що поки не думала про заморозку яйцеклітин, насамперед через вартість процедури.

“Але якщо дійде до того, що мій партнер піде на війну, я вмовлю його хоча б заморозити сперму”, - каже дівчина.

Автор: Вікторія Приседська, BBC Україна